Найбільш стурбованою з цього приводу залишається Саудівська Аравія. Іран фактично підтримує єменських шиїтів, які продовжують воювати з саудівською армією. Найбільш тривожним для Саудівської Аравії є той факт, що нестабільність поширюється на її східні регіони, які не лише населені саудівськими шиїтами, а й мають найбільші поклади нафти. Крім саудівської проблеми, Іран намагається активніше долучитися до вирішення вже традиційних близькосхідних проблем. Звичайно, насамперед ідеться про сирійську й афганську проблеми.
Днями іранський міністр закордонних справ Джавад Зариф відвідав Дамаск та Ісламабад. Його відвідини сирійської столиці збіглися з найбільшим від 2011 року бомбуванням Дамаска бойовиками «Ісламської держави Іраку і Леванту». Водночас Іран стурбований військово-політичною активністю навколо сирійської і курдської проблеми, яку останніми тижнями демонструє Туреччина. Іран готовий підтримувати режим Башара Асада, але здається не готовим «тягати каштани з вогню» у прямому протистоянні з бойовиками «Ісламської держави Іраку і Леванту». Тегеран обрав більш обережну тактику підтримки сил, які воюють з ІГІЛ. Однак у цьому процесі іранській владі доводиться виявляти обережність, одночасно підтримуючи ліванський рух «Хезболла» і намагаючись зберегти «холодний мир» у відносинах з Ізраїлем.
Не менший вузол проблем становить афганське питання. Іран змирився з присутністю військ США в Афганістані, які за новим договором про гарантування безпеки залишились у цій країні на невизначений термін. Водночас бесіди Джавада Зарифа в Ісламабаді засвідчили, що Іран і Пакистан готові співробітничати не лише з афганського питання, а й взаємодіяти у питанні протидії прихильникам проголошення незалежності Белуджистану.
Войовничі племена белуджів мешкають по обидва боки ірансько-пакистанського кордону й становлять своєю військово-політичною активністю загрозу територіальній цілісності як Ірану, так і Пакистану. Як бачимо, скасування режиму санкцій, яке ще не закінчилося, не лімітувало кількості проблем регіональної безпеки, які стоять перед Іраном. Принаймні, Іран намагається їх вирішувати різними способами, що може дати бажаний ефект.
Андрій МАРТИНОВ
