У сумно відомому районі бельгійської столиці — Моленбек, де мешкає найбільша у країні мусульманська громада, було проведено масштабну антитерористичну операцію.
Але з міркувань безпеки вічно тримати мегаполіс у паралізованому стані облоги неможливо. Тому протидія тероризму вимагає більш ефективних зусиль, спрямованих на знищення джерел виникнення тероризму.
Цій проблемі й були присвячені переговори французького президента Франсуа Олланда у Вашингтоні та Москві. Також не дивно, що у цих столицях французький президент почув різні оцінки перспектив підвищення ефективності діяльності антитерористичної коаліції. Президент США Барак Обама нагадав своєму французькому колезі, що Франція вже є учасником міжнародної антитерористичної коаліції. Хоча її діяльність досі була не дуже успішною. Але США вважають, що неприйнятно вести мову про особливі умови участі Росії у контртерористичній операції.
Американці вважають, що посиленням взаємодії з Францією Путін намагається досягти розколу між Євросоюзом і США та наблизити час скасування санкцій, які діють проти російського режиму «керованої демократії». Однак на недавньому саміті країн «великої двадцятки» США домагалися від своїх західних союзників автоматичного продовження режиму санкцій до липня 2016 року. Тим паче що російське керівництво замість того, аби виконувати Мінські угоди, намагається представити себе їхнім «гарантом», який їх не повинен виконувати. Як бачимо, перипетії сирійської військової кампанії не зняли з порядку денного світової політики українське питання.
Тож Франсуа Олланду у Москві довелося бути особливо обережним. У Кремлі домагаються союзницьких відносин із Парижем не лише у Сирії. Причому на цьому напрямку спостерігаємо певні зрушення, адже Франція більше не наполягає на попередній умові переговорів, якою була відставка Башара Асада. Тепер Франція готова розглядати різні варіанти перебігу подій, зокрема визнати перспективу відставки Асада невизначеною.
Правда, такими само нечіткими є перспективи антитерористичної коаліції за участі західних демократій і Росії. У самій Росії лунають непоодинокі голоси «яструбів», які закликають до демонстрації російської «суперпотуги» у форматі «сольних виступів».
Утім, офіційний Кремль вимушений займати більш обережну позицію, бо повинен зважати на ресурсний потенціал, необхідний для необмеженої у часі військової операції у Сирії. Адже лише два місяці бомбувань уже коштували чималих грошей. Хоча поки що не йдеться про сухопутну операцію російських військових у Сирії на боці військ Асада, але відсутність «великих перемог» насторожує багатьох у Росії.
Найоптимістичніші військові експерти прогнозують завершення процесу бомбувань не раніше початку 2016 року. А ця дата є досить чутливою для Кремля, оскільки наприкінці вересня 2016 року відбудуться думські вибори. Тож доводиться турбуватися про забезпечення чергової тріумфальної перемоги партії «Єдина Росія». Але якщо у цьому процесі перестаратися, можна наразитися на чергову хвилю масових протестів за зразком 2011 року.
Не менше внутрішньополітичних обмежень в антитерористичній активності й у Франсуа Олланда. Йому потрібно демонструвати високу активність на президентській посаді, аби на рівних конкурувати на президентських виборах травня 2017 року з Марін Ле Пен та Ніколя Саркозі. Тому будь-який новий теракт у Франції для Олланда був би політичним реквіємом.
З розбіжностей серед нинішніх і потенційних учасників антитерористичної коаліції поки що вміло користаються терористи. Це засвідчили на минулому тижні теракти в африканській державі Малі проти іноземних громадян. Однак здоровий глузд і інстинкти політичного самозбереження можуть змусити багатьох політичних лідерів як країн Сходу, так і Заходу дійсно розпочати боротьбу з «Ісламською державою» не тільки на словах.

Андрій МАРТИНОВ