Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Квiтень 20, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 16 Березень 2018 10:26

Газовий "бліцкриг": чи є альтернатива альтернативному опаленню?

Rate this item
(0 votes)

Газова криза, яка на початку березня зненацька впала на українців і так само раптово минула, вкотре продемонструвала потребу завжди бути напоготові до схожих екстремальних ситуацій. Зокрема, у такому чутливому для економіки та житлового сектора питанні, як забезпечення енергоносіями.

Кажуть, що криза не перетворилася на справжній «газават» лише завдяки тому, що українці змогли згуртуватися перед небезпекою залишитися без тепла і дружно почали прикручувати газові прилади. У результаті цього вдалося заощадити до 14% блакитного палива, перш ніж його зуміли отримати з Європи, що й стабілізувало ситуацію.
За даними НАК «Нафтогаз України», зекономити газ зуміли майже у всіх регіонах. За винятком кількох, до яких зараховано й Полтавщину. Дивно, але полтавці не лише не скоротили споживання газу, але й наростили на 6%...

Правда, місцеві чиновники згодом підвісили в Інтернеті свою таблицю, з якої виходило, що Полтавщина таки зекономила блакитне паливо. І економія сталася не тільки завдяки дисциплінованості споживачів, а й завдяки тому, що в регіоні завбачливо потурбувалися про переведення котельних на так звані альтернативні види палива. Переважно на вугілля, пілети та дрова тощо. І робота в цьому напрямку триває й надалі.
Приміром, у школах області не стали продовжувати вимушені канікули через заклики економити газ на опаленні, адже у понад 200 шкільних закладів сьогодні вже переобладнано котельні або встановлено своє опалення.
В обласному департаменті освіти кореспонденту «ДУ» надали інформацію, що альтернативне опалення нині є вже в 222 шкільних установах Полтавщини. Там відмовилися від опалення занадто дорогим газом і опалюють класи та приміщення теплом, яке отримують, спалюючи дрова, вугілля, або встановили електричні котли тощо. У деяких школах навіть поновили пічне опалення...
Чи справді альтернативне опалення й надалі врятує регіон, якщо недружній сусід раптом знову оголосить «газават» або, чого з трепетом очікують полтавці, газ із ласки вітчизняного уряду знову стрибне в ціні?
Перш ніж спробувати дізнатися відповідь на це запитання, незайвим буде згадати й те, що альтернативне опалення чимало споживачів асоціюють із дешевим теплом, яке надходитиме до їхніх квартир. Тому інтерес до інших, ніж газ, видів опалення дуже високий.
Показовим у цьому сенсі на Полтавщині є Миргород, де наполегливо втілюють у життя ідею переведення міських котелень на альтернативне опалення. З цієї нагоди миргородський міський голова Сергій Соломаха поділився з журналістом своїми спостереженнями від роботи поки єдиної у місті-курорті котельні, яку вже переобладнали на роботу від альтернативного палива. Справді, цієї зими частина Миргорода опалюється від такої котельні, яку переробляли кілька років поспіль.
У результаті підприємство тепловиків тепер може генерувати тепло, спалюючи... солому. Так, звичайну солому, яку ще донедавна фермери просто заорювали в землю, бо попиту на неї вже не було.
Про новацію, яка обіцяла суттєве скорочення споживання занадто дорогого природного газу — до 70%, в міськраді говорили давно, але на практиці диво-котельня почала подавати тепло лише цієї зими. Котельню переобладнали в рамках широко розрекламованого міжнародного проекту USAID «Місцеві альтернативні джерела енергії: м. Миргород».
Офіційний пуск котельні, яка опалює 10% інфраструктури міста, відбувся ще 27 жовтня 2015 року, але новинка запрацювала на місто тільки недавно.
С. Соломаха розповів, що модернізовану котельню під’єднали до загальної системи опалення міста-курорту у квітні 2017 року. Весну і літо котельня подавала гарячу воду, а з початком опалювального сезону 2017/2018 років почала постачати і тепло.
Працює котельня на соломі, яку завбачливо завезли на спеціально обладнану площадку-склад ще торік. Але під час суттєвого зниження температури миргородські теплоенергетики таки підтоплюють ще й газом, щоб не знижувати температури води, бо тепла, яке отримують від спалювання соломи, в дні пікового навантаження не вистачає. Коли закінчиться солома, котельня може працювати на залишках деревини або пілетах.
Шкода, але миргородці попри переможні реляції місцевої влади про переваги альтернативного опалення користі від новинки не відчули. В сенсі зниження плати за тепло. Чому? С. Соломаха пояснив, що модернізована котельня подає гарячу воду у загальноміську систему опалення, де «дешеве» тепло розчиняється поміж «дорогого».
koelЗважаючи на те, що вартість тарифів на тепло і гарячу воду встановлює не Миргородська міськрада, а НКРЕ, то ніхто навіть і не береться робити перерахунки. У виграші від переобладнання котельні залишилося тільки КП «Миргородтеплоенерго», де завдяки модернізації таки справді скоротили споживання газу.
За словами міського голови, економічний ефект від переведення котельних на альтернативне опалення миргородці відчують лише тоді, коли всі котли Миргорода модернізують...
Сьогодні найбільш застребуваним видом альтернативного газу опалення на Полтавщині залишаються дрова. Три-чотири роки тому, коли тільки почалися розмови про необхідність заміни блакитного палива, деревини в регіоні було достатньо.
Нині, коли в оселях стали встановлювати котли для опалення, які працюють на дровах або інших видах палива, крім газу, знайти бодай десь шматок дошки дуже проблематично. Усе, що можна було знести дерев’яного до хат та квартир, ви вже не побачите. Навіть старі віконні рами, які масово викидали на смітники, замінюючи на пластикові, там уже довго не залежуються.
Потреба в альтернативному паливі спричинила і масову вирубку придорожніх лісосмуг, про що майже щодня сповіщають у поліції, де полюють на машини, які везуть без документів деревину. Ситуація з альтернативним опаленням складається така, що замінити дорогий газ дешевим паливом виявляється дедалі проблематичним.
У Полтаві машину дров (5 куб. м) сьогодні пропонують у середньому за 4000 гривень. Ті, хто вже перейшов на опалення будинків дровами, кажуть, що залежно від температури на вулиці взимку на сезон потрібно 4–5 машин дров, а це не менше 20 тисяч гривень. Не набагато менше, ніж отримувати тепло від газових котелень, або опалювати житло власним котлом, який працює на газі.
Опалювати без зайвого клопоту, пов’язаного з пошуком та заготовкою дров, їхнім збереженням, потребою постійно підкидувати чурки в котел, регулярно чистити димохід та небезпекою учадіти від погано працюючого на дровах котла тощо.
Опалення вугіллям обходиться ще дорожче, ніж дровами і навіть газом. Пілети і торф’яні брикети, вироблені вітчизняними умільцями, з огляду на їхню погану енергоефективність, кажуть знавці, — відверте марнотратство. Опалення електричними котлами теж недешево...
Отже, хоч як крути-верти, а газ усе ще залишається найефективнішим традиційним видом опалення і основне теплове навантаження покриває саме газовий котел. А альтернативні джерела тепла лише доповнюють його потугу або стають у пригоді у міжсезоння. Правда, блакитне паливо, якого, як кажуть, в Україні цілком достатньо, стає вже майже недоступним з огляду на його вартість.
Газовий «бліцкриг» на початку березня довів, що українцям справді необхідно терміново шукати шляхи зменшення споживання газу та бути готовими до існування в умовах серйозної газової блокади. Або боротися з тими, хто високою вартістю альтернативних енергоносіїв уже дискредитував саму ідею альтернативного опалення...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».