Зокрема, як зазначили у відомстві, в рамках законодавчих ініціатив планується розвинути механізми, що забезпечуватимуть мобільність, гнучкість та захищеність на ринку праці; впровадити нові активні заходи на ринку праці, спрямовані на задоволення потреб роботодавців та працівників; створити умови для зацікавленості роботодавців у збереженні та створенні робочих місць; упровадити принципи системи навчання впродовж життя і зменшити обсяги неформальної зайнятості та безробіття.
Крім того, серед пріоритетних напрямів Мінсоцполітики — розширення масштабів навчання та перепідготовки кадрів, стимулювання внутрішньої міграції, трудової інклюзії великих груп населення, які не залучені до ринку праці, але не мають статусу безробітних.
Як пояснюють у відомстві, трудова міграція в Україні обумовлюється поєднанням «зовнішніх чинників з боку країнреципієнтів та внутрішніх чинників соціальноекономічного розвитку України».
Зокрема, серед зовнішніх чинників трудової міграції громадян України у Мінсоцполітики виокремлюють привабливий і місткий ринок праці розвинутих країн, з вищим, ніж у середньому в Україні, рівнем заробітної плати, а внутрішніх — незадоволений попит на робочу силу в середині країни та низький рівень заробітної плати на національному ринку праці.
Основним джерелом інформації щодо трудової міграції є дані суб’єктів господарювання, які мають ліцензію Мінсоцполітики на посередництво у працевлаштуванні за кордоном.
У 2017 р. такими суб’єктами було працевлаштовано за кордоном 83,8 тис. українських громадян
(у 2016 р. — 79,2 тис.; у 2015 р. — 76,9 тис.).
Водночас, за даними Державної служби зайнятості (Центральний апарат), у 2017 р. в Україні тимчасово працювали 12,4 тис. іноземних громадян та осіб без громадянства за наявності в роботодавців відповідних дозволів на застосування їхньої праці, що на чверть більше, ніж у 2016 р.
Економічні та соціальні наслідки міграції робочої сили з України мають як негативні, так і позитивні аспекти.
Негативні наслідки — це створення загроз щодо трудоресурсної безпеки держави, що пов’язане із відпливом кваліфікованої робочої сили з країни, недостатній соціальний та правовий захист трудових мігрантів та ризики щодо страхового (пенсійного) забезпечення трудових мігрантів.
Позитивні наслідки — це працевлаштування незайнятого населення, збереження або отримання трудових навичок, можливість одержання трудових доходів і матеріального забезпечення українських сімей; збільшення споживання товарів на внутрішньому ринку за рахунок трудових доходів українських мігрантів, а також відповідних надходжень до бюджету за рахунок переказу коштів в Україну.