Особистість
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Листопад 30, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 21 Грудень 2018 11:56

«Ваше місто схоже на нашу Барселону»

Rate this item
(0 votes)

27 ГРУДНЯ — 100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАДИМА ЄВСТАХІЙОВИЧА ЛАДНОГО (1918—2011), УКРАЇНСЬКОГО АРХІТЕКТОРА

У період розробки проектів для Хрещатика головний спеціаліст «Київпроекту» Вадим Ладний захоплювався... іспанською архітектурою. Він допізна засиджувався в бібліотеці Національної спілки архітекторів УРСР на території Софії Київської, вивчав шедеври відомих іспанських зодчих і переймав кращі ідеї.
Трохи пізніше на фасадах будинків, відбудованих на центральній вулиці Києва, з’явилися багаті ліпні прикраси, ажурні балкони-еркери, які надають будівлям, а значить, і всьому Хрещатику, легкість і обсяг.

Чи не тому знамениті іспанські співаки Хуліо Іглесіас і Монтсеррат Кабальє після екскурсії по Києву з подивом говорили: «Ваше місто схоже на нашу Барселону».
Якщо це й так, то чи не головна заслуга у цьому саме архітектора Ладного.

Сьогодні мало хто може собі уявити, що після війни Хрещатик був зруйнований вщент і кияни разом з архітекторами Анатолієм Добровольським і Вадимом Ладним розбирали тут уламки будівель.
Як виглядатиме оновлена вулиця, знав тоді тільки авторський колектив архітекторів під керівництвом Олександра Власова. Задуми Анатолія Добровольського втілились у симетрії київського Пасажу і висотці готелю «Москва» (нинішня «Україна»).
За проектами Вадима Ладного на Хрещатику зведено Будинок зв’язку (сьогодні Головпоштамт) і житловий будинок із вбудованим кінотеатром «Орбіта».
Поряд із Києво-Печерською лаврою, Софією Київською і Золотими воротами Хрещатик став символом столиці України.
Народний архітектор СРСР Вадим Ладний згадував про ті часи так: «У 1955 році вийшла постанова ЦК КПРС про боротьбу з надмірностями в архітектурі. Тоді головним архітектором Києва вже був Анатолій Добровольський (займав цю посаду з 1950-го по 1955 рік).
А я якраз працював над проектом будівлі для Відділення суспільних наук АН України на вулиці Кірова, 4 (сьогодні — вулиця Грушевського). Ця новобудова архітектурно завершувала Петровську алею і повинна була виглядати відповідним чином. І раптом мені кажуть: «Спрощувати все! Почалася боротьба з надмірностями».
Хрещатику, до речі, ще пощастило, що указ про боротьбу з надмірностями вийшов після його відновлення. На той час уже були повністю закінчені будівельні роботи на непарній стороні Хрещатика, у тому числі і мій перший проект — будинок на розі з кінотеатром «Орбіта» на першому поверсі.
Протилежний бік вулиці вийшов куди більш лаконічним, у тому числі і будівля Головпоштамту, наш спільний проект з архітектором Борисом Приймаком».
Вадим Євстахійович Ладний віддав «Київпроекту» 50 років свого життя. Він прийшов туди в 1946 році молодим спеціалістом. У нього за плечима була війна, диплом Харківського інженерно-будівельного інституту і направлення до Києва, але він дуже хотів потрапити на роботу до Власова — головного архітектора Києва.
При зустрічі з молодим фахівцем Олександр Васильович піднявся з-за столу і пішов йому назустріч, простягаючи руку для стискання. Переглянувши принесені ним фотографії дипломного проекту, Власов написав резолюцію: «Зарахувати молодого фахівця Ладного». Так Вадим Євстахійович потрапив у майстерню, яка займалася розробкою генерального плану Києва.
Крім Хрещатика, Ладному довелося працювати і над проектуванням Русанівського масиву — київської Венеції. За твердженням самого Ладного, ця думка давно визрівала у головах проектантів «Київпроекту». Заливні луки на лівому березі Дніпра вони запропонували використати для будівництва житлового масиву.
Вперше у Радянському Союзі велося будівництво на намивних ґрунтах. У «Київпроекті» були дуже хороші інженерні відділи, які розрахували і позначку намиву, і необхідну кількість піску. Луки залили семиметровим шаром, на що пішло понад п’ять мільйонів кубометрів піску, який добували тут же, з обвідного каналу.
У великому масштабі зробили макет житлового масиву, щоб прорахувати рух води, інакше вона б просто загнила... Словом, це серйозна інженерна споруда. А оскільки земля на Русанівці у прямому сенсі слова виявилася на вагу золота, Микита Хрущов як виняток дозволив будувати тут дев’яти- і 16-поверхові будівлі.
Цікаво, що своє перше житло у Києві Вадим Євстахійович отримав саме в будинку на Хрещатику з вбудованим кінотеатром «Орбіта», що біля Бессарабського ринку, який був одним із перших його проектів.
Ладний згадував через роки: «У той час житло на Хрещатику, і в цьому будинку теж, будували просторе. Це пізніше довелося керуватися правилами хрущовської економії. А відразу після війни ми проектували майбутнє: 20-метрові світлі кімнати, великі кухні і передпокої, високі стелі.
Згодом я отримав у «своєму» будинку, в п’ятикімнатній комуналці, дві кімнати площею 40 квадратних метрів. Пам’ятаю, бігав у Центральний гастроном займати відразу три черги: за хлібом, молоком і маслом. Стоїш-стоїш, як раптом продавщиця кричить касиру: «Валя, не вибивай більше масло, закінчується!» Важкі були повоєнні роки...»
Як відомо, Микита Хрущов категорично виступав проти будівництва багатоповерхівок. Тому, коли Ладний отримав завдання проектувати бульвар Шевченка від площі Перемоги до Повітрофлотського моста (з 1985 року ця ділянка стала частиною проспекту Перемоги), він зупинився на п’ятиповерхівках.
Раніше тут стояли жалюгідні халупи. А коли побудували нові будинки, перші поверхи віддали під магазини, у тому числі під салон для молодят «Юність», каси «Аерофлоту» — за квитками сюди люди їхали з усього Києва. Балкони квартир тут виходять у двір, а з боку галасливої вулиці фасад прикрашають скляні еркери і кольоровий фриз нагорі будівель.
Так ось, з приводу будівництва двох дев’ятиповерхівок на площі Перемоги Ладний звернувся до голови Київського міськвиконкому Олексія Давидова: «Ми робимо велику площу Перемоги. Навіщо її оформляти п’ятиповерхівками? Дозвольте побудувати дві дев’ятиповерхівки».
«Бог із Вами! — сказав Давидов. — Беру відповідальність на себе. Будуйте!» Хоча на той час Микита Хрущов уже працював у Москві секретарем ЦК КПРС (з 1949 року), але все одно часто приїжджав до Києва.
Відреагував Микита Сергійович на нові дев’ятиповерхівки нормально і не зробив зауваження. Ладному пощастило.
Річковий вокзал, Відділення суспільних наук НАНУ на Грушевського, 4, житловий масив Русанівка, кінотеатр «Кінопанорама», житлові будинки, у тому числі будинок-пила поруч із «Мандарин-плазою» на Бессарабці, — все це справа рук Вадима Євстахійовича Ладного.
А ще він проектував нові корпуси Київського національного університету імені Шевченка на виставці (Виставка досягнень народного господарства, нині — Національний виставковий центр). У співавторстві з архітектором Борисом Приймаком Ладний проектував і будівлю Головпоштамту на Хрещатику.
Одне слово, без його творінь уявити Київ сьогодні неможливо. Давайте ж запам’ятаємо ім’я Майстра — Вадим Ладний. Воно того варте!

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».