Але відтоді ця партія посіла третє місце на загальнонаціональних виборах до бундестагу, а соціологічні опитування восени 2018 року показали, що «Альтернатива» вийшла на друге місце у загальнонаціональному масштабі, відтіснивши на третє місце соціал-демократів.
Під час виборчої кампанії до баварського ландтагу правлячому Християнсько-соціальному союзу довелося жорстко конкурувати з «Альтернативою для Німеччини» за симпатії консервативно налаштованих виборців.
Баварські соціал-демократи цього разу показали найгірший партійний електоральний результат за останню чверть століття. Внаслідок цього головною опозиційною силою у баварському ландтазі стала «Альтернатива для Німеччини». Партія зелених і соціал-демократи утворюють «опозиційну коаліцію» у Баварії, аби стримувати амбіції «Альтернативи».
Такі результати виборів до баварського ландтагу змусили прем’єр-міністра цієї федеральної землі Маркуса Зедера шукати підтримки у «ідеологічно нейтрального» союзу «Вільних виборців», який є суто баварським феноменом.
Переговори про створення коаліції на земельному рівні почались, адже вперше від 1949 року Християнсько-соціальний союз не має абсолютної більшості для створення однопартійного уряду.
Результат баварського голосування став головним болем для бундесканцлера Ангели Меркель, оскільки ще до цього відносини між партіями федеральної «великої коаліції» залишали бажати кращого.
Уже звичним приводом для конфронтації є міграційна політика. Після масових протестів у федеральній землі Саксонія зелені звинуватили керівництво Федерального відомства з охорони Конституції у потуранні праворадикальним політичним силам. Унаслідок цього особливо напруженими стали політичні відносини між канцлером Ангелою Меркель і міністром внутрішніх справ Хорстом Зеєхофером.
У свою чергу, Зеєхофер конкурує за лідерство у Християнсько-соціальному союзі з Маркусом Зедером. У разі перемоги останнього може виникнути кадрова проблема для «великої коаліції».
Утім, на думку багатьох німецьких політологів, вирішальними для долі «великої коаліції» можуть стати вибори до ландтагу федеральної землі Гессен. Лише впевнена перемога християнських демократів може захистити Ангелу Меркель від внутрішньопартійного перевороту з вимогою зміни не тільки лідера партії, а й канцлера.
Отже, у руках виборців землі Гессен тепер і доля можливих дострокових виборів до бундестагу. Найбільше такого сценарію розвитку подій бояться соціал-демократи, які ризикують програти вибори як «Альтернативі», так і Партії зелених.
Усі в Берліні пам’ятають, що створити коаліцію без есдеків у 2016 році не вдалося, бо Вільна демократична партія (ліберали) і Партія зелених виявилися недоговороспроможними.
Тепер, аби уникнути дострокових позачергових виборів, ведуть мову про можливість створення «мегавеликої коаліції», тобто об’єднання всіх партій бундестагу (ХДС-ХСС, СДПН, зелених, Вільної демократичної партії), за винятком «Альтернативи» і Лівої партії.
Але можливість реалізації цих сценаріїв залежить тепер від результату виборів у Гессені, оскільки чергова поразка партій «великої коаліції» може максимально ускладнити уряду проведення законів через верхню палату парламенту — бундесрат.
Однак справжня демократична процедура цікава прогнозованістю свого правового забезпечення за повної непрогнозованості результату голосування виборців.