— Екзема — гостре або хронічне запальне захворювання шкіри, що характеризується різними висипаннями, почуттям печіння, свербінням. Назву свою хвороба отримала через запалення у вигляді бульбашок, схожих на бульбашки киплячої води (eczeo, грец. — «скипати») — екзематозні пухирці.
— Які при­чи­ни ви­ник­нен­ня ек­зе­ми?
— До причин виникнення екземи належать розлади нервової й ендокринної систем, наявність хронічної інфекції, захворювання шлунково-кишкового тракту та інші стани, при яких організм чутливий до алергенів.
— Які ви­ди ек­зе­ми іс­ну­ють?
— Оскільки виникненню екземи сприяє багато факторів, то виділяють кілька видів екземи залежно від причини, розташування уражених ділянок і характеру проявів захворювання: істинна; мікробна; мікотична (тобто грибкова); себорейна і професійна.
— Як про­яв­ляє­ть­ся ек­зе­ма? Які її симп­то­ми?
— Розрізняють два типи екземи за характером висипань: суха екзема — вона характеризується сухістю шкіри, появою тріщин, почервонінням, лущенням, сверблячкою. Локалізується на руках і ногах.
А мокнуча екзема характеризується сильним почервонінням шкіри, висипом із дрібних бульбашок або мокрими плямами. Виявляється на голові під волоссям, на внутрішній стороні ліктів і колін та на грудях. Супроводжується сильним свербінням.
У кожного виду екземи свої симптоми. Істинна екзема: гостре запальне почервоніння шкіри з наступним висипанням дрібних бульбашок, які швидко розкриваються. На місці бульбашок, що лопнули, утворюються ерозії, які утворюють мокнучу поверхню.
Потім вона підсихає і покривається сіро-жовтими корочками. Дані етапи супроводжуються сильно вираженою сверблячкою. Істинна екзема найчастіше вражає обличчя, кисті рук і поширюється по всьому шкірному покрову.
Мікробна екзема: часто виникає на пошкоджених ділянках (рани, в тому числі інфіковані, порізи, виразки). Початок гострий, вогнища ураження численні, схильні до збільшення. Має чітко обмежену форму з роговим шаром по краях.
Ділянка, уражена екземою, покрита пластинчастою кіркою, під нею суцільна мокнуча поверхня. Локалізується на тильних частинах кистей, обличчі та шиї.
Мікотична (грибкова) екзема має багато в чому схожі з істинною симптоми, але краї вогнищ різко окреслені. Така екзема складніше піддається лікуванню і вимагає кваліфікованого лікарського контролю.
Себорейна екзема: розвивається на тлі себореї, на ділянках, де розташовані сальні залози (у великій кількості): носогубні складки, волосиста частина голови, ділянка між лопаток.
Професійна екзема: симптоми схожі із симптомами істинної екземи. Виникає у результаті впливу зовнішнього хімічного, фізичного або механічного подразника. Відрізняється відсутністю загострень, швидко виліковується.
— Як про­во­дить­ся про­фі­лак­ти­ка екзе­ми?
— Вона зводиться до дотримання здорового способу життя, правил особистої гігієни і режиму харчування. Будь-яких спеціальних заходів не потрібно. За наявності алергії варто уникати контакту з речовинами, котрі її викликають.
Чималу роль відіграє нормальна робота шлунково-кишкового тракту. Важливо також своєчасне лікування будь-яких соматичних захворювань. Корисною є помірна засмага.
— Як же лі­ку­ють ек­зе­му сьо­го­дні?
— Загальні рекомендації для лікування екземи такі. Обов’язкові консультації з лікарем.
Екзема хоч і має загальні особливості у людей, які захворіли на неї, відзначається індивідуальним характером, тому і курс лікування слід проходити під наглядом лікаря.
Суттєве значення має раціональний здоровий режим життя і харчування (особливо вагітних або мам, які годують). Необхідне також дотримання гігієни при всіх формах екземи. Але при великих вогнищах ураження прийняття ванни чи душу слід тимчасово скасувати.
Однак профілактичні ванни з настоями ромашки, дубової кори тощо справляють благотворний вплив, заспокоюючи свербіж. А ще протипоказаний одяг із вовни і синтетики. І, звичайно, слід уникати роботи, пов’язаної з використанням побутової хімії.
— А як ви­гля­дає те­ра­пія лі­ка­ми при цьо­му за­хво­рю­ван­ні?
— Застосовують гормони — у вигляді мазей, антибактеріальні або протигрибкові мазі, заспокійливі засоби (аж до транквілізаторів включно), вітамінні комплекси й антигістамінні засоби. Часто також використовують імуномодулятори.
— Чи по­тріб­на спе­ці­аль­на діє­та при цій не­ду­зі?
— Дієта при екземі необхідна. Повністю виключаються: гострі і копчені страви; алкоголь; консервовані продукти, соління; кава; кукурудза. Максимально обмежується вживання: кухонної солі; цитрусових; солодощів і хлібобулочних виробів; чаю. При екземі призначають переважно молочно-рослинну дієту. Готувати їжу найкраще на парі або варити її.
У період загострень найкраще вживати: каші (гречка, вівсянка на воді); кисломолочні продукти (сир, кефір, ряжанка); негострі овочеві супи, супи на слабкому м’ясному бульйоні.
— А чи іс­ну­ють ефек­тив­ні на­род­ні за­со­би для лі­ку­ван­ня ек­зе­ми?
— Аякже. Терта сира картопля — примочки 2 рази на день. Аплікації тертої сирої картоплі й меду — півсклянки картоплі перемішати з 1 чайною ложкою меду. Нанесену кашку на 2 години зафіксувати бинтом.
Добре діють і примочки з настою листя смородини і плодів калини. Їх суміш залити окропом, а після охолодження робити примочки.
При екземі непогано допомагають припарки з капустяного листа, звареного у молоці і змішаного з висівками, 1–2 рази на день. А ось при сухій екземі допомагають припарки із соку журавлини.