Перелік основних завдань, які постали перед новою контролюючою структурою, зачіпає чи не всі сфери життєдіяльності суспільства і є таким великим, що ледве вміщається на кількох сторінках. Ось стисло лише те, що стосується захисту прав споживачів, — сфери, де чи не найбільше зловживань, від яких потерпає кожен із нас.
Зокрема, в положенні сказано, що служба здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, перевіряє дотримання суб’єктами господарювання, що займаються діяльністю у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за реалізовану продукцію; накладає на суб’єкти господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів та передає матеріали перевірок на дії осіб, котрі містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.
На цьому захист прав споживачів не закінчується. Чимало повноважень контролерів виписано в пункті положення, який стосується сфери державного ринкового нагляду: це — розроблення і затвердження проектів секторальних планів ринкового нагляду, моніторинг причин і кількості звернень споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, причин і кількості нещасних випадків та випадків заподіяння шкоди здоров’ю людей унаслідок споживання чи користування продукцією.
До компетенції контролерів належить також перевірка якості товару, в тому числі відбір зразків та забезпечення проведення експертизи. Служба вирішує, яких обмежувальних заходів вжити, здійснює моніторинг дій суб’єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, яку слід вилучити. Вчасно попереджає споживачів (користувачів) про виявлену небезпеку, вживає заходів стосовно притягнення до відповідальності винних осіб та надсилає матеріали перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Усе це має статися в результаті реформування державних органів, відповідальних за споживчу політику. Торік їх розформували, і на базі фітосанітарної, ветеринарної, санітарноепідеміологічної служб, споживінспекції, інспекції з контролю за цінами та ще низки органів сформували Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із досить широкими повноваженнями та обсягом робіт.
Якби у більшості наших співвітчизників термін «реформа» не викликав негативних емоцій, можна було б сказати, що на теренах захисту прав споживачів зажевріла надія. Ну, якщо не надія, то хоча б вогник, який виведе з пітьми мільйони людей, по чиїх правах щоденно топчуться недобросовісні надавачі послуг.
Однак навіть такі несміливі сподівання розвіюють громадські об’єднання, які опікуються захистом прав споживачів. Активісти стверджують, що нині ці права взагалі нікому захищати, адже колишні державні органи, які цим опікувалися, розформовані, а нові ще не розпочали роботи. Тож ст. 42 Конституції, згідно з якою держава має захищати права споживачів, здійснювати контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт, не виконується.
Більше того, сама реформа йде в неправильному напрямку. Мовляв, порушується принцип дотримання пріоритету інтересів споживачів над інтересами корпоративних груп. А проект Закону «Про захист прав споживачів» взагалі руйнує сутність та цілісність системи ЗПС, надаючи пріоритет гарантуванню безпечності харчових продуктів над усіма іншими. І це попри те, що у Стратегії сталого розвитку «Україна2020» передбачалося дві окремі реформи: у сфері гарантування безпечності та якості харчових продуктів і сфері захисту прав споживачів.
Ігнорується й міжнародне законодавство. Дії вищих органів влади у сфері захисту прав споживачів суперечать підходам Європейської комісії до політики захисту прав споживачів та їхніх інтересів на спільному ринку ЄС. Принаймні, так стверджувала Тетяна Тимошенко, координатор однієї з робочих груп Платформи громадянського суспільства «Україна — ЄС» у своєму виступі під час круглого столу з промовистою назвою: «Реформування системи захисту прав споживачів: крок до ЄС чи у зворотному напрямку?»
Цей захід зініціювала споживча громадськість, представники експертного середовища, освітніх і наукових кіл, стурбована ситуацією, що склалася у сфері захисту прав споживачів. У резолюції, ухваленій на зібранні, результати реформування системи захисту прав споживачів визнали незадовільними і запропонували Верховній Раді та уряду разом з іншими відповідальними органами виконавчої влади виправити загрозливу (з їхньої точки зору) ситуацію. Мовляв, вона шкодить не лише розвитку вітчизняної економіки, а й міжнародному іміджу України.
У резолюції круглого столу міститься не лише критика, а й низка пропозицій щодо наведення ладу на споживчому ринку. Зокрема, йдеться про введення інституту омбудсмена (президентського або парламентського уповноваженого), який би захистив споживачів від недобросовісних представників бізнесу та заангажованого чиновництва.
Міститься заклик визнати безпосередню відповідальність Кабінету Міністрів за стан і перспективи розвитку системи захисту прав споживачів. Висловлюється побажання підпорядкувати нову службу Міністерству економічного розвитку і торгівлі, а не Міністерству аграрної політики та продовольства, яке має значно обмеженішу сферу впливу.
Учасники зібрання були єдині в тому, що напрацювання державної споживчої політики має відбуватися за найширшої участі представників громадськості. Нині вони усунуті від участі в реформуванні системи ЗПС, а сама реформа лише імітується, оскільки ігноруються права та інтереси тих, заради кого вона проводиться.
З таким висновком не погоджується нещодавно призначений голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа. Він переконаний, що реформа дасть позитивний результат, адже проводиться заради того, щоб зменшити кількість перевірок і самих контрольних органів задля спокійного функціонування бізнесу і повноцінного захисту прав споживачів.
Однак визнає, що у перехідний період усім нелегко. Хоча навіть і в той час, коли були розформовані чинні структури, а нова служба не була створена, безконтролю на споживчому ринку з боку держави не було. Торік, перебуваючи на стадії реорганізації, Держспоживінспекція прийняла близько 30 тисяч скарг.
Не буде затягувань і з початком активної діяльності нового органу, обіцяє очільник відомства. Кабмін видав розпорядження про початок роботи Держпродспоживслужби, центральний апарат уже на третину сформований, затверджені структура і штатний розпис (включно з територіальними органами).
Проблем з фінансуванням новоствореного органу та підбором кадрів також не очікується. Уряд видав розпорядження щодо виділення коштів, а Бюджетний комітет Верховної Ради схвалив його. Масових скорочень у системі держконтролю не передбачається. Передусім через те, що у ліквідованих органах значилося, але насправді не було, 13,5 тисячі працівників, а в об’єднаній структурі штат сягне за десять тисяч осіб.
Набиратимуть і нових працівників, і чинним дадуть шанс (навіть тим, у кого бракуватиме знань і навичок). Їх підучать: діятиме серйозна освітня програма, пройдуть тренінги, які дадуть можливість краще оволодіти професійними знаннями, підвищити кваліфікацію працівників. І лише після цього персонал перевірятимуть на відповідність обійманій посаді, екзаменуватимуть на профпридатність.
— Нині завдання менеджменту полягає в тому, — наголошує В. Лапа, — щоб оновити, осучаснити команду. На цьому етапі вже призначені виконувачі обов’язків керівників обласних підрозділів. У подальшому проводитимуться конкурси, на яких відбиратимуть кваліфікованих фахівців.
З таким колективом його керівник планує створити систему, за якої всі учасники ринку будуть переконані в невідворотності покарання за порушення. Однак створити одразу європейську структуру з контролю за споживчим ринком не обіцяє. Перешкоджає вітчизняна специфіка: не втручатися в комунікації споживачів і бізнесу, як це відбувається у більшості розвинених країн, в Україні не вдасться.
— У наших споживачів, — пояснює В. Лапа, — можливості захистити свої права в судах зовсім інші. Самостійно це зробити практично нереально, за винятком хіба тих людей, які юридично підковані. Саме тому наша служба не зменшуватиме уваги до проблеми захисту прав споживачів.
Щоправда, сподівається й на самих громадян, які мають бути активними, відстоювати гарантовані Конституцією права. Їм у поміч на сайті Держпродспоживслужби розміщено найактуальніші поради: куди звертатися, які документи подавати, вказані контакти територіальних органів служби, адже державні контролери виходять на перевірки лише за зверненнями споживачів.
Лариса ДАЦЮК