Масштаб кризи в Україні і російсько-український конфлікт змусили Раду Безпеки ООН неодноразово розглядати східноєвропейські проблеми та агресію Кремля проти України. Активна участь Росії, постійного члена РБ, у конфлікті не дозволяє сподіватися на ефективні дії ООН. Розподіл членів РБ по лінії Схід — Захід від самого початку конфлікту був чітким і зрозумілим. У результаті важливою стала позиція ще одного постійного члена РБ — Китаю.

Директор Центру Росії і Центральної Азії у Шанхайському інституті міжнародних досліджень Лі Сін підкреслює, що Росія і Україна є важливими партнерами для Китаю, відносини з ними мають для Пекіна стратегічне значення. «Тому необхідність вироблення позиції щодо української кризи, яка виникла внаслідок відвертого конфлікту між Україною і Росією, поставили Китай у складне становище», — заявив Лі Сін у розмові з журналістами.

Днями в Сочі, на тлі загострення протистояння навколо Нагірного Карабаху, зустрілися президенти Росії, Вірменії та Азербайджану. Сержа Саргсяна та Ільхама Алієва для термінових консультацій запросив російський президент Володимир Путін.

Тенденція до дестабілізації становища в Нагірному Карабаху стає черговим небезпечним викликом стабільності на Кавказі та в Чорноморсько-Каспійському регіоні загалом. Надто багато дестабілізуючих факторів тут з’явилося додатково після анексії російською стороною Криму. Саме останній чинник виглядає серйозною перешкодою для повноцінного російського посередництва в азербайджансько-вірменському конфлікті.
Нагадаємо, що суперечка щодо статусу Нагірного Карабаху між Баку та Єреваном стала одним із перших етнополітичних конфліктів доби перебудови. У 1988 році вірмени, які становлять більшість у Нагірному Карабаху, зажадали від Кремля перегляду свого автономного статусу у складі Азербайджану.

Найближчим часом тисячі українців будуть мобілізовані до українського війська і вирушать на Схід України, де тривають запеклі бої, в ході яких наша армія звільняє від терористів населені пункти, наближаючись до державного кордону.
Але, незважаючи на той факт, що терористам підконтрольні лише 25 відсотків території Донецької і Луганської областей, ситуація залишається складною: ворог, підтримуваний важкою артилерією і «Градами» з території Російської Федерації, чинить запеклий опір.
Військове угруповання, задіяне в антитерористичній операції, потребує нових сил. Тож наприкінці липня Верховна Рада України проголосувала за проведення часткової мобілізації громадян України, а Президент України видав відповідний указ. 

Учора Верховна Рада знову не включила до порядку денного жодного законопроекту про вибори народних депутатів. 
Першим на голосування було поставлено законопроект лідера фракції «Батьківщина» Сергія Соболєва про вибори народних депутатів (за відкритими партійними списками, № 4222А), який передбачає парламентські вибори за пропорційною системою з відкритими списками. «За» проголосували 169 народних депутатів із 297, зареєстрованих у сесійній залі. Зокрема, фракція Партії регіонів та група «Суверенна європейська Україна» не дала жодного голосу.
За інший законопроект Соболєва «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо вдосконалення окремих положень, № 4470А), який, зокрема, передбачає скорочення виборчої кампанії, скорочення фінансування, проголосували лише 170 народних депутатів із 301, зареєстрованого в сесійній залі. Зокрема, від ПР та групи «Економічний розвиток» — 0, а від групи «Суверенна європейська Україна» цей законопроект підтримав лише 1 депутат.