Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 20, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 02 Серпень 2019 12:19

У довічному кріпацтві?

Rate this item
(2 votes)

Відомий стародавній вислів «поділяй і володарюй!» в Україні поступово втрачає своє первинне значення і все частіше поступається іншій крилатій фразі: «Або бери, або плати!» Яка дуже популярна поміж вітчизняних монополістів, котрі після перерозподілу народного майна тепер володарюють у державі.
Переважно у сфері комунальних послуг, де вибудовують відносини зі споживачами, сповна користуючись своїм монопольним становищем. І безцеремонно нав’язують свій «товар», відмовитися від якого закабалений безальтернативними угодами споживач практично не може.
І щоб вирватися з міцних обіймів таких «благодійників», мусить вдаватися до відчайдушних заходів.

Ціна розлучення з комунальниками — голодування
Приміром, 51-річний полтавець Михайло Сухотін у середині липня 2019 року оголосив безстрокове голодування попід стінами Полтавської міськради на знак протесту проти, як він вважає, свавілля місцевих комунальників.
До речі, це вже не перший випадок, коли полтавці, яких уже «дістали» монополісти, наважуються на крайні заходи, щоб відстояти своє право на... свої права. «ДУ» вже розповідала читачам про протистояння полтавського пенсіонера-чорнобильця з уславленої ще М. Гоголем Диканьки, де чоловіку-інваліду з пенсією у 2000 гривень тамтешні комунальники нарахували квартирну плату в сумі понад 12 тисяч гривень на місяць (див. «ДУ» від 31 вересня 2018 року).
Через це пенсіонер вирішив за централізоване опалення сплачувати не більше 300 гривень на місяць. Цю суму він вирахував виходячи з вартості газу, який споживала селищна котельня, щоб виробити тепло для його квартири.
Але монополісти поставили інваліда «на лічильник» і продовжували справно нараховувати плату за тепло. Коли сума боргу перевалила за 30 тис. грн, комунальники звернулися до суду...
У М. Сухотіна справа дещо інша. Чорнобилець у двобої з комунальниками відстоює своє право взагалі відмовитися від централізованого опалення і обігрівати власну квартиру у дев’ятиповерхівці самостійно. Що, власне, він уже зробив ще чотири роки тому.
Проте й досі не може узаконити розлучення з КП «Полтаватеплоенерго», де не визнають ініціативи «заколотника» і продовжують справно нараховувати плату за тепло. Хоча з листа М. Сухотіна достеменно знають, що він відключив своє помешкання від централізованого опалення.
«Коли я зрозумів, що плата за опалення мені не по кишені і перспектива опинитись у борговій ямі реально замаячила у моєму житті, я від’єднався від централізованого опалення, — розповів про початок своїх митарств чорнобилець кореспонденту «ДУ». — У мене технічна освіта, тож не становило великих зусиль відрізати батареї від двох загальних стояків, які проходять через мою квартиру, і встановити автономне опалення.
Я використав електричні тени загальною потужністю у 1,4 кВт, котрі встановив у чавунних батареях у кімнатах. Автомат, виходячи з температури повітря в кімнатах, їх вмикає або вимикає. Все просто і надійно.
Але «своїм» теплом я користуюся нечасто. Як правило, квартиру обігріваю за допомогою кондиціонера, який обладнаний для роботи навіть за умов, коли на вулиці -30°С. 8–10 хвилин роботи приладу вистачає, і у квартирі тепло...»
Проте усі спроби чорнобильця офіційно узаконити від’єднання від централізованого опалення успіху не мали. За час протистояння з тепловиками М. Сухотін власним коштом утеплив фасад будинку навколо своєї квартири, поміняв вікна в помешканні на пластикові. Тобто зробив усе, щоб найменше втрачати тепло.
Неодноразово письмово повідомляв КП «Полтаваобленерго» про відключення від централізованого опалення і пропонував прислати комісію, щоб скласти відповідний акт. Проте хоча фактично він не користується теплом підприємства, з яким у нього немає навіть договору, комунальники все одно продовжують нараховувати плату за тепло.
Тепер підприємство «Полтаватеплоенерго» звернулося з позовом до суду, в якому вимагає стягнути з пенсіонера-«кулібіна» 8640,76 грн заборгованості. Не знайшовши підтримки в інших владних органах, до яких звертався, М. Сухотін оголосив безстрокове голодування, щоб привернути увагу до своєї проблеми...

Закон наче дишло...
Чорнобилець установив біля Полтавської міськради намет, інформаційний стенд із документами, які ілюструють його боротьбу за свої права, і почав голодування. Лише через три дні протестувальника помітили чиновники. Не в останню чергу завдяки розголосу, якого місцеві ЗМІ надали вчинку полтавця.
За словами М. Сухотіна, через три дні після того, як він оселився біля міськради, до нього прийшов заступник полтавського міського голови, який курирує питання ЖКГ, Олексій Чепурко. Посадовець вислухав протестувальника і пообіцяв допомогти. Зокрема, в питанні оформлення розлучення з тепловиками.
Але, каже М. Сухотін, на цьому, здається, все і закінчилося, бо нічого не змінилося. До того ж він дуже обережно поставився до обіцянок заступника полтавського градоначальника, адже добре знає, що за існуючим станом речей українцям нині взагалі заборонено від’єднуватися від централізованого опалення.
Цього таки домоглися монополісти-комунальники, пролобіювавши в уряді відповідну постанову. Теоретично від’єднатися можливо, якщо всі жильці багатоповерхівки одночасно захочуть розірвати відносини з монополістами-тепловиками.
Але такого в нас не станеться ніколи, щоб мешканці п’яти- і дев’ятиповерхівок ураз захотіли відмовитися від централізованого опалення і виявили готовність пройти всі кола «комунального» пекла, які супроводжуватимуть цю процедуру.
«Я не визнаю позову КП «Полтаватеплоенерго» і оплачувати нічого не буду, а якщо підприємство наполягатиме і суд (а які у нас у країні «незалежні» суди, мені добре відомо) визнає правомірними вимоги комунальників, то я буду змушений виставити зустрічний позов підприємству, — ділиться планами з газетою М. Сухотін.
Зокрема, за транзит теплоносія через мою приватизовану квартиру, завдяки чому «Полтаватеплоенерго» отримує прибуток. А якщо в задоволенні моєї позовної вимоги судом буде відмовлено, то я змушений буду демонтувати два стояки опалення, котрі проходять через мою квартиру. Залишивши, таким чином, вісім сусідніх квартир на моєму стояку без опалення вже цієї зими. Хай «Полтаватеплоенерго» думає, як постачати тепло своїм споживачам. Це не загроза, це — попередження...»
Своє право на відмову від централізованого опалення протестувальник підкріплює правовим підґрунтям. Нагадуючи чиновникам і комунальникам про те, що згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір.
На думку М. Сухотіна, на його боці і Житловий кодекс України. В якому статтею 162 визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Так само і строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.
«Угоди немає, акта виконаних робіт немає, відповідно оплати теж не буде», — констатує М. Сухотін.
Правда, усі теоретичні потуги чорнобильця змусити практиків-комунальників дослухатися до його прав так і залишаються на папері. У КП «Полтаватеплоенерго» стоять непохитно і, схоже, й надалі не мають наміру відпустити зі своїх міцних обіймів непокірного споживача. Це вкотре уже журналістам підтвердив заступник генерального директора КП «Полтаватеплоенерго» Роман Кашин.
Він пояснив, що в підприємства не було іншого виходу, ніж позиватися до суду, щоб стягнути з М. Сухотіна заборгованість. А той, мовляв, крім того, що не платить за тепло вже кілька років, незаконно відрізав ще й труби.
Але навіть і після цього не звільнив себе від оплати за спожите тепло. Жодного платежу протягом двох останніх років М. Сухотіним не було проведено. Через що сума заборгованості вже зросла на понад 11 тисяч гривень...

«Держава і монополісти закабалили мене остаточно...»
Але не тільки від’єднання своєї квартири від централізованого опалення вимагає протестувальник. М. Сухотін своїм голодуванням намагається привернути увагу і до іншої проблеми, яка болить усім полтавським чорнобильцям. Він вимагає підвищення «чорнобильської» пенсії та виплати заборгованості, яку йому завинив Пенсійний фонд України.
«За право отримувати гідну пенсію борюся ще з 2009 року. Подавав до суду про невиконання закону, суд зобов’язував провести мені виплати. Але отримав відповідь від Пенсійного фонду — не вистачає коштів... — констатує М. Сухотін.
Пенсійний фонд не нарахував за Законом про соціальний захист постраждалих від Чорнобильської катастрофи, відмовлявся перераховувати пенсії. Державна структура не виконувала закону, ухваленого державою. З 2010 року і дотепер я не отримую тієї пенсії, яку я повинен був отримувати...»
Відреагували на акцію протесту полтавця і у ГУ ПФУ в Полтавській області. Посадовці вважають, що пенсія інваліда-чорнобильця М. Сухотіна набагато перевищує середній розмір пенсії на Полтавщині. Крім того, нагадують чиновники, йому нарахована доплата за судовими рішеннями. А ця сума у десятки разів більша, ніж місячна пенсія.
Але коли чорнобилець таки отримає доплату живими грішми, в управлінні не беруться сказати. Лише пояснюють, що такі виплати вже протягом кількох років здійснюють регіональні органи Держказначейства відповідно до встановленої ними черговості...
«Розумієте, питання, до яких я намагаюся привернути увагу полтавської влади, взаємопов’язані. Якщо б я отримував гідну пенсію як інвалід-чорнобилець, то я мав би можливість платити за тепло, — пояснює М. Сухотін. — Але навіть пільга у 50% знижки оплати за комунальні послуги, яку я маю, мені не допомагає.
Платити за тепло дуже дорого. Ще рік-два і я мушу продавати квартиру і поповнити лави бомжів. Хоча якби в нас поважали права споживачів і держава ставала на їхню, а не на монополістів, сторону, я законним способом відмовився би від централізованого опалення і почувався як вільна людина в країні, де поважають мої права. А наразі я наче кріпак...»
Втративши надію на допомогу від міської влади, чорнобилець звернувся до Офісу Президента України, сподіваючись, що в столиці на його проблеми таки зглянуться.
P. S. Коли готувався цей матеріал, стало відомо, що стан здоров’я голодувальника-чорнобильця погіршився. На 12-й день акції протесту перехожі, які помітили, що чоловік у наметі біля міськради втрачає свідомість, викликали «швидку».
М. Сухотіну лікарі просто в кареті невідкладної допомоги зробили крапельницю, стабілізували кров’яний тиск і констатували, що ситуація наближається до критичної, бо вже відчувався запах ацетону.
Утім, від госпіталізації протестувальник відмовився. Чорнобилець голодував ще добу після від’їзду «швидкої». Але майже двотижнева акція протесту інваліда 2-ї групи біля міськради не зацікавила її «мешканців»...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».