Про­щан­ня з ілю­зією
Правда, полтавцям доводиться платити дещо іншу ціну за «транспортний комунізм» в їхньому рідному місті, бо приватні перевізники раз у раз відмовляються виїжджати на маршрути, вимагаючи підвищення плати за свої послуги.
В грудні 2018 року, коли більшість приватників оголосила масовий страйк і тиждень узагалі відмовлялася перевозити пасажирів (див. «ДУ» від 14 грудня 2018 року. — Àâò.), в обласному центрі ледь удалося запобігти транспортному колапсу.
Виручили місто комунальні тролейбуси, які справно курсують містом, та власники невеликих маршруток, котрі не брали участі у страйку.
Заощадити на проїзді в громадському транспорті полтавцям пощастило завдяки рішенню Харківського апеляційного адміністративного суду, який за позовом одного з полтавських депутатів скасував рішення міської влади про підвищення плати за проїзд у громадському транспорті: п’ять гривень — в автобусах, три гривні — у тролейбусах. Зобов’язавши перевізників повернутися до нинішніх цін на квитки.
Проте казці про «транспортний комунізм» у місті на Ворсклі, скоріше за все, приходить кінець. Міська влада вже оголосила про готовність найближчим часом підвищити вартість проїзду у Полтаві на одну гривню.
Схоже, це рішення нині не сприймається самими городянами як щось надзвичайне, адже полтавці вже були готові до такого розвитку подій, враховуючи вартість проїзду у сусідніх обласних центрах.
Тим більше що йдеться не про підвищення плати за проїзд аж до восьми гривень в автобусах, чого вимагали приватні перевізники, а лише про п’ять гривень за одну поїздку. Вирішили поправити своє матеріальне становище і в тролейбусному парку, де зажадали за свої квитки по три гривні.
Певною мірою ці намагання міської влади не зустріли рішучого опору полтавців і через те, що більшість із них зрозуміли, що рішення суду про зниження плати за проїзд в їхньому обласному центрі базувалося скоріш на політичних і процедурних мотивах, ніж на економічно обґрунтованих реаліях.
Оскільки приводом для згаданого рішення Харківського апеляційного адміністративного суду стало порушення процедури проведення громадських слухань щодо збільшення плати за проїзд уже колишнім полтавським градоначальником Олександром Мамаєм та його командою.

Обпікшись на молоці, дмуть на воду...
Нова владна команда, не поспішаючи скасовувати «транспортний комунізм» і навчена гірким досвідом своїх попередників, які знехтували думкою громадськості, вирішила підстрахуватись і таки провести громадські слухання щодо підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті обласного центру. Збори представників громадськості провели 10 січня.
Але ще до початку заходу в залі почали вирувати пристрасті через заявлені наміри приватників підвищити плату за проїзд до п’яти гривень за одну поїздку. А в тролейбусах — до трьох гривень.
Причому приватники не приховували, що погодяться перевозити полтавців за п’ять гривень, але городяни не можуть розраховувати на поліпшення якості обслуговування. І тим паче на оновлення автобусного парку, який технічно застарів далі нікуди.
Через це вже траплялися непоодинокі випадки, коли під час руху у автобусів і маршруток навіть відпадали колеса! Тобто нічого не зміниться, бо за такі гроші вони працюватимуть хіба що не в нуль. Тож про покращення перевезень пасажирів у громадському транспорті Полтави навіть не можна вести мови. Мовляв, як платитимуть, так і їздитимуть...
У свою чергу, представники громадськості дуже емоційно реагували на розрахунки, які надали приватники, обґрунтовуючи своє прагнення збільшити плату за проїзд. На думку тих, хто брав слово, ці розрахунки, вочевидь, завищені і свідчать лише про прагнення отримання надприбутків власниками приватного транспорту.
Хоча, як запевняли чиновники, рентабельність громадського транспорту після підвищення тарифів сягне всього 10%. А підвищення плати за проїзд — вимушений захід, бо «все скрізь дорожчає»...
Обговорення, яке перетворилося на палкі дебати і відверте протистояння громадськості і приватних перевізників, скінчилося фактично безрезультатно. Міська влада не зняла з порядку денного збільшення плати за проїзд, а представники громадськості так і не погодилися з намірами «просто» підвищити вартість проїзду.
Домовилися хіба що про те, що у міській раді й надалі прийматимуть зауваження і пропозиції від громадськості щодо доцільності підвищення тарифів у громадському транспорті.
А поки їх будуть узагальнювати, пропозиції власників приватних автобусів передадуть до обласного управління АМКУ, де фахівці перевірять обґрунтованість розрахунків і скажуть своє слово щодо доцільності збільшення плати за проїзд в обласному центрі.

Від ко­му­ніз­му до мо­но­по­лі­зму...
Зважаючи на монопольне становище, яке займають на ринку пасажирських перевезень практично в усіх містах Полтавщини приватні перевізники, котрі тримають у заручниках городян і владу, в області серйозно замислилися над тим, щоб повернути це право органам місцевого самоврядування.
Принаймні, про це заговорили у владних кабінетах Полтави і другого за значенням міста в області Кременчука. Причому у наддніпрянському місті влада рішуче взялася за захист кременчужан від «провокацій» приватних перевізників.
Так, в останні дні 2018 року до міста прибув останній із 40 новеньких тролейбусів, які тамтешня міська рада торік закупила, скориставшись вигідним кредитом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Отже, після цього приватні перевізники вже не зможуть диктувати свої умови міській владі, яка значно розширила комунальний тролейбусний парк і перекрила найважливіші маршрути перевезення громадським транспортом кременчужан.
До того ж, як заявив кременчуцький міський голова Віталій Малецький, ціна за проїзд у тролейбусах міста у дві гривні збережеться і протягом 2019 року. Тож більшість кременчужан пересіли на тролейбуси, а приватні перевізники, втративши монополію на перевезення, вже не наполягатимуть на різкому збільшенні вартості проїзду. Як мінімум цього року.
У Полтаві теж ведуть розмови про необхідність передати монополію на перевезення містян комунальному громадському транспорту. І таким чином позбутися шантажу приватників, котрі щодня виводять на 65 маршрутів обласного центру 264 автобуси.
Для цього у Полтаві теж хочуть збільшити кількість тролейбусів. Яких у КП «Полтаваелектроавтотранс» нині 66 (на маршрути з них щодня виїжджають 45–48 тролейбусів. — Àâò.) і які перевозять пасажирів на 10 маршрутах.
Аби остаточно позбутися тиску з боку приватників, влада обласного центру заявила про намір закупити за рахунок кредиту ЄБРР півсотні нових тролейбусів. Та планує прикупити ще кілька автобусів, щоб поповнити комунальний автопарк після того, як десять автобусів, якими перевозили полтавців, відправили в зону ООС.
Після цього, переконаний секретар Полтавської міськради Олександр Шамота, приватні перевізники вже не зможуть диктувати свої умови міській владі. От тільки чи дозволить транспортне лобі закупити чиновникам таку кількість тролейбусів для міста?
Як би там не було, але Полтава вже незабаром позбудеться статусу міста, де найдешевший проїзд у громадському транспорті. Збільшення плати за проїзд, кажуть у владних кабінетах, неминуче.
Тож прощавай, ілюзія про «транспортний комунізм», який не втримався під натиском нинішніх українських реалій та монополії приватних перевізників...

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ, м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра