Таке дипломатичне напруження навіть стурбувало російську патріархію, яка на 31 серпня готує візит до Стамбула Патріарха Кирила. Адже від позиції Грецької православної церкви багато залежить у питанні надання автокефалії Українській православній церкві.
До цього скандалу лівоцентристський уряд Греції вважався одним із найбільш послідовних союзників Кремля. Тепер російській дипломатії доведеться докласти додаткових зусиль задля повернення двосторонніх відносин із Грецією хоча б на попередній рівень.
Утім, не лише Росія має цього спекотного літа проблеми на Балканах. Європейський Союз також демонструє стурбованість розбалансуванням політичної ситуації у Румунії. Там соціал-демократичний уряд «дотиснув» президента Клауса Йоганніса, який не зміг запобігти відставці керівника антикорупційних органів країни Лаури Кавеші.
Попри спеку на вулиці Бухареста з акцією протесту вийшли десятки тисяч громадян Румунії, які зажадали дострокових парламентських виборів.
Поки що між президентом і парламентом у Румунії встановилася рівновага політичних сил, а Євросоюз не поспішає кинути на ваги свій авторитет, аби домогтися продовження антикорупційного курсу Румунії.
Проте найбільші балканські проблеми для Євросоюзу зосередилися навколо албансько-сербських відносин. Чергове загострення політичного протистояння відбулося після заяви уряду Албанії про скасування з 1 січня 2019 року прикордонного контролю на кордоні Албанії і Косова.
Внаслідок цього особливо напруженими стали відносини обох албанських держав із Сербією. Уряд Сербії терміново зібрався на надзвичайне засідання, реагуючи на висунення косовськими албанцями територіальних претензій уже власне до Сербії.
Цього разу дипломатії Євросоюзу довелося негайно реагувати, аби вгамувати бурхливі пристрасті. Зокрема, користуючись інструментом фінансової допомоги, Євросоюз переконливо аргументував косовським албанцям потребу пошуку компромісів.
Внаслідок цього гра албанців на підвищення ставок у протистоянні із Сербією поки що себе не виправдала. Але події навколо зміни назви Македонії, корупційний скандал у Румунії, загострення прикордонних проблем між Албанією і Сербією вкотре доводять, що Балкани залишаються ахіллесовою п’ятою для Євросоюзу.
Навіть після чверті століття системної допомоги європейських структур балканським країнам у становленні стабільних та ефективних демократичних інститутів формування усталених демократичних політичних систем у регіоні залишається справою відносно далекого майбутнього.