Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Листопад 21, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 31 Серпень 2018 21:52

Дива у Диканці

Rate this item
(1 Vote)

Те, що днями сталося в уславленій великим М. Гоголем Диканьці, що на Полтавщині, напевно, не могло примаритися навіть самому великому письменнику, який мав неперевершений дар наділяти своїх героїв чудодійною силою.
Правда, сьогодні цьому є логічне пояснення: у часи Гоголя в Диканьці не було комунальних підприємств, як нині, чиї меткі керівникиділки, прагнучи надприбутку, перевершили найсміливіші фантазії письменника...

Як пенсіонер потрапив у міцні обійми монополіста

Але дива там таки трапляються й нині. Приміром, опалювальний сезон, який уже незабаром почнеться на Полтавщині, Диканька зустріне без централізованого опалення.
Про те, що жителі райцентру мають узимку самотужки рятуватися від холодів у квартирах, керівництво селищної Диканської ради оголосило місяць тому. Після того як програло тривалу судову тяжбу з місцевим пенсіонером Олександром Яреськом.
У самому селищі про цей випадок коротко кажуть так: «Спочатку вони (комунальники. — Авт.) його, а потім він їх». І місцеві поціновувачі новин селищного «сарафанного радіо» не дуже помиляються...
Усе почалося з того, що О. Яреську — інваліду війни та ліквідатору аварії на ЧАЕС на початку опалювального сезону 2016–2017 рр. керівництво Диканського комбінату комунальних підприємств, який підрядився подавати тепло до квартир жителів райцентру, виставило рахунок за оплату своїх послуг — тепла у квартиру інваліда площею 68 кв. метрів у сумі 12,5 (!) тисяч гривень щомісяця.
І це при тому, що пенсія героя цього матеріалу тоді не перевищувала 2000 гривень. Шокований і збентежений непомірною податтю О. Яресько спочатку, як водиться, почав оббивати пороги чиновницьких кабінетів із надією, що там таки зголосяться і щось зроблять, аби звільнити його від кабали комунальників.
Але скрізь йому відповідали, що самі здивовані захмарними розцінками за опалення, співчувають інваліду, але вплинути на тепловиків не можуть. Мовляв, закон забороняє втручатися в діяльність селищної ради, якій підпорядкований Диканський комбінат комунальних підприємств.
Зрозумівши, що ще до закінчення опалювального сезону доведеться йти по людях із простягнутою рукою, О. Яресько вирішив сплачувати за тепло на власний розсуд:
— Я щомісяця сплачував за тепло 300–320 гривень замість 12,5 тисяч, як від мене вимагали тепловикимонополісти селищної ради, — розповів про свої митарства кореспонденту «ДУ» сам О. Яресько.
З чого виходив, визначаючи саме таку суму? Я підрахував, що вартість газу в Україні на той час зросла вдвічі, тож і платити я маю вдвічі більше, ніж у попередній опалювальний сезон. А годувати ненаситних комунальників не буду!
Відчувши, що пенсіонера не залякати, а відключити його квартиру в багатоквартирному будинку від тепла технічно неможливо, комунальники звернулися до суду з вимогою стягнути з О. Яреська заборгованість за спожите тепло. А саме з непокірного О. Яреська та членів його родини стягнути заборгованість за теплопостачання в сумі 27568 грн 91 коп. Крім того, тепловики вимагали стягнути з пенсіонера ще й судові витрати у справі в сумі 1762 грн...

Проти лому немає прийому?

Зрозумівши на попередньому невдалому досвіді, що самотужки боротись із селищними комунальниками справа марна, О. Яресько вирішив скористатися допомогою адвоката. Але грошей на оплату послуг приватного представника в суді у пенсіонера, звісно, не було.
У пригоді стали юристи «Диканського бюро правової допомоги» Другого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, до яких і звернувся загнаний у глухий кут пенсіонер.
Представником О. Яреська в суді став молодий адвокат Олександр Олійник. Він уважно вивчив справу свого підзахисного і зрозумів, що тепловики Диканського комбінату комунальних підприємств ведуть з пенсіонером нечесну гру. Справді, аналіз юристом рахунків, які виставляли інваліду комунальники, показав, що нарахування плати за тепло тому проводилось із суттєвими порушеннями чинного законодавства.
Приміром, селищні тепловики застосовували неправомірні тариф та формулу обрахунку вартості своїх послуг. Більш того, О. Олійник докопався, що Диканський комбінат комунальних підприємств з 2014 року взагалі не мав права виступати в ролі виконавця такої послуги, як централізоване опалення житлового фонду селища, бо не є теплопостачальною організацією:
— Договір про надання населенню послуг із теплопостачання, на умови якого посилався позивач у суді, втратив чинність ще з 1 січня 2006 року, — розповів О. Олійник. — Адже його не було приведено у відповідність із Законом України «Про житловокомунальні послуги»...
З’ясувавши всі обставини справи та узгодивши тактику захисту з О. Яреськом, адвокат склав необхідні документи та подав їх до суду. Але шлях до перемоги розтягнувся на тривалий час.
Справу спочатку слухали в Диканському райсуді, де провели майже десять засідань, перш ніж 29 січня 2018го суддя ухвалив постанову, частково задовольнивши позов комунальників до О. Яреська.
— Суд дійшов висновку, що, виходячи із системного аналізу норм законодавства та матеріалів справи, визначення Диканського комбінату комунальних підприємств виконавцем послуг з централізованого опалення та нарахування цим підприємством плати за тепло О. Яреську під час опалювального періоду з жовтня 2016го по квітень 2017 років проводилося з порушенням вимог чинного законодавства... — зазначив О. Олійник.
У суді встановили, що Диканський комбінат не мав права бути виконавцем послуг із централізованого опалення селища, адже тепло для жителів райцентру вироблялося, транспортувалося та подавалося до їхніх квартир мережею ПАТ «Укртрансгаз».
Проте суд вирішив, що О. Яресько таки має сплатити заборгованість за тепло, яким користувався і не писав заяви про відмову від опалення квартири. Але при цьому суддя врахував те, що розрахунки за тепло було проведено з порушенням законодавства.
Проаналізувавши всі обставини, суд вирішив, що пенсіонер повинен сплатити не 27568 грн 91 коп, як того вимагали комунальники, а 4969 грн 30 коп. Було зменшено і розмір судового збору, який повинен був оплатити відповідач, до 317 грн 16 коп.
Рішення не задовольнило обидві сторони, і так народилась обопільна апеляційна скарга. Постановою Апеляційного суду Полтавської області 22 травня 2018 року рішення Диканського райсуду було змінене.
В Апеляційному суді визначили, що «солідарному стягненню з відповідачів (членів родини О. Яреська та його самого. — Авт.) у рахунок відшкодування заборгованості за послуги централізованого опалення підлягає лише 1856 грн 71 коп. А також 296 грн 90 коп судових витрат...»
Таким чином, підрахували в Диканському бюро правової допомоги, розмір заборгованості, яку вимагали селищні комунальники з О. Яреська, в результаті судових засідань удалося зменшити на 93,26%. Або в 15 разів!
Герой цього матеріалу — пенсіонер із Диканьки результатами розгляду своєї справи задоволений. Гроші О. Яресько сплатить, адже теплом усе ж користувався.
Його адвокат О. Олійник вважає, що цією справою на Полтавщині створено прецедент судових рішень, який може стати в пригоді всім жителям Диканьки, котрим, як і О. Яреську, комунальники протиправно надсилали значно завищені рахунки за тепло.
Одразу після суду Диканський комбінат комунальних підприємств заявив, що надалі відмовляється від подачі централізованого опалення в селищі.
У селищній раді вже заявили, що Диканька більше не опалюватиметься централізовано і жителі мають самі подбати про опалення своїх квартир. Зокрема, всім їм рекомендовано встановлювати у квартирах індивідуальне опалення. Чим гоголівські нащадки нині й займаються.

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».