Не дивно, що Британія не приєдналася до головного поки що результату цього амбіційного проекту — створення спільної європейської грошової одиниці — євро. Крім того, Лондон послідовно виступає проти створення конфедеративної або федеративної Європи. Найбільш дієвим засобом проти цієї тенденції англійці традиційно вважають масштабне розширення Євросоюзу. Однак після прийняття до ЄС у 2013 році 28-ї держави — Хорватії, здається, настала перевтома від розширень.
До неї додалися проблеми світової економічної кризи, дестабілізації Близького Сходу і Північної Африки, які вже стимулювали появу мільйонів біженців у країнах Євросоюзу, насамперед у Німеччині. З іншого боку Атлантичного океану Сполучені Штати Америки спонукають Велику Британію відповідально поставитися до погроз виходу з Євросоюзу, адже в такому разі Вашингтон втрачає головного провідника ідеї створення трансатлантичної зони вільної торгівлі в Євросоюзі.
Зрештою, Велика Британія вирішила спробувати погодити з Європейським Союзом питання реформ, які мають зберегти цю країну в Євросоюзі. Зокрема, Велику Британію турбують питання конкуренції, суверенітету, соціальної політики та економічного управління. Йдеться про підняття рівня конкурентної спроможності малих і середніх компаній, створення єдиного цифрового ринку.
Болючим питанням залишається і національний суверенітет. Символом протистояння з ЄС на цьому полі є питання міграції. Британія хоче зменшити кількість трудових мігрантів та зменшити їм соціальні виплати, що суперечить загальноєвропейській практиці.
Наразі це стосується поляків, яких найбільше з країн Євросоюзу працює у Британії. Тож насамперед переконати у потребі реформ Євросоюзу Великій Британії потрібно країни Вишеградської четвірки. З цією метою Девід Кемерон відбуває до Варшави. На наступний тиждень заплановано саміт Євросоюзу, серед питань порядку денного якого буде й проблема невідкладних реформ, на яких наполягає Велика Британія.
Це значить, що дуже скоро стане зрозуміло, чи готові інші члени Євросоюзу дослухатися до британських аргументів та започаткувати новий етап в історії європейської інтеграції.
Андрій МАРТИНОВ
