У обох випадках ініціаторами референдумів стали політичні сили, що загалом скептично налаштовані щодо європейської інтеграції та її результатів.
Зрозуміло, що існує чимало прогнозів щодо очікуваного підсумку цих референдумів та їхніх політичних наслідків. Але робити остаточні висновки ще зарано, адже пропагандистські кампанії підготовки до обох референдумів тільки набирають обертів. Від оптимальної тактики європейських оптимістів у Нідерландах і Великій Британії залежать не лише показники активності учасників референдумів, а й їхні підсумки.
Поки що соціологічні опитування засвідчують хисткий баланс співвідношення між позиціями європейських скептиків та європейських оптимістів на обох цих референдумах, і багато залежатиме від їхньої здатності мобілізувати своїх прихильників та демобілізувати опонентів у день проведення референдуму.
Водночас уже зрозуміло, що, незалежно від результату цих референдумів, владні структури Європейського Союзу мають суттєво поліпшити якість своєї роботи, зокрема щодо розвитку ефективних комунікацій із громадськістю. Це ж стосується й перспектив реалізації Угоди про безвізовий режим між Євросоюзом і Україною. Українські делегати в Європарламенті наголошували, що Україна повністю виконала всі вимоги, спрямовані на виконання Плану дій з лібералізації візового режиму з країнами — членами Шенгенського простору Євросоюзу.
Також відбулося засідання Парламентської асамблеї Східного партнерства. Цей захід важливий ще й з огляду на кристалізацію стратегії Євросоюзу щодо країн Східної Європи та тиску Росії на них. Зокрема, українська делегація в Парламентській асамблеї Східного партнерства наголошувала на важливості продовження дії економічних санкцій проти Росії, які є ефективним інструментом стримування російської агресії проти України.
Європейський Союз також висловився за зміцнення відносин із Білоруссю, щодо якої нещодавно були скасовані санкції, та Молдовою, яка також переживає непрості часи у своєму розвитку. Проведені консультації засвідчили важливість подальших регулярних контактів з метою узгодження позицій та проведення більш ефективного курсу європейської інтеграції країн Східної Європи.
Андрій МАРТИНОВ
