Місячник проти гранатомета
Про те, що контроль над розповсюдженням зброї в країні якщо не втрачений повністю, то принаймні утруднений, нині говорять на всіх рівнях — від домогосподарок до депутатів Верховної Ради. На руках у громадян України, за оцінками різних джерел, знаходиться не менше двох мільйонів незареєстрованих одиниць зброї. І ця цифра, схоже, далеко не остаточна, адже в умовах військового конфлікту зброя швидко «перетікає» і на мирні території. Тож примусити людей добровільно здати всі «стволи» нереально, вважають експерти.
Більш того, на сьогодні в Україні проблематичним є встановлення чисельності навіть зареєстрованої зброї, яка є на руках у населення. Так, експерти Українського інституту досліджень екстремізму зазначають, що за даними Департаменту громадської безпеки тодішнього МВС, у власності фізичних осіб станом на листопад 2015 року налічувалося близько 800 тисяч одиниць вогнепальної зброї.
Водночас представники Департаменту карного розшуку цього міністерства заявляли, що на руках у населення — 992 тисячі нарізної зброї та 835 тисяч — гладкоствольної. Більшість експертів, котрі досліджують рух зброї в Україні, погоджуються з тим, що кількість нелегальної зброї в нас значно перевищує кількість зареєстрованої. За різними даними, на 100 українців припадає від 11 до 14 одиниць нелегальної зброї. Це притому, що зареєстрованої (за даними Департаменту громадської безпеки) — 1,8 одиниці.
Не стоять осторонь від проблеми розповсюдження нелегальної зброї в Україні й іноземні інституції. Зокрема, швейцарський збройовий проект Small Arms Survey оцінив обсяги нелегальної зброї в Україні в розмірі від 2 до 6 млн одиниць. Але навіть якщо взяти середній показник, то на ринку України нині налічується більше трьох мільйонів одиниць вогнепальної зброї, стверджують швейцарські експерти.
Пік насичення країни нелегальною зброєю припав на 2014 рік, який побив усі рекорди попередніх років. Без перебільшення, того року нашу країну буквально накрила хвиля поширення нелегальної зброї. Невтішний рекорд було зафіксовано через те, що у зоні АТО кількість незареєстрованої вогнепальної зброї й нині обчислюється тисячами. Приміром, нелегальною зброєю озброювалися добровольчі батальйони, особовий склад яких згодом втрачав її під час бойових дій, і ніхто її не шукав. Або добровольці взагалі відмовлялися здавати зброю після закінчення операцій.
Чимало «стволів» із зони АТО безперешкодно потрапили в інші, ще відносно спокійні в криміногенному плані регіони. Тому не варто дивуватися з того, що, за чутками, зараз в Україні без особливих проблем можна за сотню доларів купити автомат із набоями або навіть споряджений гранатомет...
Ситуація із розповсюдженням нелегальної зброї справді наближається до критичної. Напевне, розуміючи це, уряд час від часу намагається роззброїти народ. Як один із методів боротьби з поширенням нелегальної зброї активно використовують, зокрема, проведення місячників добровільної її здачі.
До подібної ініціативи правоохоронців чимало українців ставляться скептично. Мовляв, зброю добровільно здають одиниці, і лише застарілих зразків. А справжню бойову ніхто до поліції не понесе. Опосередковано це підтверджують і самі стражі порядку.
Щоб дізнатися про результативність подібних місячників у регіонах у 2016 році, кореспондент «ДУ» вирушив до ГУ Національної поліції в Полтавській області, де днями підбивали попередні підсумки чергового місячника добровільної здачі зброї, який триває в регіоні, як і по всій Україні, з 1 по 31 липня 2016 року.
Начальник відділу комунікацій обласної поліції полковник Юрій Сулаєв розповів, що місячник добровільної здачі зброї на Полтавщині проходить організовано і результативно. Зокрема, завдяки тому, що люди добровільно здають зброю, уже від кримінальної відповідальності звільнено 33 жителів області, які мали незареєстровану зброю.
За перші три тижні місячника жителі Полтавщини добровільно здали до підрозділів поліції області понад 80 одиниць зброї, у тому числі: 18 — нарізної армійських зразків, п’ять — нарізної мисливської, 50 — гладкоствольної, три — холодної та три — саморобної. Крім того, поліціянтам принесли майже дві тисячі боєприпасів. Найбільше зброї та боєприпасів громадяни традиційно здають у Полтаві, Кременчуку, Лубнах, Карлівці та Миргороді.
Як пояснюють походження зброї та боєприпасів ті, хто вирішив добровільно з нею розпрощатися і тим самим убезпечити себе від кримінального переслідування? За словами інспектора дозвільної системи ГУ Нацполіції в Полтавській області капітана Віктора Тригубенка, пояснення типові. Зазвичай, майже всі власники незареєстрованої зброї поліцейським говорять, що випадково знайшли її, приміром, на горищі будинку, який їм дістався від померлих родичів. Деякі стверджують, що виявили зброю або боєприпаси під час роботи на присадибній ділянці, прогулянки лісосмугою, відпочинку на березі річки тощо.
За словами капітана поліції, проведення місячників добровільної здачі зброї справді мають сенс, адже сприяють тому, що в країні меншає нелегальної зброї. А отже — запобігають подальшому погіршенню криміногенної ситуації. Хоча, визнають у поліції Полтавщини, здають далеко не більшу частину нелегальної зброї, яка нині є у населення.
Як позбутися компанійщини
І все ж до місячників добровільної здачі незареєстрованої зброї у полтавців ставлення неоднозначне. Більшість із тих, з ким кореспонденту вдалося поговорити на цю тему, почин поліції підтримують, але з певними застереженнями. Мовляв, такі заходи тхнуть радянською компанійщиною, коли багато чого організовували не для виправлення ситуації, а задля імітації бурхливої діяльності влади.
За умов, коли нелегальної зброї дедалі більшає, держава має запропонувати населенню адекватні заходи для того, щоб вони могли під контролем правоохоронців її позбутися. У цьому сенсі слід було б дослухатися до думки про те, що зброю від населення варто приймати не двічі на рік під час місячників, а постійно. У такому разі власник незареєстрованої зброї не чекатиме наступного місячника, а може здати її будь-коли.
Полтавці говорять про те, що питання придбання та володіння зброєю вже давно слід було закріпити на законодавчому рівні, як це зроблено в інших країнах, де зброї у населення аж ніяк не менше, ніж в Україні, а питання її носіння та застосування урегульовані законом. У нас же розповсюдження нелегальної зброї майже не контрольоване. Більш того, через це розгул злочинності в Україні досяг небаченого рівня.
Зокрема, так вважає Олег Сазонов, депутат Полтавської облради, керівник однієї з політичних фракцій. Він переконаний, що за таких умов правоохоронці зобов’язані посилити боротьбу з незаконною зброєю, яка потрапляє в мирні міста, зокрема із зони АТО. А всі незаконні збройні формування, котрі нині все ще діють в Україні всупереч Конституції, мають бути розформовані. За оцінкою депутата облради, зараз на руках українців перебуває до 20 млн одиниць нелегальної зброї.
Депутат зазначив, що розповсюдження вогнепальної зброї, а також популізм керівництва силових структур, стали причиною збільшення кількості злочинів на 20% упродовж двох останніх років. І вона продовжує зростати.
Зокрема, посилається він на слова глави Нацполіції України Хатії Деканоідзе, кількість крадіжок зросла на 30%. Якщо у 2013 році було скоєно 1252 злочини на 100 тисяч українців, то у 2015-му вже 1487 злочинів. А за даними Генеральної прокуратури України, кількість навмисних убивств протягом останніх двох років зросла з 5,9 тисячі до 8,2 тис. Збільшується і кількість випадків викрадення людей.
На переконання О. Сазонова, у цій ситуації владі необхідно посилити контроль за обігом зброї в Україні, провести перевірки діяльності всіх спецбатальйонів, які діють під керівництвом МВС, посилити контроль над поширенням зброї із зони АТО, у тому числі — за рахунок контролю над процесом демобілізації...
Коли законодавчий віз зрушить із місця?
До речі, більшість експертів вважає, що нормативно-правова база в Україні, де понад два роки тривають бойові дії на Донбасі, вже давно не відповідає викликам часу. Країна потребує ухвалення принципово нового закону про цивільну зброю, метою котрого буде гарантування максимальної безпеки громадянам України та який відповідатиме духу і суті кращих напрацювань розвинених країн, що досягли ефективного рівня контролю за легалізацією та обігом цивільної зброї. Час від часу такі законопроекти депутати подають до Верховної Ради, але з різних причин вони не розглядаються роками.
Приміром, у парламенті майже рік не розглядається законопроект за номером 1135-1 «Про цивільну зброю і боєприпаси». Згідно з висновками парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя, документ не суперечить Конституції України. Головне положення законопроекту — дозволити громадянам придбання та носіння короткоствольного нарізного озброєння — пістолетів та револьверів для самозахисту. А також захисту свого майна, та, якщо потрібно, — суверенітету й територіальної цілісності держави.
До речі, проконсультував кореспондента «ДУ» капітан поліції В. Тригубенко, вітчизняне законодавство ставить серйозні перешкоди перед тими з українців, котрі хочуть озброїтися в легальний спосіб. І це мало б посилити контроль за придбанням та розповсюдженням зброї.
Так, тепер законодавство дозволяє громадянам України купувати газову зброю з 18 років, мисливську гладкоствольну — з 21-го, мисливську нарізну — з 25 років. Право на придбання травматичної зброї мають окремі категорії громадян, зокрема судді та їхні близькі родичі, співробітники правоохоронних органів (поліції, прокуратури, СБУ та ін.), особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, журналісти, народні депутати України, члени громадських формувань для охорони громадського порядку та державного кордону, держслужбовці, які мають ранги й категорії, військовослужбовці, крім тих, хто проходить строкову військову службу.
Особи, які отримали дозвіл на гладкоствольну та нарізну зброю, перебувають на обліку в правоохоронній системі. Кількість одиниць зброї, що є у власності однієї людини, не обмежена, але якщо вона перевищує три одиниці, то зберігатися повинна у спеціально обладнаному місці, оснащеному охоронною сигналізацією. У сейфі зброя має бути в розрядженому стані, зі спущеним курком і окремо від патронів. За законом правоохоронці мають право перевірити умови її зберігання. У разі порушень покарання неминуче — від штрафу до скасування дозволу з конфіскацією.
Відповідно до закону, аби отримати зброю, потрібно написати заяву в дозвільній системі Національної поліції, надати медичну довідку, довідку про відсутність судимості та фотокартки. Після перевірки, яка може тривати до місяця, ви отримуєте від правоохоронців дозвіл на придбання зброї.
Це бланк суворої звітності, який складається з трьох частин: перша залишається в поліції, друга — в магазині, в якому ви купуватимете зброю, третя — з характеристиками придбаної зброї — у вас.
Протягом десяти днів після придбання зброї її необхідно зареєструвати, звернувшись до того ж підрозділу дозвільної системи, який видав дозвіл на придбання зброї. Маючи на руках дозвіл на зброю, необхідно провести її контрольний відстріл для внесення результатів до бази МВС. Неправомірне носіння, зберігання та незаконний продаж вогнепальної зброї, відповідно до закону, карається ув’язненням на строк від трьох до семи років.
* * *
Нині в Україні, де останнім часом з’явилося дуже багато озброєних людей, точиться перманентна дискусія щодо того, чи можна дозволити нашим громадянам вільно купувати зброю? Прихильники законного зберігання та носіння зброї здебільшого посилаються на досвід США, де конституція гарантує право американцям на зберігання та носіння зброї.
Відомо, що кожного року в Штатах продається до п’яти мільйонів одиниць зброї. І якщо вірити статистиці, на руках у населення заокеанської країни нині зберігається майже 150 млн одиниць зброї.
Законодавчо врегульовано питання щодо володіння зброєю і у Франції, де 90% громадянам дозволено зберігати зброю для самооборони, але тільки вдома. А от її приховане носіння дозволено лише десяти відсоткам французів. До того ж власникам зброї необхідно проходити обов’язковий медогляд і поліцейську перевірку не рідше, ніж один раз на три роки.
Докорінно вирізняється ситуація зі «зброярським» питанням у мирній і традиційно нейтральній Швейцарії. При звільненні в запас з армії кожен швейцарець має право зберігати бойову зброю у себе вдома. На сьогодні в цій маленькій країні на руках у мирного населення перебуває майже два мільйони одиниць вогнепальної зброї, з яких 600 тис. — автоматичних гвинтівок і 500 тис. пістолетів. Тобто, озброєним є кожен третій швейцарець, а нейтральна за статусом Швейцарія вважається однією з найбільш озброєних країн у Європі...
У нашій країні, поки тривають безплідні дискусії про право населення на придбання та носіння зброї, нелегальна зброя крок за кроком успішно завойовує нові й нові позиції. Процес її поширення в регіонах зайшов настільки далеко, що влада, якщо не вживе термінових заходів, може остаточно втратити контроль над ситуацією. От тоді у повітрі реально запахне порохом...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
