З іншого боку, вимушена необхідність шукати компроміси з демократичною опозицією у палаті громад ускладнює для Трампа реалізацію його найбільш суперечливих передвиборчих обіцянок. Проте ніхто не може відібрати у президента США права вето, використання якого може стати потужним інструментом впливу на опонентів.
Вибори до обох палат Конгресу показали, що суспільно-політичний запит на «трампізм», тобто правопопулістський урядовий курс, у США існує. Частка таким чином налаштованих виборців є досить великою, що залишає за Трампом шанс бути у листопаді 2020 року обраним на другий президентський термін.
Аби мінімізувати ці шанси, демократи готові продовжити воювати з Трампом як із питань внутрішньої, так і зовнішньої політики.
У внутрішній політиці особливо гострою залишається проблема мігрантів. Трамп запропонував відмовляти у наданні притулку всім нелегальним мігрантам. Демократи вбачають у цьому расизм і шовінізм.
Одночасно на порядку денному американської політики залишається «російський фактор». Трамп вимушений заперечувати свою подвійну гру з Путіним, доказом чого президент США робить поступальне посилення режиму санкцій проти Кремля.
Утім, двопартійна зовнішня політика в США можлива й щодо Ірану. За день до виборів Трамп офіційно відновив економічні санкції проти Ірану. Цього разу Тегерану ускладнено доступ до міжнародних банківських розрахунків та згорнуто співпрацю в енергетичному секторі.
Поки що Трамп відклав дію санкцій на закупівлю іранської нафти для Туреччини, Республіки Корея, Китаю, Індії, Японії, що залишає за Іраном чималі прибутки від продажу своєї нафти.
Одночасно жваві дебати між демократами та республіканцями тривають щодо азійської політики США. Частина демократів невдоволена рішенням президента США поширити гарантії безпеки Японії на острови в Південно-Китайському морі, які є спірними між Токіо і Пекіном.
Трамп це рішення компенсував заявою про те, що до кінця листопада, коли в Буенос-Айресі має відбутися саміт «великої двадцятки», США і Китай планують підписати торговельну угоду, яка повинна покінчити з торговельною війною.
Так, крок за кроком, Трамп намагається відвоювати для себе простір для політичного маневрування, що засвідчує факт дієвості американської політичної системи навіть за часів президентства такого оригінального у всіх сенсах господаря Білого дому.