Хімічна зброя офіційно заборонена, і створена міжнародна організація, яка слідкує за цією забороною. Причому моніторинг цих процесів навіть більш складний, ніж з ядерною зброєю, адже невипадково хімічну традиційно називають найдешевшою зброєю масового ураження. Зокрема, бойовики «Ісламської держави Іраку і Леванту» вже неодноразово використовували «найпростішу» хімічну зброю — іприт у ході боїв на території Сирії.
Цьогорічна вашингтонська конференція з удосконалення міжнародних механізмів непоширення зброї масового ураження вкотре довела складність погодження процедур контролю вантажів, перевізники яких підозрюються у транспортуванні незаконних вантажів. Зрозуміло, що ефективність перехоплень таких вантажів залежить від ступеня довіри в роботі спеціальних служб багатьох великих і малих держав та особливо — від свідомого порушення норм міжнародного права щодо недоторканності вантажів у міжнародних водах або міжнародному повітряному просторі. Особливо, коли ці вантажі перевозять, приміром, торговельні кораблі, зареєстровані під «зручними» прапорами в офшорних зонах.
Ще пам’ятним є перший такий прецедент, коли американські військові кораблі перехопили корабель під прапором держави Беліз, який навесні 2013 року перевозив вантаж, котрий підпадав під санкції, до Північної Кореї. Це добре, що на зазначеному судні такий вантаж знайшли, але можна тільки уявити гучність міжнародного скандалу, якби це було не так.
Також на конференції поставлена мета виявлення фінансових мереж, які допомагають торгівлі цими видами зброї. Крім того, США висловлюють стурбованість проектом російсько-китайської угоди щодо розміщення озброєнь у космосі. Недавнє ядерне випробування КНДР викликало широкий негативний резонанс. Важко покарати жорстко країну, яка й так залишається під режимом санкцій.
Залишаються розбіжності й щодо Ірану. Отже, роботи дипломатам вистачає. Головне, аби для цієї важкої роботи був більш-менш сприятливий міжнародний клімат, чого, на превеликий жаль, поки що не спостерігається.

Андрій МАРТИНОВ