Україна входить до 30 найстаріших країн світу за часткою осіб віком 60 років і старше: у 2015 році вона становила 21,8%, а частка людей віком 65 років і старше — 15,5% від загальної чисельності населення.
Згідно з національним демографічним прогнозом до 2025 року частка осіб віком понад 60 років становитиме 25,0% загальної кількості населення, віком 65 років і старше — 18,4%, у 2030 році — понад 26% і понад 20%, відповідно.
Довготривалою особливістю старіння населення в Україні є його переважна обумовленість зниженням народжуваності та високим рівнем передчасної смертності без відчутного збільшення тривалості життя.
Основними викликами, пов’язаними зі старінням у нашій країні, є ті, що стосуються сфери публічних фінансів, функціонування ринку праці, системи охорони здоров’я, розвитку соціальних та освітніх послуг.
Реагуючи на ці виклики, Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання, зокрема щодо імплементації 17 Цілей сталого розвитку на період до 2030 року, прийнятих на Саміті ООН у вересні 2015 року, а також підписання та імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.
Розроблення, прийняття та виконання Стратегії сприятиме розв’язанню проблем та використанню можливостей, пов’язаних зі старінням населення.
Ця Стратегія визначає пріоритетні напрями протистояння демографічним змінам, передбачає комплексні заходи щодо підтримки громадян похилого віку, їх інтегрування в суспільний розвиток, підвищення якості життя, захисту прав громадян похилого віку.
З метою раціонального використання ресурсів передбачено концентрацію зусиль на таких пріоритетах щодо громадян похилого віку:
— поліпшення умов для самореалізації та участі в процесах розвитку суспільства;
— забезпечення здоров’я та благополуччя;
— створення середовища, сприятливого для активного життя;
— створення системи захисту їхніх прав.
Для досягнення цілей Стратегії передбачається розроблення й затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії з відповідними фінансовими розрахунками.