Це призводить до знецінювання ролі людей похилого віку і виключення їх із громадського життя.
Люди похилого віку зіштовхуються з дискримінацією в суспільстві, на роботі, в транспорті, медичних закладах. Це певною мірою перешкоджає реалізації їхнього потенціалу і негативно впливає на здоров’я, самопочуття і добробут.
Унаслідок цього вони не можуть реалізувати свої права повною мірою і внести посильний внесок у культурне, соціальноекономічне і політичне життя суспільства.
Згідно з міжнародною класифікацією людиною похилого віку вважається особа, яка досягла 65 років. Таких людей в усьому світі близько 700 мільйонів, а це майже кожна десята людина на Землі.
За даними ООН, до 2050 року число тих, кому за 60, сягне 2 мільярдів людей. В Україні налічується 6,9 млн громадян віком від 65 років.
На думку експертів, зростання числа літніх людей у світі свідчить про поліпшення якості життя в цілому, що саме по собі є значущим досягненням.
Попри це у багатьох країнах, що розвиваються, старіння, як і раніше, пов’язане зі слабкою соціальною захищеністю і падінням рівня доходів.
У світових рейтингах за рівнем життя літніх людей Україна традиційно посідає одне з останніх місць. І щороку ці показники все нижчі і нижчі. Найкомфортнішими для людей поважного віку є Швейцарія, Скандинавські країни, Німеччина та Канада.
Україна як повноправний член ООН підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і також відзначає 1 жовтня День людей похилого віку.
Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».