Інші містяни при появі поліцейських бурмотіли: мовляв, чого вони марно гасають вулицями, роздивляючись перехожих. Тільки дефіцитне пальне витрачають...
Є й інша категорія городян, котрим цілодобова присутність полісменів на вулицях так і не допомогла залишити лави невиправних скептиків. Такі відверто не вірять у здатність поліції навести лад на міських вулицях та приборкати правопорушників, які розперезалися далі нікуди. Мовляв, нова форма не змінює старої сутності: як до них нічого не робили, так і ці не робитимуть, як «брали», так і «братимуть»...
Усталені негативні стереотипи до результативності роботи міліції, які сформувалися у полтавців останніми роками, патрульні поліцейські намагаються розвіяти своєю буденною роботою. Вона, хоч що б там казали скептики, стала оперативнішою і результативнішою. Про це заявив на пресконференції, присвяченій підсумкам першого місяця роботи в Полтаві патрульної поліції, її керівник Віталій Мельничук. Офіцер зазначив, що за цей час на лінію «102» до управління патрульної поліції надійшло 3614 викликів та 3051 виклик, призначений безпосередньо працівникам патрульної поліції Полтави. Середній час прибуття екіпажу на місце події становить близько 7–8 хвилин.
Мобільність поліцейських справді приємно дивує полтавців. Хоча до нових правоохоронців, якщо переглянути відгуки в соціальних мережах про їхню роботу, претензій ще досить багато. А от щодо оперативності практично немає: вони справді прибувають за викликом протягом кількох хвилин.
Секрет у тому, що нова поліція отримала не тільки сучасні швидкісні автомобілі, а й сучасну комп’ютерну систему управління нарядами поліції, чим у ГУ Національної поліції в Полтавській області відверто пишаються, бо Центр управління нарядами поліції з’явився там завдяки наполегливості його керівництва та прагненню створити для ефективної роботи нових полісменів усі потрібні умови. Що, врештірешт, позначається як на результативності охорони правопорядку, так і на зростанні авторитету нової правоохоронної структури, якою стала патрульна поліція.
Начальник ГУ Національної поліції в Полтавській області полковник Олег Бех запевнив журналістів, котрим днями презентували новий Центр, у тому, що новинка зробила справжню революцію в правоохоронній системі області, і за своїм технічним оснащенням Центр у Полтаві став найкращим в Україні.
Його завданнями, зазначає головний поліцейський області, є прийом заяв від громадян на всій території Полтавщини, управління нарядами патрульної поліції в Полтаві і Кременчуці, контроль виїзду та координація слідчооперативних служб тощо.
Центр дійсно має вигляд сучасної наукової лабораторії, нашпигованої комп’ютерним обладнанням. Задля його створення в головному офісі поліції Полтавщини пожертвували актовою залою, де і розмістили всі служби Центру управління нарядами поліції. Частину приміщення Центру займає колцентр, куди відтепер надходять телефонні дзвінки з усієї області на лінію «102».
Раніше повідомлення про злочини, надзвичайні ситуації, прохання про допомогу тощо надходили до чергових частин райвідділів міліції, що викликало нарікання громадян через занадто забюрократизовану і неефективну систему зв’язку з міліцією. Не секрет, що там часто навіть відмовлялися реєструвати заяви про кримінальні правопорушення.
Тепер усе інакше, запевняють у поліції.
«Ми зробили своєрідну революцію на Полтавщині. Рік тому було вирішено, що нам треба йти вперед і зробити дійсно європейський колцентр. Технічне оснащення центру настільки прогресивне, що ми можемо говорити про те, що він є найкращим у країні», — переконаний полковник О. Бех.
Лише за перший тиждень роботи до колцентру надійшло майже 6000 дзвінків від полтавців. Як прогнозують спеціалісти, не меншим буде й надалі навантаження на працівників колцентру. Багато це чи мало, сторонній людині зрозуміти нелегко. А от у поліції говорять, що оператори колцентру можуть працювати і з більшим навантаженням. І не тільки завдяки потужному комп’ютерному обладнанню, а й власному професіоналізму.
Відбирали до колцентру операторів дуже прискіпливо. Конкурс був чималим. Жорсткими були й вимоги до кандидатів. Із кількох сотень претендентів відбір пройшли всього 30 осіб. Вони чергують позмінно. Причому, у складі кожної зміни з 12 операторів обов’язково є людина, яка вільно володіє іноземною. Посадовий оклад операторам встановлено в сумі 3300 гривень. Для них у Центрі створені непогані побутові зручності для відпочинку, прийому їжі.
Для аналізу роботи операторів розроблена і впроваджена автоматизована система статистики. Керівництво Центру завдяки спеціальній програмі може будьколи проаналізувати тривалість розмови з абонентом оператора, кількість дзвінків на лінію «102», дізнатися про час очікування заявником відповіді і навіть тривалість відпочинку оператора. Крім цього, в Центрі управління нарядами розташовано і координаційний центр, працівники якого оперативно реагують на надзвичайні ситуації, що виникли в регіоні, мають повноваження приводити всі наявні сили і засоби поліції області в стан підвищеної готовності тощо.
Пишаються в Центрі і так званою відеостіною. Це — монітор, на якому завдяки спеціальній програмі можна в режимі реального часу відстежити пересування автопатрулів у Полтаві і Кременчуці. Кожен автопатруль має свій номерпозивний, і на екрані можна побачити, яке завдання патрульні виконують, куди рухається їхня автівка, про яку пригоду їм повідомили і коли вони його прийняли тощо. У разі необхідності диспетчер Центру відправить на допомогу наряду інші патрулі. Поки монітор відеостіни за розміром — як звичайний екран сучасного телевізора, але в планах керівництва національної поліції області зробити монітор на всю стіну. Але на це потрібні гроші, яких поки що у бюджеті поліції немає.

По­ча­ли із се­бе
Оперативність та результативність нових поліцейських ґрунтується не лише на сучасній матеріальнотехнічній базі, що значно полегшує їхню роботу. Не варто забувати і про так званий людський фактор, зазначає В. Мельничук. Із перших кроків нова патрульна поліція відійшла від стереотипів, приміром, колишньої ДАІ, яка надовго заплямувала себе в очах громадськості. Залишили поліцейські у минулому і таку характерну для української міліції рису, як небажання вникати в проблеми «маленьких» українців. Натомість поліцейські патрулі методично і наполегливо привчають полтавців та кременчужан поважати закон та порядок на міських вулицях.
Дається це дуже важко, адже наші люди звикли до «беспредєлу» не лише з боку вуличних бешкетників, а й органів влади. У тому числі і колишньої міліції. А відсутність поваги до тих, хто вимагає дотримуватися норм законів, а сам живе за своїми законами, не кращий помічник нових поліцейських. Якщо проаналізувати відгуки полтавців у соціальних мережах щодо роботи нової патрульної поліції, то є думка про те, що нові полісмени все ж мають моральне право вимагати порядку від полтавців, адже самі ще «не замарані» — бо в їхньому складі тільки незначний відсоток колишніх міліціонерів, до яких збереглося дуже негативне ставлення, і які ще «не прищепили» своїм новим колегам байдужість та прагнення віднайти корисливі мотиви в будьякій справі.
Сприяє результативності роботи поліцейських і пристойна платня за їхній труд. За перший місяць служби на полтавських вулицях поліцейські отримали «на руки» по 7–8 тисяч гривень. Трохи менше, ніж їм обіцяли. В. Мельничук пояснив це тим, що на перше патрулювання його підлеглі заступили 5 березня, тож і зарплату їм нарахували не за повний місяць. Відіграє свою роль і продумане матеріальне стимулювання. Власне, оклад у рядового полісмена становить 2,5 тисячі гривень. Решта — надбавки та преміальні за сумлінну службу, тож їм є заради чого дотримуватися закону та бути ввічливими з городянами.
Скептики чекають, коли першого полісмена затримають на хабарі. Мовляв, не може такого бути, щоб вони «не брали». Поки таких випадків серед патрульних не зафіксовано. Відомо про два випадки спроби дати полісменам у Полтаві хабара, але ті встояли перед спокусою і доповіли про це своєму керівництву.
На користь іміджу патрульних поліцейських працює і їхнє щире намагання виконувати свої обов’язки сумлінно. Врешті, так і має бути. Але для багатьох полтавців чесний і добропорядний поліцейський — наче інопланетянин. Приміром, по полтавському ТБ днями показали сюжет, коли патрульні поліцейські, побачивши на проїжджій частині дороги збитого машиною собаку, зупинилися, тіло нещасної тварини обгородили спеціальними знаками і одразу ж викликали комунальників, щоб ті прибрали труп тварини. Пихаті «даішники» такого ніколи не робили, діляться враженнями полтавці.
Нова патрульна поліція на Полтавщині бачить своє завдання набагато ширше, ніж городяни звикли бачити на прикладі місцевої ДАІ та колишньої патрульнопостової служби. В. Мельничук розповів журналістам, що в планах поліції покласти, нарешті, край багаторічній проблемі — стихійній торгівлі, яка своїми спотвореними формами не лише псує імідж міста, а й створює реальну загрозу здоров’ю полтавців. Місцева міліція десятки років імітувала боротьбу з нею, але справа так і не зрушила з місця: стихійних ринків у місті ставало, навпаки, більше.
Головний поліцейський розуміє, що покласти край стихійній торгівлі лише забороною та покаранням тих, хто торгує «із землі», буде важко. Людям необхідно запропонувати якийсь інший варіант, вважає В. Мельничук. Приміром, виділити впорядковані місця для торгівлі. Тоді стихійна торгівля сама поступово зникне, переконаний офіцер поліції. Але до того часу, поки міська влада підступиться до вирішення цієї проблеми, поліція буде наполегливо вести роз’яснювальну роботу зі «стихійниками» і, в разі потреби, безкомпромісно складатиме адмінпротоколи.
Так само в планах поліції перемогти самогоноваріння. Не секрет, що колишні міліціонери, особливо дільничні інспектори, самі часто «кришували» тих, хто варить самогон. І тільки в крайніх випадках, коли вже громадськість виходила на акції протесту, вимагаючи боротьби із самогоноварінням, закривала окремі відомі їм «точки».
Нова патрульна поліція, зазначив її керівник, займатиметься й тим, на що ДАІ реагувала дуже мляво або взагалі не обтяжувала себе цією проблемою. Мова — про розмітку полтавських доріг та дорожні знаки. Поліцейські уже проревізували стан міських доріг і зробили висновок, що роботи з виправлення ситуації — непочатий край. Тож без співпраці з комунальними службами обласного центру не обійтися, каже В. Мельничук. Поліція цю співпрацю розглядає суто відповідно до своїх повноважень.
«Відтепер кожен ремонт дороги узгоджується обов’язково з нами. Це — і схеми перекриття, і схеми організацій об’їздів. Ми зустрічалися з керівниками усіх комунальних підприємств. Але треба розуміти: щоб щось зробити, треба діяти в рамках закону. До цього ніхто нічого не робив. Немає юридичного підґрунтя для багатьох питань, які потребують вирішення. Це колосальна робота, — констатував очільник полтавської патрульної поліції. — Ви побачите відремонтовані дороги, тротуари, намальовані пішохідні переходи. Все те, що було упущено десятиліттями, за місяць нереально зробити, але поступово ми з усім упораємося. Найголовніше, що є повне взаєморозуміння».
Рівень довіри полтавців до нової патрульної поліції дехто пов’язує з тим, що вуличні поліцейські не підпорядковані керівництву обласної та міської поліції. Вони — окремий підрозділ департаменту Національної поліції, тобто підпорядковані київському керівництву. Навіть їхні службові автомобілі стоять на обліку в столиці. Така схема робить керівника патрульної поліції формально незалежним від місцевого керівництва — як ГУ Національної поліції в Полтавській області, так і міської влади.
Правда, чи довго збережеться такий статускво? Патрульні поліцейські теж люди, кажуть скептики. Їм потрібні квартири, місця у дитячих садках, бензин для їхніх патрульних автомобілів тощо. Чи не прийде час, коли «незалежний» керівник патрульної поліції піде на уклін до міськради? У поліції кажуть, що добре розуміють свою відповідальність за охорону правопорядку в обласному центрі і зроблять усе, аби завоювати довіру полтавців...
Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ, м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра