За його словами, проведена протягом 2017–2018 рр. пенсійна реформа дозволила підвищити рівень пенсійного забезпечення громадян.
Так, середня пенсія внаслідок осучаснення у жовтні 2017 р. зросла майже на 30%, а мінімальна пенсія протягом 2017 р. зросла на 16,4%, однак розмір пенсії залишається низьким.
На жовтень 2018 р. середня пенсія в Україні становила 2577 грн, мінімальний розмір — лише 1452 грн, який з грудня підвищується до 1497 грн.
«Наступне підвищення пенсій відбудеться у 2019 р. за формулою, передбаченою Законом про пенсійну реформу: середня заробітна плата для розрахунку пенсій (нині — 3764 грн) буде підвищена на коефіцієнт, що дорівнює сумі 50% темпів зростання середньої заробітної плати та 50% темпів зростання інфляції.
Ресурсне забезпечення для чергового підвищення має формуватись як за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду, так і державного бюджету», — заявив урядовець.
Він зазначив, що, зважаючи на дефіцитність Пенсійного фонду, особлива увага приділяється збільшенню його власних надходжень, розширенню числа застрахованих осіб, легалізації зайнятості і заробітних плат.
З цією метою було проведено аналіз ефективності сплати єдиного соціального внеску, внаслідок чого виявлено серйозні проблеми в системі його нарахування та сплати.
«Аналіз ефективності сплати ЄСВ виявив схеми ухилення від його сплати на мільярди гривень, які недоотримує Пенсійний фонд, а відтак і громадяни — наші з вами батьки, яким не виплачується пенсія, яку вони реально заслужили.
У 2016 р. було знижено на 40% ставку ЄСВ з метою зменшення навантаження на роботодавців та створення можливостей для підвищення робітникам зарплат. Меншої ставки в країнах з подібним демографічним навантаженням немає.
Проте який рівень заробітних плат маємо на сьогоднішній день: 75% підприємств в Україні демонструють середню заробітну плату до 4 тис. грн, звертаю увагу, що це виключно приватний сектор економіки.
Більшість таких підприємств не має диференціації в оплаті праці, тобто кваліфікована і некваліфікована праця за документами оплачується однаково.
Насправді більша частина зарплат тінізується, приховується з метою ухилення від сплати ЄСВ. За даними персоніфікованого обліку Пенсійного фонду, 84 тис. керівників підприємств одержують заробітну плату на рівні мінімальної, в тому числі в місті Києві таких більш як 20 тис., при тому, що середня зарплата в Києві — 13614 грн.
У грудні 2016 р. керівників, які нараховували собі мінімальну зарплату, було тільки 43 тис., а сьогодні — 84, тобто їхня кількість зросла майже вдвічі.
Про які ресурсні можливості Пенсійного фонду взагалі можна говорити в таких умовах?» — наголосив міністр.
Ще однією проблемою, за словами урядовця, є сьогоднішня максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску, яка становить 15 мінімальних зарплат, тобто 55845 грн.
Заробітна плата майже 4 млн працівників не перевищує 4 тис. грн, загальна сума їхніх зарплат у вересні цього року становила 11,7 млрд грн. При цьому всього 51 тис. працівників одержала загальну суму зарплати — 6,7 млрд, їхня середня зарплата становить у середньому 131 тис. грн.
Таким чином, люди з низькою зарплатою заплатили ЄСВ з усієї суми заробітку, а 51 тис. людей з високими зарплатами заплатили лише із 40% своїх зарплат.
«Та чи справедливим є таке обмеження з огляду на мільйонні заробітні плати деяких керівників підприємств, у тому числі державних, які отримують і бонуси, і премії?
Проблема диференціації доходів громадян поглиблюється несправедливістю сплати ЄСВ. Наголошую, ми не виступаємо проти високих зарплат, але для боротьби з бідністю потрібен відповідний ресурс, тому проблема не у високій зарплаті, а в неадекватній сплаті відрахувань до Пенсійного фонду.
Адже від якості життя пенсіонерів залежить соціальне благополуччя усієї країни і майбутнє усіх нас. Очевидно, що тут є несправедливість, яку ми повинні виправити», — пояснив А. Рева.
При цьому гранична сума сплати ЄСВ використовується для схеми ухилення від сплати внеску. Зафіксовано випадки, коли на цілому підприємстві одній чи кільком особам нараховується мільйонна заробітна плата, яка потім розподіляється між іншими працівниками в конвертах.
«Наочний приклад, реальне підприємство в м. Києві з 869 працівниками, з них сім осіб одержують зарплати від 1 млн 200 тис. до 1 млн 300 тис. грн, а ЄСВ сплачують лише з 55845 грн, з решти суми не сплачують ні копійки. При цьому середня зарплата інших 862 працівників підприємства виплачується в розмірі 3800 грн.
Інше підприємство, де сплата ЄСВ ще менша, оскільки велика сума заробітку нараховується бухгалтерові, а бухгалтер є особою з інвалідністю ІІІ групи і сплачує ЄСВ не 22%, а 8,41% від 55845 грн, тобто застосовано подвійну схему мінімізації сплати ЄСВ.
Третій приклад: керівник нарахував собі 24,9 млн зарплати на місяць. І це не поодинокі приклади, на жаль, це масові випадки застосування схем.
Звідки тоді візьмуться високі пенсії? Про яку соціальну відповідальність можна говорити стосовно літніх людей, які чесно працювали і будували країну?» — наголосив міністр.
А. Рева озвучив основні пропозиції щодо вдосконалення законодавства про сплату та нарахування ЄСВ, а саме:
збільшення максимальної величини бази нарахування ЄСВ з 15 до 25 мінімальних зарплат, тобто до суми 104325 грн;
установлення регресивної шкали розміру сплати ЄСВ на заробітну плату (дохід), що перевищує максимальну величину з метою стимулювання до легалізації доходів громадян. Ставка ЄСВ на суму зарплати, яка перевищує максимальну базу оподаткування, зменшуватиметься до 5% на суму, що перевищує 270 розмірів мінімальних зарплат;
установлення в законодавстві про працю вимоги застосовувати на підприємствах принципи диференціації заробітних плат залежно від складності, кваліфікації і відповідальності роботи й установлення вимоги щодо сплати ЄСВ керівниками підприємств з розрахунку двох мінімальних заробітних плат.
«Ефект лише від такого заходу з диференціацією зарплат становитиме 3,4 млрд грн на рік. Для усіх очевидним є те, що керівники підприємств не живуть на мінімальну зарплату, а побоювання про те, що вони можуть піти після цього в «тінь», не мають підстав, оскільки вони повинні підписувати платіжні документи», — пояснив міністр.
Пропонується також установити обмеження для тих, хто має значну заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, йдеться про той набір інструментів, який застосовується до боржників з аліментів.
«Настав час також розв’язувати проблему з боргами з відшкодування підприємствами пільгових пенсій за працівників, які вийшли раніше на пенсію у зв’язку зі шкідливими умовами праці. Ця проблема наростала з роками, і сьогодні ця сума становить 12,1 млрд грн.
Ми пропонуємо замінити відшкодування пільгових пенсій сплатою підвищеного розміру ЄСВ для тих підприємств і тих робочих місць, де є шкідливі умови праці.
За Списком № 1 ЄСВ збільшується на 15% і за Списком № 2 — до 7%. Для старих боргів у законопроекті визначено механізми розстрочення на термін до 60 місяців», — заявив А. Рева.
Значної уваги в законопроекті приділено вдосконаленню системи адміністрування ЄСВ, надання сервісів застрахованим особам органами Пенсійного фонду.
«Сьогодні адміністрування ЄСВ покладено на Державну фіскальну службу, при цьому Пенсійний фонд не взаємодіє (або така взаємодія є слабкою) зі страхувальниками або застрахованими особами, тобто майбутніми пенсіонерами, щодо сплати внеску.
Фактично всі питання розглядаються виключно під фіскальним кутом зору. Така система є розбалансованою, оскільки не дає можливості перевірити правильність нарахування страхових внесків та дотримання прав людей на зарахування страхового стажу.
Ми пропонуємо сконцентрувати основні повноваження у Пенсійному фонді. Пенсійний фонд унаслідок реалізації цього закону перестане бути виплатною касою, а стане саме страховим фондом, що забезпечить два необхідних для такої установи напрямки: політику доходів і політику видатків», — заявив міністр соціальної політики.
Також передбачається застосування ризик-орієнтованого моніторингу та аналізу стану нарахування ЄСВ, контролю його нарахування й стягнення, забезпечення тісної взаємодії з роботодавцями щодо виправлення помилок у нарахуванні для відновлення прав застрахованих осіб.
«Запропоновані зміни дозволять підвищити дисципліну сплати внесків, збільшити надходження та підвищити добробут 12 млн пенсіонерів України», — підсумував А. Рева.