Утім, візит Дмитра Медведєва до Ханоя можна вважати апогеєм його турне. Росія намагається домогтися від в’єтнамських властей згоди на оренду військово-морської бази Камрань. Свій інтерес до неї демонструють і США. Цікаво, що в’єтнамські товариші пропонують використати фактор гіпотетичної російської військово-політичної присутності на базі в Камрані з точки зору підтримки в’єтнамської позиції у суперечці з Китаєм за спірні острови Спратлі.
Зважаючи на стратегічні загравання Москви з Пекіном, Росія не поспішає з активним вирішенням питання оренди згаданої бази. Зрештою, російський військовий бюджет в умовах дії західних економічних санкцій навряд чи готовий до фінансування такої «розкоші».
Натомість більш вагомими пропагандистським заходом візиту Дмитра Медведєва до Ханоя стали переговори щодо можливого приєднання В’єтнаму до торговельних угод у форматі Євразійського економічного союзу. В’єтнам зберіг суттєві обсяги торгівлі не лише з Росією, а й з Білоруссю та Казахстаном.
Тому асоційована участь В’єтнаму в Євразійському економічному союзі може бути більш вигідною, ніж членство В’єтнаму у Раді економічної взаємодопомоги радянських часів. Також Росія і В’єтнам домовилися про будівництво атомної станції у В’єтнамі та співпрацю з видобутку корисних копалин. Досягнуті домовленості засвідчили намір В’єтнаму використати російський фактор як своєрідний балансир насамперед китайському та американському економічному і політичному впливу на В’єтнам.
Отже, для Росії турне Дмитра Медведєва країнами Південно-Східної Азії підтвердило факт зацікавленості у компенсації втрат від західних економічних санкцій на азійських ринках. Це має критично важливе значення для збереження впливу Кремля на сибірські і далекосхідні території, для яких Південно-Східна Азія набагато ближча за Європу.

Андрій МАРТИНОВ