НА­ТО. За цією аб­ре­ві­ату­рою при­хо­вує­ть­ся най­силь­ні­ша вій­сь­ко­ва ор­га­ні­за­ція сві­ту — Пів­ніч­но­ат­лан­тич­ний блок. Що ми зна­ємо про ньо­го? Упро­довж де­ся­ти­літь укра­їн­ці, го­ло­ви яких ра­дян­ська про­па­ган­да на­шпи­го­ву­ва­ла різ­ни­ми ні­се­ніт­ни­ця­ми, вва­жа­ли йо­го сво­їм за­кля­тим во­ро­гом, який тіль­ки і мрі­яв про роз­в’язан­ня но­вої вій­ни. Утім, на­віть піс­ля 1991 ро­ку, ко­ли Ук­раї­на ста­ла не­за­леж­ною дер­жа­вою, не всі її гро­ма­дя­ни по­спі­ши­ли роз­ста­ти­ся з ци­ми хиб­ни­ми дум­ка­ми.

Правда, з початком неоголошеної війни Росії проти України, коли практично всі держави — члени блоку запровадили проти країни-агресора санкції, громадська думка дещо змінюється. Проте більшість людей похилого віку досі перебуває в полоні стереотипів, які, між іншим, досить успішно експлуатує вже російська пропаганда.
Щоб їх хоч трохи розвіяти, ми звернулися до генерал-майора у відставці Вадима Гречанінова, президента Атлантичної Ради, який багато робить для наближення України до цієї організації, з проханням розповісти про Північноатлантичний альянс, умови вступу до нього, критерії, які висуваються до країни — кандидата на членство.

По­са­да ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра уже здав­на вва­жа­єть­ся в Ук­раї­ні до­во­лі зна­ко­вою. То­му є кіль­ка при­чин. Од­на з них — не над­то афі­шо­ва­на у ЗМІ: своє про­фе­сій­не свя­то пра­ців­ни­ки про­ку­ра­ту­ри від­зна­ча­ють 1 груд­ня, тоб­то у день про­ве­ден­ня Все­ук­ра­їн­сько­го ре­фе­рен­ду­му на під­твер­джен­ня Не­за­леж­но­сті.

Інша причина зводиться до того, що згідно з чинною редакцією Конституції працівники прокуратури мають неабиякий вплив на більшість процесів, котрі відбуваються в нашій державі.
Попри такі «привілеї» колишнє керівництво Генеральної прокуратури досі так і не зуміло назвати суспільству конкретні імена винних у масових розстрілах на Майдані Незалежності в лютому минулого року. Сяка-така активізація процесу почалася буквально кілька тижнів тому, коли в парламентських коридорах на повну збиралися підписи за відставку Віталія Яреми.
Обізнані люди твердять, що така активізація була пов’язана передусім із бажанням пана Яреми зберегти за собою прокурорське крісло першої величини. Ще одна причина буцімто прив’язувалася до наближення першої річниці масових розстрілів. Що б там хто не говорив про таємниці слідства та бажання «прискіпливо вивчити всі матеріали», але без символізму в сучасному світі жити неможливо — річниця наближається, значить, хтось та й мусить бути покараний...

Учасники переговорів «нормандської четвірки» щодо врегулювання ситуації в Україні — президенти України Петро Порошенко, Росії Володимир Путін, Франції Франсуа Олланд, а також канцлер ФРН Ангела Меркель — погодили комплекс заходів щодо реалізації Мінських домовленостей.
Після завершення переговорів глава Української держави Петро Порошенко назвав зустріч у Мінську напруженою. За його словами, українській стороні висувались ультимативні умови.
«Це було непросто, і фактично нам виставляли всілякі неприйнятні умови, відходи, здачі. Ми не пішли на жодні ультиматуми і чітко проявили позицію, що припинення вогню має відбутися без попередніх умов», — сказав Порошенко й підкреслив, що Україна не погодилася на статусі автономії для Донбасу і федералізацію України.
Президент Петро Порошенко заявив, що на переговорах у Мінську домовилися про звільнення всіх заручників протягом 19 днів. Зокрема, досягнуто домовленості про звільнення української льотчиці Надії Савченко, яка перебуває у російському СІЗО.