Грані історії
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Вересень 28, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Вересень 2014 03:00

Бродські, Ханенки, Терещенки...

Rate this item
(0 votes)

У пи­мі­щен­ні си­на­го­ги на Шо­та ус­та­ве­лі у Ки­єві у дав­ні вже те­пе ча­си оз­та­шо­ву­вав­ся місь­кий ляль­ко­вий те­ат. І ко­ли я був ма­лим, то від­від­ував йо­го спек­так­лі. Там па­ну­ва­ла ат­мо­сфе­а свя­та і та­єм­ни­чо­сті.

Це відчуття чомусь охоплювало задовго до початку самої вистави, як тільки ти переступав поріг цієї сакральної будівлі. Я, звичайно, тоді, в ранньому дитинстві, не знав

значення цих слів, але почуття долученості до високого, причетності до таємниці я пам’ятаю і сьогодні.

5 ВЕРЕСНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БЛАГОДІЙНОСТІ

Мій перший ляльковий театр з’явився на світ завдяки відомому київському мільйонерові і благодійнику Лазарю Бродському. Так-так, заможний комерсант зробив усе можливе, щоб у Києві з’явилася Центральна синагога. Відкриття її дивовижним чином припало на 24 серпня 1898 року!
Благодійність, тобто готовність «творити благі справи», була властива не тільки сімейству Бродських, що подарували місту і народу багато чудових споруд та починань.


Хто ж не знає вулиці Терещенківської? А ще кожен киянин із гордістю повідає про те, що і Музей західного мистецтва, і Російський музей розташовуються в будинках, що належали родині Терещенків. Родина ця — чи не найвідоміша серед меценатів, і це закономірно. Адже вони не лише засновники Музею російського образотворчого мистецтва у Києві.
І засновник роду Федір Терещенко, і його сини — Нікола, Федір та Семен, які організували найбільше підприємство цукрової промисловості у Російській імперії, активно займалися благодійністю. Зведення храмів, поліпшення інфраструктури міста, зведення будинків і притулків для незаможних, гімназії, міського музею — це далеко не повний список добрих справ відомих меценатів.
А знаменита Олександрівська лікарня у столиці? Це — теж результат зусиль багатьох — купців, промисловців, простих городян. Узагалі, якщо придивитися, то нескладно помітити — наші попередники були набагато щедрішими і соціально відповідальнішими. Погляньте, скільки вони збудували, створили, заснували на свої кревні!
А чи часто ми згадуємо, на чиї саме гроші збудовані корпуси Київського політеху, чи відома на всю Україну обласна лікарня або Національний художній музей, який створив сам Владислав Городецький?
Нині в Україні йде війна, тисячі переселенців вимагають уваги і турботи, позбувшись даху над головою, майна і здоров’я. І ось зараз (що значить грім грянув!) наші люди знову проявляють найкращі християнські риси, допомагаючи тим, хто загубився в історії, набути дах, їжу і стабільність.
Сьогодні волонтери не тільки активно допомагають нашим воїнам на передовій, а й займаються вихованням почуттів патріотизму в усіх нас.
І віриться, що коли відгримить АТО і затягнуться рани бійців, нові Терещенки, Ханенки та Бродські являть нам свої добрі справи, про які пам’ятатимуть уже наші нащадки, а отже, вони будуть пам’ятати і нас, теперішніх. Тож не така вже пуста справа ця благодійність!
Довідка. 5 вересня за рішенням, прийнятим на 67-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у грудні 2012 року і схваленим резолюцією 7 березня 2013-го, щорічно проводиться Міжнародний день благодійності. З ініціативою встановити подібне свято виступила Угорщина.
Дата святкування була приурочена до річниці смерті лауреата Нобелівської премії миру «за діяльність на допомогу стражденній людині» (1979) матері Терези Калькутської, чия подвижницька діяльність в Індії та інших країнах світу внесла вагомий вклад у розвиток благодійництва та подолання бідності на планеті.
Яо­слав ШЛА­ПАК,
Ук­ін­фом

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».