Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 21, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 15 Листопад 2018 17:11

Східноазійський саміт

Rate this item
(0 votes)

13 лис­то­па­да 2018 ро­ку у Сін­га­пу­рі від­був­ся чер­го­вий Схід­но­азій­ський са­міт. За­зна­че­ний фор­мат діа­ло­гу був за­по­чат­ко­ва­ний за ча­сів ад­мі­ніс­тра­ції пре­зи­ден­та США Біл­ла Клін­то­на. Він ста­вить за ме­жу спів­пра­цю між кра­їна­ми Пів­ден­но-Схід­ної Азії (Сін­га­пур, Ін­до­не­зія, Ма­лай­зія, Бру­ней, Бір­ма, Та­їланд), кра­їна­ми Ін­до­ки­таю (В’єт­нам, Ла­ос, Кам­бо­джа) та кра­їна­ми Пів­ніч­но-Схід­ної Азії (Ки­тай, Япо­нія, Рес­пуб­лі­ка Ко­рея), а та­кож США і Ро­сією.

Цього року Сінгапурський саміт відбувається за тиждень до саміту країн «великої двадцятки». Тому він став нагодою поговорити про стан не тільки регіональних справ, а й світової торгівлі.
Адміністрація президента Дональда Трампа, яка донедавна бойкотувала торговельні переговори та руйнувала усталені інтеграційні об’єднання, здається, почала знаходити компроміси з торговельними партнерами.
Зокрема, партнерами по Східноазійському саміту позитивно була оцінена новина про збереження модернізованої моделі економічної інтеграції США, Канади і Мексики. Трамп також анонсував підписання на саміті країн «великої двадцятки» нової торговельної угоди з Китаєм.
Утім, проти цих позитивних тенденцій діють негативні фактори. Зокрема, східноазійський регіон залишається перевантаженим проблемами з безпекою. Гострими є протиріччя між Китаєм та країнами ПівденноСхідної Азії щодо належності спірного архіпелагу Спратлі.
Напруженою досі є ситуація в ПівденноКитайському морі, де час від часу загострюються китайськояпонські суперечності навколо островів Даоюйдао (Сенкаку).
Крім того, накопичилися торговельні протиріччя між Китаєм та Японією, а також між цими двома азійськими гігантами та державами — членами Асоціації співробітництва країн ПівденноСхідної Азії (АСЕАН).
Зрештою, відкритим для дебатів є питання геополітичних меж регіону: США наполягають на включенні до переговорів Індії, яку вони розглядають як додатковий фактор стримування амбіцій Китаю. Правда, Делі хоче грати власну торговельну та геополітичну гру і не збирається конфліктувати з Пекіном за чужі для себе інтереси.
Додатковим фактором напруги залишається російське питання. Останні події свідчать, що різні олігархічні угруповання в Кремлі порізному бачать геостратегічний інтерес Росії.
Зокрема, орієнтовані на Захід олігархи виступають проти «остаточного союзу» Росії і Китаю на антиамериканському ґрунті. Тим паче що проти такого сценарію виступає й частина китайської еліти. Натомість російські і китайські силовики штовхають керівництво Москви і Пекіна саме до такого альянсу.
Ситуативні «коаліції», які утворювалися під час Сінгапурського саміту, головним чином стосувалися гострого питання санкцій. Крім Росії, яка перебуває під режимом різних західних санкцій, їхню міць випробовує на собі китайський військовопромисловий комплекс.
Тому не дивно, що Москва і Пекін спільно виступили проти відновлення жорстких американських санкцій проти Ірану.
Так, на їхню думку, небезпечним експериментом виглядає відключення Ірану від Міжнародної системи електронних міжбанківських розрахунків (SWIFT), що утворює «тромби» у світовій валютнофінансовій системі «кровообігу».
Росія і Китай розуміють, що аналогічні санкції можуть стати «останнім аргументом» у санкційній війні проти них. Тому Китай закликає партнерів по Східноазійському саміту повернути США за стіл багатосторонніх торговельних переговорів у форматі Світової організації торгівлі.
Натомість адміністрація президента Дональда Трампа віддає перевагу вирішенню торговельних суперечностей на двосторонній основі, адже в такому випадку ускладнюється процес формування «антиамериканських коаліцій» у форматі багатосторонніх переговорів Світової організації торгівлі.
Принаймні на Східноазійському саміті завдяки позиції Сінгапуру та Японії адміністрація президента Дональда Трампа уникла неприємностей «коаліційних торговельних війн».
Зрештою, про реальний стан справ стане відомо після 20 листопада, коли в аргентинській столиці БуеносАйресі відбудеться саміт «великої двадцятки». Але навряд чи й там відбудеться поворот до поступальної лібералізації світової торгівлі.
Навпаки, більш імовірним виглядає сценарій сепарування світової фінансової системи на умовні «зони» долара, китайського юаня і можливо євро, хоча спільна європейська грошова одиниця останнім часом переживає не найкращі часи.
На жаль, такий само діагноз є досить точним і для світової системи торгівлі, яка потерпає від ризиків провалу у черговий виток світової економічної кризи.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».