Країни Центральної Азії не проти збалансувати китайський і російський вплив у регіоні японською присутністю. Зокрема, Японія застовпила собі провідне місце у розробці вугільних покладів у Монголії. Туркменістан уклав з японцями контракти на розвиток нафтохімії. Інвестиційні проекти у напрямку розвитку водопостачання були підписані японцями у Таджикистані та Киргизстані. Загалом портфель японських інвестицій у регіоні може становити близько 8,5 мільярда доларів, що поки майже у п’ять разів менше за китайські інвестиції у країнах Центральної Азії.
Водночас зростає напруження в японсько-китайських відносинах. Японські засоби масової інформації знервовано прокоментували рішення китайських властей зняти обмеження на народження лише однієї дитини у китайських родинах. Разом із тим уряд Японії підтримав операцію військово-морських сил США у межах 12-мильної зони біля штучно створених китайцями островів у Південно-Китайському морі. Вже понад рік триває японсько-китайська холодна війна через створення штучних островів на архіпелазі Спратлі. Крім Китаю та Японії, на ці острови претендують Філіппіни, Бруней, Малайзія, Тайвань і В’єтнам.
Китай збирається максимально розширити свої володіння на цьому архіпелазі, де знайдені великі поклади нафти і газу. Китай критикує Японію за участь у створеному США проекті «Тихоокеанського торговельно-інвестиційного партнерства», який небезпідставно вважають у Пекіні антикитайським. У відповідь Токіо зміцнює військово-політичний союз із США. Внаслідок усіх цих тенденцій північноазійський регіон швидко стає одним із найбільш небезпечних у сучасному світі.
Андрій МАРТИНОВ
