Головною небезпекою сучасного туберкульозу є наявність мікобактерій, стійких до хіміопрепаратів, що ускладнює лікування хворих, повернення гострих форм, вилікувати які практично неможливо, а в комбінації з ВІЛінфекцією значно погіршує прогноз хвороби. Тривожним фактом є ситуація у місцях позбавлення волі, де захворюваність на туберкульоз у 70 разів вища, ніж серед решти населення.
Варто нагадати, що основним джерелом туберкульозної інфекції є хворі на легеневу форму туберкульозу, які кашляють та виділяють з мокротинням збудника хвороби. Нерозпізнані вчасно хворі, не вважаючи себе заразними, продовжують вести звичайний спосіб життя, і тому особливо небезпечні для оточуючих.
Мікобактерії туберкульозу надзвичайно стійкі до впливу різноманітних природних факторів, особливо до висушування. Так, у пилу вони зберігаються майже два тижні. А під час інтенсивного переміщення повітря, підмітання підлоги, руху людей пилинки, що містять мікобактерії, піднімаються в повітря і, проникаючи в легені, спричиняють зараження. Тому дуже важливо проводити вологе прибирання в помешканнях, службових приміщеннях, громадському транспорті.
Вважається, що кожний хворий з «відкритою» формою туберкульозу інфікує 10–15 людей на рік. У спеціальній літературі описаний випадок, коли один хворий на туберкульоз інфікував 54 людини!
Попри це, не кожний з нас хворіє на туберкульоз. Факт проникнення мікобактерії в організм, що визначається як інфікування, не рівнозначне захворюванню. Під впливом імунної системи людини мікобактерії змінюють свої біологічні властивості на неактивні форми і лише за певних умов становлять загрозу розвитку захворювання. Така загроза стає реальною під впливом факторів ризику, які призводять до зниження імунного захисту.
Інфікування мікобактеріями туберкульозу серед усього населення у віці понад 40 років становить 80 відсотків. Це означає, що захворювання можливе не лише при недостатньому харчуванні, поганих житлових умовах, виснажливій праці, а й у будьякої здорової людини, яка зазнала стресової ситуації, хірургічного втручання, травми тощо.
Туберкульоз — соціальноекономічна проблема, яку неможливо подолати лише силами системи охорони здоров’я. Необхідна співпраця уряду й суспільства. На рівні держави ухвалено низку нормативних актів, існують галузеві накази, які чітко регламентують у тому числі й дії дільничного терапевта щодо профілактики та раннього виявлення туберкульозу серед мешканців району обслуговування.
Щорічно, за епідеміологічними чинниками, повинні обстежуватися особи підвищеного ризику:
• люди, які тривалий час перебувають у контакті з хворим;
• за медикобіологічними чинниками;
• хворі на виразкову хворобу шлунку чи дванадцятипалої кишки, цукровий діабет;
• при хронічних неспецифічних захворюваннях легень (хронічні бронхіти), психічних захворюваннях, алкоголізмі (побутове пияцтво), наркоманії, при тривалому гормональному лікуванні.
Здавна туберкульоз вважався супутником сирого клімату, поганого харчування та бідності. Тому й важливі такі соціальні фактори, як відсутність постійного місця проживання, перебування в місцях позбавлення волі, безробітність та малозабезпеченість. Однак основну роль у виникненні туберкульозу відіграє комбінація зазначених чинників.
Виявити початкові туберкульозні зміни в легенях можна лише рентгенологічними методами обстеження. Тож в інтересах кожного, якщо не пам’ятаєте дати останнього флюорографічного обстеження чи не знаєте, коли потрібно проходити наступне, слід хоча б відгукнутися на запрошення дільничного терапевта, який турбується саме про вас.
Існує хибна думка (це, певно, наш менталітет), що до лікаря варто звертатися лише після безсонної ночі чи гострого нападу, мовляв, не зручно турбувати через дрібні негаразди — саме минеться. А ще: чи варто свій час витрачати на профілактичні обстеження?
Звідси й той факт, що методом флюорографії щорічно обстежуються одні й ті ж особи. Негативне ставлення до рентгенологічних методів дослідження безпідставно зросло після аварії на ЧАЕС. Та саме серед осіб, необстежених упродовж двох і більше років, захворюваність на туберкульоз є вищою, і саме серед них виявляються задавнені випадки захворювання, а це впливає на терміни й ефективність лікування.
Симптоматично, що навіть особи з декретованого контингенту, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, вважають профілактичний огляд простою формальністю і шукають шляхів, щоб його уникнути.
Особам, які працюють у шкідливих умовах, варто пам’ятати, що для мікобактерії туберкульозу надзвичайно сприятливими є фіброзні зміни легень, які утворюються у відповідь на потрапляння пилу в кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації.
На дільничну лікарську службу покладено контроль за проходженням флюорографічного обстеження організованого населення, яке працює на підприємствах незалежно від форм власності. Тому адміністрації поліклінік звертаються до керівників підприємств із запрошенням на обстеження співробітників, попередньо узгодивши терміни проведення.
Особливу увагу медичні працівники приділяють своєчасному обстеженню мешканців гуртожитків, оскільки від хворого може заразитися значна кількість інших осіб.
Слід пам’ятати про те, що може запобігти захворюванню на туберкульоз. Це — раціональний режим праці та відпочинку, правильне повноцінне харчування, відмова від куріння і зловживання алкоголем, загартування, заняття фізичною культурою, а також зниження скупченості і забрудненості приміщень, поліпшення їх вентиляції та провітрювання.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ