Нині у цивілізованих країнах «чорне» рейдерство майже не практикується. Адже фізично захоплений бізнес досить просто повернути справжньому власнику, використовуючи певні правові документи.
«Сіре» рейдерство процвітає у країнах, сильно вражених корупцією, які мають прогалини у законодавстві. «Біле» рейдерство — це високоінтелектуальна робота, тут треба витратити багато часу, аби встановити контроль над бізнесом.
«Білі» рейдери задля досягнення своєї мети аналізують усі можливі документи бажаного об’єкта, працюють із його персоналом і контрагентами, виявляють слабкі місця і формують відповідне підґрунтя для безпосереднього захоплення.
До цього виду рейдерства експерти частково зараховують деякі угоди злиття й поглинання компаній. За світовою статистикою, 95% усіх угод злиття і поглинання відбуваються за згодою всіх сторін, решта 5% — вороже поглинання.
У більшості розвинутих країн за допомогою законодавчого регулювання та ефективної роботи держапарату майже вдалося подолати «чорне» й «сіре» рейдерство. А ось «біле» рейдерство стало елементом бізнес-процесу, і боротися з ним можна лише за допомогою системи внутрішньої безпеки бізнесу.
Масштаби
В Україні рейдерство надзвичайно активізувалося в останні кілька років: статистика свідчить не тільки про масштаби проблеми, а й про тенденцію до зростання. Приміром, у 2015 році зафіксовано близько 3000 рейдерських атак, 2700 із них були успішними для захопників.
Торік лише підприємства аграрного сектора зазнали 700 рейдерських нападів. А за повідомленнями Opendatabot (сервісу з моніторингу реєстраційних даних українських компаній і судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень), торік до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції, так званої Антирейдерської комісії, звернулося 1270 громадян.
Основними причинами звернень називалися внесення змін до державного реєстру, підроблення документів і фальсифікація угод оренди.
Серед факторів, які сприяли поширенню цього негативного явища, експерти часто відзначають зміни у січні 2013 року системи реєстрації прав на землю, коли функції реєстратора перейшли від органів земельних ресурсів до органів юстиції. Адже у кадастрові записи про реєстрацію прав зроблені до 2013-го записи не були перенесені до нового реєстру. Саме це відкрило шлях для зловживань.
Також типовою причиною порушення прав стає необачність самих учасників земельних відносин. Наприклад, коли сторони не квапляться з реєстрацією договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У ситуації, коли орендар користується ділянкою без реєстрації права, власник землі має можливість вільно розпоряджатися майном, зокрема укладати договори оренди. За таких умов орендар фактично позбавлений можливості захистити порушене право, оскільки не може підтвердити свій статус.
Чинники й передумови
Рейдерському процвітанню сприяють також політичні, зовнішні та внутрішні чинники, наголошують експерти. Політична криза, військові дії, відсутність принципу невідворотності покарання за явні злочинні дії, корупція — це політичні чинники. Їх бізнес має враховувати у своїй діяльності, виключити їх неможливо.
Зовнішні чинники — це дії третіх осіб, яким можна протидіяти, створивши систему захисту бізнесу. До таких дій експерти зараховують активні кроки конкурентів.
Приміром, продається підприємство, потенційні покупці домовляються з господарем, приїжджають подивитися господарство, детально його оцінюють. А через деякий час підприємство захоплюють невідомі люди.
Це відбувається тому, що захопити компанію дешевше, аніж придбати. Аналогічні мотиви можуть бути у сусіда-підприємця, який вирішив прибрати свого конкурента та залишитись єдиним виробником у своєму районі. Такі дії третіх осіб часто пов’язані з незаконною конкуренцією.
Внутрішні чинники здебільшого стають основним містком між рейдером та об’єктом. До них належать юридичні та організаційні недоліки діяльності та системи захисту підприємства.
Бізнесмени часто нехтують елементарними правилами безпеки у компанії. На багатьох підприємствах немає сейфів для зберігання печатки, статутних документів. А на захоплення незахищеного підприємства потрібно значно менше часу, ніж для підготовки й виведення коштів.
До внутрішніх чинників експерти зараховують суперечки, корпоративні конфлікти в середині компанії. Наприклад, бухгалтер, який має доступ до печатки, факсиміле керівника, клієнт-банку та інформації щодо грошових коштів, може за один день змінити керівника та зняти гроші з рахунків компанії.
Подібні дії будуть незаконними та підлягатимуть оскарженню, але на це треба витратити багато часу й зусиль, залучити кваліфікованих фахівців. Аби помститися своєму керівнику, працівник може використати інформацію про незахищеність компанії та передати її рейдерам.
Суперечка може відбутись і між партнерами, коли один вирішить, що може впоратися з бізнесом самостійно. У цьому випадку важливу роль відіграє структурування підприємства, урегулювання відносин між партнерами та правильний розподіл повноважень між виконавцями.
На етапі заснування бізнесу такі питання зазвичай ігноруються, проте вони грають вирішальну роль, коли один зі співзасновників виявиться «зайвим».
До специфічних передумов рейдерства експерти зараховують зведення системи захисту бізнесу виключно до зв’язків власника з впливовими представниками влади, які він планує задіяти при виникненні проблемної ситуації.
Деякі підприємці вважають це достатнім рівнем захисту, але потім дивуються, коли виявилося, що компанія захоплена через нерезидентні структури й жодні зв’язки не можуть змінити ситуацію.
Особлива небезпека
Особлива небезпека рейдерства в тому, зауважують експерти, що власник ризикує втратити не частину активу, а весь свій бізнес. Коли рейдери захопили підприємство, його власник завжди перебуває на крок позаду рейдера.
Аби вирівняти позиції, треба докласти неймовірних зусиль. Створити систему захисту бізнесу набагато простіше та дешевше, аніж «гнатися» за рейдером, який мав удосталь часу, аби належно підготуватися до нападу.
Об’єктом рейдерського захоплення може стати будь-яке фінансово привабливе підприємство (гроші, цікаві активи) та при цьому є уразливим для рейдера (не має системи захисту інформації, але має корпоративні конфлікти).
Якщо рейдер приходить зі зброєю, то на 99,9% можна стверджувати, що він попередньо створив для себе формально законні підстави для вторгнення в бізнес, вміло скориставшись недоліками діяльності такої компанії.
Часто рейдери мають інформацію про кредитну заборгованість підприємства, неефективне управління активами, порушення законодавства, застарілі управлінські документи (статут, трудові договори тощо), конфлікти з владою, контрагентами, працівниками.
Статистика свідчить, що нині рейдерів найбільше цікавлять агропідприємства. Суми збитків, спричинених рейдерськими захопленнями, перевищують 500 млн грн на рік і більшість цих втрат припадає саме на агробізнес.
Експерти називають кілька підстав для рейдерської зацікавленості агробізнесом: він прибутковий, подекуди швидко окуповується. А також співпрацює з великою кількістю людей, тож пайовики, наймані працівники, селяни теоретично можуть мати цікаву для рейдерів інформацію.
До того ж чимало аграріїв не володіють достатніми юридичними знаннями, аби визначити вузькі місця, які допоможуть рейдерам у їхній діяльності. Аграрії, як правило, не мають відповідних навичок для протидії рейдеру на етапі фактичного захоплення.
Захист
Експерти радять власникам підприємств проводити глибинний антирейдерський аудит, тобто виявляти прогалини у захисті підприємства, які може використати рейдер. Потім застосувати превентивні та нейтралізуючі заходи для створення захисту вищого рівня.
Під час комплексного аудиту експерти радять проаналізувати статутні документи компанії щодо обмежень розпорядження майном і грошима. А також корпоративну структуру компанії щодо можливості швидкого усунення від виконання обов’язків керівника та інших відповідальних осіб.
Особливу увагу варто звернути на правильність оформлення прав власника на компанію та наявність підстав для виникнення корпоративних конфліктів. Для агропідприємств важливе правильне оформлення прав на землю, яка перебуває в обробітку.
Рейдери захоплюють підприємства не для того, аби їх розвивати, а щоб якнайшвидше вивести всі кошти і залишити компанію ні з чим. Тому протидіяти рейдерському захопленню, яке вже сталося, треба максимально оперативно та кваліфіковано.
Експерти радять звертатися в Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції, аби скасувати незаконні реєстраційні дії, здійснені рейдерами.
За даними фахівців Мін’юсту, торік людям було повернуто право власності на 6000 ділянок загальною площею понад 7,5 тис. гектарів. Зокрема, ця Комісія задовольнила спільну скаргу 150 селян із Кіровоградщини, ділянки яких були незаконно перереєстровані, й таку ж скаргу від 100 селян із Вінниччини.
Аби бути спокійним за своє майно, експерти радять періодично перевіряти дані у реєстрі щодо правового режиму свого об’єкта нерухомості. Також слід надійно зберігати первинні документи, на підставі яких виникло право власності.
Під час відстоювання свого права в суді або звернення до уповноваженого державного органу такі документи знадобляться, щоб установити законного власника, а вже потім з’ясовуватиметься, що стало причиною змін у реєстрі.
Корисна послуга
Аби запобігти шахрайству з нерухомістю та скоротити кількість протиправних захоплень чужої власності (з метою подальшого відчуження та унеможливлення її повернення законним власникам), уряд своїм розпорядженням від 26 жовтня 2016 року запровадив пілотний проект щодо інформування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Так, було започатковано систему платних послуг з інформування громадян про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з їхньою нерухомістю.
Її назвали «SMS-маяк». Власники можуть дізнаватися про те, хто з користувачів реєстру цікавився їхнім майном (земельною ділянкою, житловим будинком, квартирою, будівлею, спорудою, приміщенням, підприємством).
Цей сервіс сьогодні дозволяє відстежувати зміни режиму об’єктів нерухомого майна за номером у реєстрі речових прав. Про будь-які зміни власник отримує повідомлення, але суть самої зміни не зазначається.
Людина може отримувати повідомлення про факт подання заяви щодо проведення будь-якої реєстраційної дії (реєстраційний номер, дату і час реєстрації заяви), про зміну режиму об’єкта та про прийняття рішення з приводу такої зміни.
Така інформація дасть змогу на ранній стадії виявити незаконні дії щодо майна та завчасно звернутися до державного реєстратора і суду, аби їх зупинити.
Щоб скористатися послугою, потрібно мати електронний цифровий підпис або електронну цифрову печатку, а також отримати реєстраційний номер об’єкта нерухомості (якщо право власності на об’єкт зареєстроване до 1 січня 2013 року — спочатку цей об’єкт доведеться внести до реєстру), відкрити кабінет власника майна на сайті реєстру. У кабінеті вказується номер телефону, на який будуть надходити повідомлення, і майно ставиться на контроль.
Аби зменшити вартість SMS, Мін’юст домовився зі Світовим банком про допомогу й охопив послугою не тільки об’єкти нерухомості й землю, а й іпотеку та корпоративні права.
До того ж нинішнього року запрацювала система технічного обміну даними з Держгеокадастром щодо реєстрації майнових прав. При подвійній реєстрації система блокуватиметься.
Часто рейдери захоплюють майно за підробленими судовими рішеннями та ухвалами, тож Мін’юст планує зміцнити співпрацю із судовими органами.
Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод (ст. 1 Першого протоколу) і ст. 41 Конституції України, з одного боку, встановлюють право володіти своїм майном, а з іншого — забороняють незаконне позбавлення права власності.
З осені 2016 року в Україні діє антирейдерський закон, який суттєво посилив кримінальну відповідальність шахраїв, які переоформлюють на себе чуже майно, — до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Але бізнесмени вважають, що покладатися лише на державу у захисті прав власності за нинішніх часів легковажно. Адже конституційні та міжнародні гарантії, а також кримінальна відповідальність за порушення права власності на практиці часто не спрацьовують.
Власники бізнесу вважають за доцільне створювати антирейдерські штаби. У Мін’юсті їх підтримують і наголошують, що нині в Україні працює понад 500 безплатних юридичних консультацій, де можна отримати юридичну допомогу.
Олена КОСЕНКО
