Що ж тре­ба ро­би­ти, як­що ро­та­ві­рус уже ата­ку­вав вас або ва­ших близь­ких? Про це нам роз­по­ві­дає кан­ди­дат ме­дич­них на­ук, до­цент Мар’­яна Конд­ра.

— На самому початку хвороба може проявитися незначними нежиттю і болями у горлі. Тому хворий і лікар, що лікує особу, нерідко приймають ротавірус за гостре респіраторне захворювання, а якщо до цього додається висока температура — за грип. Але це — тільки початок. Справжній розвиток вірусу відбувається у шлунковокишковому тракті, і це викликає діарею. Інкубаційний період з моменту зараження — 1–4 дні.
Починається захворювання досить гостро — з підйому температури — до 39–40 градусів, яка тримається протягом 1–2 днів. У перші ж години у хворого починається блювота. Можлива протягом 3 днів і нудота. До цих симптомів додається головний біль, млявість, іноді лихоманка. У той же день або на наступний з’являється діарея — часті водянисті випорожнення — до 20 разів на добу. При цьому болю у животі практично не буває.
— Які шля­хи по­ши­рен­ня і пе­ре­да­чі віру­су?
— Основний механізм передачі ротавірусів — фекальнооральний: через забруднені руки, поверхні і речі. Можлива також передача аерогенним шляхом при тісному контакті з інфікованим. Фекалії зараженої людини можуть містити понад 10 трильйонів вірусних частинок на грам, при цьому менше 100 частинок потрібно для передачі інфекції іншій людині. У дітей у віці від 1 року і старше може з’явитися через відвідування ясел, дитячих садків і шкіл. Можна віднести цю інфекцію і до хвороб брудних рук.
Віріони ротавірусів добре зберігаються у навколишньому середовищі і виявляються у пробах води з гирла річок у концентрації 1–5 частинок на галон (приблизно 1 частка на літр). Також ротавіруси добре переносять низькі температури. Санітарні заходи, які вважаються достатніми для знищення бактеріальних і паразитарних агентів, проти ротавірусу статистично виявляються неефективними, оскільки рівні захворюваності у країнах з високим і низьким рівнями охорони здоров’я залишаються подібними.
— У чо­му по­ля­гає спе­ци­фіч­на діа­гно­сти­ка за­хво­рю­ван­ня?
— Специфічна діагностика інфекції, викликаної ротавірусом, проводиться шляхом виявлення вірусу в калі дитини імуноферментним аналізом. На ринку існує кілька наборів експрестестів, що дозволяють визначити всі серотипи ротавірусу. Інші методи, такі як ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) й електронна мікроскопія крові хворого, застосовують тільки в дослідницьких лабораторіях. Вони дозволяють виявити та ідентифікувати всі види і серотипи ротавірусів, що вражають людину.
— Як дов­го три­ває за­хво­рю­ван­ня?
— Діарея триває 5–6 днів. Іноді вона супроводжується легким нежитем, але він незначний і швидко минає. Ротавірусна інфекція закінчується частіше за все сама по собі. Госпіталізація потрібна лише у важких випадках, коли відбувається сильне зневоднення організму. Тому слід стежити за тим, щоб цього не трапилося: багато і часто пити. А для відновлення водносольового балансу приймати регідрон, що містить необхідні для організму натрій, калій і цитрати.
Для цього 1 порошок потрібно розчинити у літрі води і пити маленькими дозами протягом 1–3 днів, поки діарея не припиниться.
Лікарі в цей період радять дотримуватися суворої дієти. Їсти потрібно часто і дрібними порціями, їжа в основному має бути відварна — каші, вегетаріанські супи, овочеве пюре, печені яблука з цукром, підсушений хліб. З раціону варто виключити всі молочні продукти, а в гострому періоді недуги не варто вживати соки, м’ясні продукти й бульйони.
— Зро­зу­мі­ло, як­що ви в рід­но­му міс­ті, то проб­ле­му мож­на ви­рі­ши­ти прос­то: на­бра­ти но­мер і ви­кли­ка­ти лі­ка­ря до­до­му. А як­що у від­ря­джен­ні або тур­по­їзд­ці?..
— Не варто лякатися. Слід звернутись у найближчу поліклініку до лікаря, з ротавірусом впоратися нескладно. Спеціаліст повинен лише підтвердити діагноз і виписати препарат. А після того як закінчиться гострий період, протягом 10 днів слід приймати ферментні препарати — наприклад, мезим форте або фестал. Вони стабілізують мікрофлору і роботу шлунковокишкового тракту. Загалом ротавірусна інфекція хоча б один раз у житті, але дістає кожного. На щастя, як правило, минає вона безслідно.
— Як про­яв­ляє­ть­ся ві­рус?
— Я вже зазначала, що хоча лікування, як правило, проходить досить успішно, але за деякими даними, серед дорослих кожен п’ятий є безсимптомним носієм ротавірусу, а отже, становить реальну загрозу для оточуючих.
— Ще яки­хось ро­ків два­дцять то­му про ро­та­ві­рус­ну ін­фек­цію ні­хто на­віть не чув. Звід­ки во­на взя­ла­ся на на­шу го­ло­ву?
— Раніше у хворих часто діагностували «епідемічний гастроентерит», про причини виникнення якого судити не бралися. Відкриття ротавірусу пов’язано з ім’ям австралійської дослідниці Рональд Бішоп, якій удалося у 1973 році виявити вірусні частки в епітеліальних клітинах дванадцятипалої кишки у людей, які страждали на діарею. У 1979 році експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я був затверджений термін «ротавірус», який отримав свою назву через схожість будови вірусу з колесом (rota — «колесо», латиною). Пізніше було відкрито 5 видів цього вірусу — від А до Е. Сьогодні більшість захворювань викликається вірусами групи А.
— А чи мож­на за­по­біг­ти хво­ро­бі?
— Ротавірус швидко гине при кип’ятінні і, власне, на цьому засновані заходи профілактики — всю питну воду необхідно кип’ятити. Друга порада ще простіше — потрібно регулярно мити руки. При виникненні в сім’ї ротавірусної інфекції слід ізолювати хворого, забезпечити його особистими посудом і рушником. Незабаром з’явиться можливість профілактики цього захворювання шляхом імунізації. У даний час проходить випробування оральної тетравакцини проти ротавірусу, яка включає в себе ослаблені штами вірусів 1–4 типу.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ