Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Вересень 24, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Вiвторок, 06 Сiчень 2015 18:56

Тетяна Бривко: на агростраховому ринку вже час наводити лад

Rate this item
(0 votes)

Аг­ро­стра­хо­вий ри­нок ни­ні пе­ре­жи­ває гли­бо­ку кри­зу. Ро­бо­та Аг­ро­стра­хо­во­го пу­лу па­ра­лі­зо­ва­на, об­ся­ги аг­ро­стра­ху­ван­ня не­ве­ли­кі. Ухва­ле­ний 2012 ро­ку За­кон «Про осо­бли­во­сті стра­ху­ван­ня сіль­сько­гос­по­дар­ської про­дук­ції з дер­жав­ною під­трим­кою» по­тре­бує тер­мі­но­во­го онов­лен­ня. Та й це ще не все. Ук­раї­ні по­тріб­но ре­фор­му­ва­ти сис­те­му аг­ро­стра­ху­ван­ня, бо інак­ше ни­ніш­ні успі­хи, здо­бу­ті сіль­гос­пви­роб­ни­ка­ми, до­сить ско­ро зі­йдуть на­ні­вець. У цьо­му пе­ре­ко­на­на ві­це-пре­зи­дент На­ціо­наль­ної асо­ці­ації сіль­сько­гос­по­дар­ських до­рад­чих служб Ук­раї­ни Те­тя­на Брив­ко.

— Чи відчули сільгоспвиробники хоч якусь користь від дворічної роботи Агрострахового пулу?
— За моїми спостереженнями, сільгоспвиробники навіть не помітили існування Пулу. Та це не означає, що він нічого не робив. Пул спробував заявити про себе. Ще у 2012 році, коли були гроші на субсидоване агрострахування. Однак проблема полягала в тому, що скоро їх не стало. Ними встигли скористатися лише окремі сільгоспвиробники.
У Законі «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» Пулу відводилася особлива роль. Він мав підтримувати субсидоване агрострахування. Та бюджетні кошти на ці цілі не виділяли ні торік, ні цього року, тож необхідність у Пулі відпала.


— Пул створювали в інтересах не лише держави, страховиків, а й сільгоспвиробників. І навіть у першу чергу — сільгоспвиробників. Принаймні, так раніше декларувалося. Виходить, що Пул не впорався з виконанням поставленого завдання?
— Я б не була такою категоричною стосовно Пулу. У ньому все було підігнане під субсидоване агрострахування. Навіть ті ж стандартні продукти, які він просував на ринку. Це стосується і процедури андеррайтинга. Бо огляди полів у рамках діяльності Пулу здійснювали під субсидоване агрострахування.
Щойно держава відмовила в грошах на субсидоване агрострахування, Пул одразу це відчув. Його активність істотно зменшилася, а з часом загалом упала до нуля. І практика це підтверджує. Згідно з даними генерального директора Агрострахового пулу Василя Назаренка, в другому півріччі 2014 року страхові компанії Пулу не страхували посіви, тому Пул об’єктивно не міг виконати поставлені завдання.
— Але якщо Пул не здатен працювати за відсутності субсидованого агрострахування, то чому впродовж усього періоду свого існування він не пролобіював його інтересів?
— Тут я з вами погоджуся — у цьому питанні Пул повівся цілком пасивно. І це при всьому тому, що лобіювання субсидування мало стати одним із найважливіших напрямів його діяльності. Тим самим Пул, якщо хочете, загнав себе в безвихідь. Хоч як прикро, але це так.
— Справа лише в пасивності Пулу?
— Є ще один важливий момент. До Пулу входять лише чотири страхові компанії. Причому далеко не всі вони добре відомі ринку. І це зіграло свою негативну роль. Одна справа, коли інтереси субсидованого агрострахування просуває об’єднання, що складається із серйозних гравців, і зовсім інша, коли цим займається нечисленний за складом клуб за інтересами, половина учасників якого потребує додаткових рекомендацій. Скажіть, хто дослухатиметься їхньої думки?
— Наскільки важливим для сільгоспвиробників і в цілому для всього агрострахування є субсидоване страхування?
— Фактично в країнах, які мають ризикове землеробство, страхування з державною підтримкою є рушієм ринку. На субсидоване агрострахування не просто виділяють гроші, а створюють цілу низку умов. Це — якісні страхові продукти, стандартизація процедур, що супроводжують страхування від огляду посівів до врегулювання збитків. І все це впливає на поліпшення якості страхування. Це те, в чому вкрай зацікавлені сільгоспвиробники.
Так могло скластися і в Україні. У нас також є зони з ризиковим землеробством. Приміром, причорноморські області. Там щороку засухи, рідко випадають дощі.
На страховому ринку, до речі, є затверджений Нацкомфінпослуг хороший набір стандартних страхових продуктів. Вони стосуються як озимих культур — пшениці, ячменю, жита, тритикале, ріпаку, так і ярих — пшениці, ячменю, соняшника, цукрового буряка. Ці страхові продукти розробили спеціалісти проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні». Згодом до цієї роботи підключився Пул.
Усі без винятку спеціалісти визнають: стандартні страхові продукти відповідають найвищим вимогам, але їх застосування дороге для сільгоспвиробників. Воно передбачає субсидоване агрострахування, а оскільки його нема, то й попит на стандартні страхові продукти знизився.
— Хто найбільше потребує субсидованого агрострахування?
— Малі та середні сільгоспвиробники. Вони найбільш вразливі в ринкових умовах ведення бізнесу. А особливо малі фермерські господарства, у яких невеликі ділянки землі площею 50–300 гектарів. Чим менше господарство, тим менше воно вирощує сільгоспкультур. Тому втрати врожаю однієї культури через град, засуху чи з іншої причини можуть призвести до втрати всього бізнесу.
Добрим виходом із ситуації для таких господарств було б страхування майбутнього врожаю, але якісні страхові продукти дорогі. Тому зниження вартості страхування за допомогою державних субсидій — важливий елемент економічної безпеки малих та середніх сільгоспвиробників.
Хтось намагається відкараскатися від малих та середніх сільгоспвиробників — мовляв, не вони роблять погоду в сільському господарстві, та це не зовсім так. Справа не лише в тім, що ця селянська категорія робить вагомий внесок у забезпечення продовольчої безпеки країни. Агрохолдинги більше зорієнтовані на позиції, вагомі на світових ринках, а отже, на отримання великих обсягів продукції за мінімальної собівартості. Для них важлива висока продуктивність праці за рахунок оптимізації трудових ресурсів.
Фермери, котрі живуть та працюють на територіях своїх сільських громад, частіше беруть участь у вирішенні соціальних проблем, з якими стикаються їх односельці. А сільське господарство, як відомо, функціонує там, де живе село. Щойно селяни починають полишати насиджені місця — поля заростають бур’янами.
— Як субсидоване страхування позначається на обсягах страхування?
— Україна має невелику практику субсидованого агрострахування. Цей вид страхування у нас діяв упродовж 2005–2008 років. Одначе саме в цей період рівень страхування в нашій країні був найвищим — близько 8%.
У деяких країнах на субсидоване страхування припадає 70–90% усього ринку агрострахування. Зокрема, це спостерігається в Канаді, США, Іспанії.
Нині підвищений інтерес викликає турецьке агрострахування. Ми розуміємо, що собою являє сільгоспвиробник Туреччини. З нашої точки зору, це навіть не малий — дрібний бізнес. Це те, що у нас називається особистим підсобним господарством. І цей дрібний бізнес може повноцінно брати участь у державних програмах страхування.
А в нас на малих та середніх сільгоспвиробників страховики навіть дивитися не хочуть. Вони зацікавлені страхувати сільгоспугіддя, які обраховуються навіть не сотнями — тисячами гектарів. Тому й «пасуть» не фермерів та хазяїв особистих селянських господарств, а власників та керуючих агрохолдингів.
— Чим субсидоване агрострахування приваблює сільгоспвиробників?
— За кордоном сільгоспвиробник сплачує страховику за його послуги не повний страховий платіж, а лише його частину, найчастіше 50%. А інша частина припадає на державу, котра сплачує субсидію напряму страховикам. Це зручно і сільгоспвиробникам, і страховикам, і самій державі, бо в такій схемі нема місця корупційним діям.
Є країни, які беруть на себе до 90% страхової премії. У будь-якому разі, сільгоспвиробник отримує доступний за ціною та водночас якісний страховий продукт.
— Коли Україна може відродити субсидоване агрострахування?
— У Коаліційній угоді, яку підписали партії парламентської більшості, сказано, що це може статися 2016 року. Та насправді ніщо не заважає державі повернутися до субсидованого страхування вже 2015 року.
— Як Ви поясните той факт, що Пул втратив доступ до форвардних контрактів?
— Пул спробував працювати на ринку форвардних контрактів після того, як втратив субсидоване агрострахування. Напевне, він шукав способи для самовиживання. Та прорахувався в одному — на законодавчому рівні йому не були надані повноваження керувати цим ринком.
До того ж на цьому ринку, як я це розумію, діяли не чітко прописані правила поведінки, а певні домовленості. І якщо це справді так, то Пул від початку був приречений. За наявності таких непрозорих схем відносин завжди з’являються нові домовленості, а з ними й нові гравці. Тож нема нічого дивного в тому, що Пул з часом втратив форвардні контракти.
— Зараз гостро дискутується питання про те, що робити з Пулом. Одні експерти виступають за еволюційний підхід. Вони переконують: чинна структура має право на життя, але її треба трохи виправити. Інші налаштовані більш рішуче і тому стверджують: Пул слід суттєво реформувати. Він повинен мати іншу структуру, інші завдання, функції та багато чого іншого. Треті вважають за потрібне на місці нинішнього Пулу створити нове об’єднання страховиків. Що Ви думаєте з цього приводу?
— Вважаю, що ми мусимо максимально скористатися тими інструментами та напрацюваннями, котрі вже є.
Пул має досить непогані інструменти, у нього є хороші напрацювання, в тому числі ті, що були передані фахівцями проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні». Водночас до Пулу назбиралася купа запитань, наприклад, пов’язаних із солідарною відповідальністю, яка відвертала багатьох страховиків. Тобто я — за збереження Пулу, але за однієї умови: його треба реформувати, зробити відкритим та прозорим для всіх страховиків, розширити членство, переглянути статутні документи.
— Чи реально реформувати Пул без реформування системи агрострахування?
— Однозначно — ні. Будь-яка економіка — це годинниковий механізм, який не працюватиме без «заводного ключа». Однаково це стосується й агрострахування, де роль «ключа» відведена Пулу.
Якщо нема структури, яка встановлює правила гри, аналізує поточну ситуацію, розробляє конкретні продукти та процедури, то це негативно позначається на всій системі агрострахування. Та якщо система в цілому спроектована неправильно, то хоч який би пречудовий Пул ми створили, він не зможе нормально функціонувати.
Беручись за реформування Пулу, ми мусимо одночасно подбати і про оновлення всієї системи агрострахування. Інакше кінцевої мети не досягнемо. А вона полягає в тому, аби посприяти стійкому розвиткові вітчизняного АПК.
Для цього, насамперед, треба розробити Концепцію розвитку агрострахування. Це неправильно, що свого часу ми взялися за створення агрострахової системи за відсутності такого документа.
Концепція має стати тим комплексним планом, який визначить створювану в Україні модель агрострахування та роль Пулу в ній. Вона повинна запропонувати ринку агрострахування стратегію його розвитку. Це важливо для того, щоб бачити перспективу, а не жити одним днем.
Щойно ми вийдемо на цей рівень, наша спільна робота впорядкується. Ухвалюватимуться не лише точкові рішення, необхідні для розв’язання поточних питань, а й такі, що визначатимуть шляхи розвитку ринку на багато років наперед.
Парадокс у тому, що агрострахування в нашій країні досі розвивається хаотично, бо відсутня Концепція. А коли нема плану, то нема й порядку. Це те, що ми в результаті отримали. Концепція — це основа для формування нового агрострахового законодавства. Тоді закони працюватимуть на ринок, в інтересах усіх його учасників. Вони саме працюватимуть, а не існуватимуть номінально.
У нас є всі компоненти для повноцінного функціонування агрострахової системи. Є агрострахове законодавство, хороший набір стандартних страхових продуктів, система сертифікації аварійних комісарів, Агростраховий пул. Та все це існує номінально. А треба, щоб усе це працювало та приносило користь усім — і державі, і страховикам, і сільгоспвиробникам.
Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».