Початок естафети для нашої збірної вийшов дуже вдалим, навіть попри те, що Ірина Варвинець на першому етапі двічі використовувала запасні патрони. Однак те, що було втрачено на рубежі, Іра відігравала ногами, і на передачу прийшла другою, всього лише за чотири секунди слідом за лідером швейцарської команди Селіною Гаспарен.
Далі естафету прийняла Наталія Бурдига і вже в стрільбі лежачи мало не підірвала перспективи всієї команди на високе місце: після п’яти пострілів залишалися незакритими три мішені. Бурдига все ж упоралася з нервами і уникла штрафного кола. Щоправда, це було вже тільки сьоме місце і півхвилини відставання від німкені Луїзи Куммер. На стійці Наташа відпрацювала якісніше, а на дистанції ще й показала непогану швидкість, прийшовши на передачу естафети четвертою, програючи все ті ж півхвилини, але вже іншому лідерові — росіянці Катерині Юрловій.
Уболівальники українок мали підстави хвилюватися на третьому етапі, на якому тренери в останній момент вирішили надати шанс Юлії Джимі. Олімпійська чемпіонка останнім часом перебуває далеко від піку форми, вона за пару годин до початку гонки замінила в четвірці Яну Бондар. Проте Юлія впоралася зі своїм етапом краще, ніж можна було чекати. На вогневих рубежах вона показала найкращий у команді результат, використавши всього один додатковий патрон на 10 мішеней. Щоправда, на дистанції була на рівних із лідером загального заліку Кубка світу чешкою Габріелою Соукаловою, тож на четвертий етап українська команда вирушила четвертою все за тих же 30 с від лідерів, якими, попри штрафне коло Люсії Харватової на другому етапі, стали чеські біатлоністки.
Доля гонки для української збірної, як і завжди в нинішньому сезоні, опинилася в руках капітана Олени Підгрушної. Початок етапу Олена пройшла зважено, і відставання від лідерів росло. А після того, як Підгрушна використала два додаткові патрони в стрільбі лежачи і вийшла на дистанцію п’ятою, перспективи в боротьбі за медаль здавалися примарними.
Посилилося це враження після того, як стрільбу стоячи Олена закрила лише третім запасним патроном. Щоправда, росіянка Катерина Шумілова, яка йшла попереду до останньої стрільби, вирушила одразу на два кола штрафу, тому основною суперницею в боротьбі за бронзу стала полька Крістіна Гузік, яка пішла на дистанцію на 6 с раніше, ніж українка.
Капітан уже на перших сотнях метрів фінального кола дістала суперницю, а згодом випередила її, й українсько-польський дует став стрімко наближатися до німкені Каролін Хорхлер, яка на виході зі стадіону випереджала Підгрушну на 30 с. Навіть такий гандикап не є достатнім у протистоянні з українською фінішеркою, яка за агресивністю проходження останнього кола може позмагатися з норвежкою Турою Бергер, що вже завершила кар’єру.
Тандем Олени та Крістіни, який спільно підганяли українські й польські тренери, летів, немов на крилах. І на коротку — менш як 50-метрову фінішну пряму практично водночас вийшли вже три суперниці, бо Підгрушна й Гузік дістали Хорхлер! Бронзової нагороди Олені виявилося замало — на лічені сантиметри вона випередила німкеню, а Гузік, яка вийшла на останню 50-метрівку на найменш вигідній позиції, змушена була задовольнитися «дерев’яною» медаллю.
Неймовірний фініш Підгрушної приніс жіночій збірній одразу кілька бонусів. По-перше, українки стали лідерами в заліку естафет, і на чемпіонаті світу, який у березні прийматиме норвезький Голменколлен, «синьо-жовті» матимуть перший номер в естафеті. По-друге, в Кубку націй наша збірна зміцнила свої позиції — хоч і залишилася п’ятою, але відставання від другого місця, на якому нині перебуває чеська команда, становить 105 балів. Безсумнівними лідерками залишаються німкені, які випереджають українок на 377 балів. Позаду нашої команди, відстаючи на 321 бал, перебувають росіянки.
Українська чоловіча естафета фінішувала сьомою, що є непоганим результатом для Сергія Семенова, Артема Прими, Дмитра Русинова та Олександра Жирного. Поліпшити результат могла б краща стрільба, бо 13 додаткових патронів — занадто велика розкіш для команди, яка найшвидшою не є. Перемогли в естафеті норвежці, очолювані братами Бьо, другими стали французи, третіми — німці.
В особистих змаганнях у Преск-Айлі українці не були на перших ролях. Серед чоловіків у спринті найкращим серед наших представників став Артем Прима, який з одним промахом став 16-м, програвши норвежцю Йоганнесу-Тінгнесу Бьо 1 хв 24,8 с. Серед жінок 14-ю, попри два промахи в стрільбі лежачи, стала Олена Підгрушна, яка програла Габріелі Соукаловій 1 хв 2,8 с. Також у заліковій зоні, припустившись по одному промаху, фінішували Наталія Бурдига (26 місце) та Ірина Варвинець (33-тє).
Українські чоловіки змогли суттєво поліпшити свої позиції в гонці переслідування. Артем Прима з трьома промахами на 20 мішеней піднявся на дев’яте місце. Олександр Жирний із такими ж стрілецькими показниками здійснив ще переконливіший рейд — із 31 місця на 16-те. Сергій Семенов став 25-м, а Дмитро Русинов — 33-м.
Також поліпшила результат Олена Підгрушна — з трьома промахами вона змінила 14-те місце на сьоме. 27-ю стала Ірина Варвинець, 28-ю — Наталія Бурдига, 40-ю — Яна Бондар.
Тепер біатлонний сезон бере паузу до 3 березня, коли змішаною естафетою в Голменколлені розпочнеться чемпіонат світу. До головного старту сезону до команди мають повернутися Дмитро Підручний та Валя Семеренко, які готувалися до виступів у Норвегії переважно поза змаганнями окремо від решти колег. Чи був такий підхід обґрунтованим, дізнаємося вже в березні.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО та Антон ШУЛЬГА