4 ГРУДНЯ — 55 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СЕРГІЯ НАЗАРОВИЧА БУБКИ (1963), СВІТОВОГО РЕКОРДСМЕНА 
ЗІ СТРИБКІВ У ВИСОТУ, ПРЕЗИДЕНТА НАЦІОНАЛЬНОГО ОЛІМПІЙСЬКОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

Нав­ряд чи знай­деть­ся лю­ди­на в Ук­раї­ні та й у ці­ло­му сві­ті, яка мо­же від­по­віс­ти: «Я не знаю Буб­ку!» Але ні­хто їй не по­ві­рить. Чо­му ж так ста­ло­ся? Да­вай­те з’ясу­ємо.
Сер­гій Буб­ка на­ро­див­ся 4 груд­ня 1963 ро­ку в Лу­ган­ську. Він є да­ле­ким ро­ди­чем мит­ро­по­ли­та Іла­ріо­на (Іва­на Огі­єн­ка).
Їх­ній пре­док ко­зак Мак­сим Огі­єн­ко у ча­си Ко­лі­їв­щи­ни (1768 рік) став од­ним із ва­таж­ків ан­ти­по­мі­щиць­ко­го Клі­щин­сько­го пов­стан­ня (1767–1770 ро­ки) (се­ло Клі­щин­ці Лу­бен­сько­го пол­ку — те­пер Чор­но­ба­їв­сько­го райо­ну Чер­кась­кої об­лас­ті).

3 ГРУДНЯ — 40 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ ІВАНА 
ПЕТРОВИЧА КАВАЛЕРІДЗЕ (1887–1978), УКРАЇНСЬКОГО СКУЛЬПТОРА, КІНОРЕЖИСЕРА, ДРАМАТУРГА

На­ро­див­ся Іван у се­лян­ській сім’ї Ки­ли­ни Лу­ків­ни Ку­ха­рен­ко та Пет­ра Ва­си­льо­ви­ча Ка­ва­ле­рі­дзе (Кхва­рі­дзе) — си­на Ва­со Кхва­рі­дзе, на­щад­ка гру­зин­сько­го кня­зів­сько­го ро­ду, яко­го в се­ре­ди­ні ХІХ сто­літ­тя при­віз в Ук­раї­ну мос­ков­ський ге­не­рал Ла­дон­ський піс­ля за­кін­чен­ня Кав­казь­кої вій­ни.

Се­ред су­час­них віт­чиз­ня­них пись­мен­ни­ків укра­їн­ці най­біль­ше зна­ють і чи­та­ють Лі­ну Кос­тен­ко й Сер­гія Жа­да­на.

Про це свідчать дані всеукраїнського дослідження Ukrainian Reading Publishing Data 2018, здійсненого культурно-видавничим проектом «Читомо» спільно з цифровим видавництвом GUTENBERGZ у співпраці із соціологічною службою Центру Разумкова, поінформувала на презентації дослідження співзасновниця ГО «Читомо» Ірина Батуревич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

У Му­зеї геть­ман­ства пра­цює ви­став­ка де­ко­ра­тив­но-при­клад­но­го мис­тец­тва і жи­во­пи­су «На рід­ній, на сво­їй зем­лі...» твор­чо­го по­друж­жя — за­слу­же­но­го ху­дож­ни­ка Ук­раї­ни, ла­уре­ата Між­на­род­ної пре­мії ім. Гри­го­рія Ско­во­ро­ди Іва­на Чер­ни­ша (жи­во­пис) та ла­уре­ата Між­на­род­ної пре­мії ім. Ми­ко­ли Син­га­їв­сько­го На­та­лії Дмит­рен­ко (де­ко­ра­тив­но-при­клад­не мис­тец­тво).

До організації виставки долучилися Центр української культури та мистецтва, Український фонд культури, НСХУ та «Житомирське земляцтво».