Духовність
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Жовтень 04, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 11 Березень 2016 12:31

Масниця

Rate this item
(0 votes)

У 2016 ро­ці ми зу­стрі­ли Мас­ни­цю 7 бе­рез­ня. Це дав­ньо­сло­в’ян­ське свя­то — Мас­ни­ця (Мас­ля­на, Сир­на не­ді­ля) — від­зна­ча­ють на честь вес­ня­но­го про­бу­джен­ня при­ро­ди.

І хоча християнська церква приєднала Масницю до свого календаря, проте вона так і не набула релігійного змісту.
Масницю часто-густо відкривали парубки, які споруджували снігові гори, скоромовкою кликали її в гості: «Душечко ти моя, Маснице, перепельні кісточки, паперове твоє тільце, медові твої вуста, солодка твоя мова! Приїзди до мене в гості на широкий двір, на горах покататися, у млинцях покачатися, серцем потішитися».

Дорослі та молодь веселилися, каталися на конях, ходили в гості, влаштовували бенкети у складчину. В деяких місцевостях Масницю зображували як заміжню жінку, яку возили на санчатах односельці.
Широке розповсюдження мав звичай колодки (колодія), відомий у кількох варіантах. Наприклад, розігрували народження і поховання дерев’яної ляльки (колодки) — відлуння давнього ритуалу знищення опудала зими.
Найчастіше колодку у вигляді поліна, качалки, стрічки, хустки, квітки тощо чіпляли парубкам і дівчатам як символічне покарання за те, що вони не побралися минулого року, а ті — відкуповувалися грішми або могоричем.
На Поділлі хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами — купували (запивали) колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому вже на Великдень — повертала колодку. Такі ритуали нерідко завершувалися укладанням шлюбу.
Головною обрядовою їжею Масниці були млинці. На млинці кликали гостей і ними ж усюди частували. У стародавніх слов’ян млинець ототожнював Сонце як божество. Очевидно, слово «млинець» від «млин» — молоти.
Спочатку млином називали коржик із гречаного молотого борошна, який випікався на змащеній олією сковорідці. Ймовірно, ці млинці почали пекти раніше за хліб. Млинці — це й поминальна страва, тому перший млинець, спечений на Масницю,— за упокій. Його викладали на слухове віконце «для душ батьківських» або віддавали бідним, щоб вони пом’янули померлих.
У багатьох родинах млинці починали пекти з понеділка. Яких тільки млинців не було! Яєчні й молочні, на дріжджах, гречані й житні, пшеничні й вівсяні, з припічкою чи двома припічками. Напередодні ввечері, коли зійдуть зірки, старша в родині жінка потай від інших виходила на річку, озеро чи до колодязя і закликала місяць виглянути у вікно й подути на опару: «Місяце, ти, місяце, золоті твої ріжки! Виглянь у віконце, подуй на опару!»
Те­тя­на КНЯЗ­КА, Укр­ін­форм

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».