Здоров'я
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Сiчень 24, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Листопад 2015 11:22

Поліомєліт: бедьте пильні!

Rate this item
(0 votes)

За­хво­рю­ван­ня, яке дав­но по­до­ла­ли у на­шій кра­їні, не­що­дав­но зно­ву за­яви­ло про се­бе. Кіль­ка мі­ся­ців то­му МОЗ от­ри­мав із же­нев­ської ла­бо­ра­то­рії ВО­ОЗ під­твер­джен­ня двох ви­пад­ків за­хво­рю­ван­ня на по­лі­омі­єліт у За­кар­пат­ській об­лас­ті. На мо­мент ви­яв­лен­ня па­ра­лі­чу од­ній ди­ти­ні бу­ло чо­ти­ри ро­ки, ін­шій — 10 мі­ся­ців. Обид­ві ди­ти­ни не бу­ли вак­ци­но­ва­ні від по­лі­омі­єлі­ту.
Не ми­ну­ло й трьох тиж­нів піс­ля цієї по­дії, як в Ук­раї­ні по­ча­ла­ся до­дат­ко­ва вак­ци­на­ція од­но­час­но по всій кра­їні, і від­бу­ває­ть­ся во­на тіль­ки у ме­дич­них ус­та­но­вах, де є ста­ціо­нар­ні або мо­біль­ні вак­ци­наль­ні ка­бі­не­ти.
Зда­ва­ло­ся б, під­став для три­во­ги не­має, але во­ро­га все ж має­мо зна­ти в об­лич­чя. А то­му ми звер­ну­ли­ся за роз’­яс­нен­ня­ми до фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Ні­ни Олій­ник.

— Що та­ке по­лі­омі­єліт і чим ви­кли­ка­не це за­хво­рю­ван­ня?
— Поліомієліт є гострим інфекційним вірусним захворюванням, що вражає нервову систему. Основний удар при поліомієліті припадає на сіру речовину спинного мозку. Крім цього, вірус поліомієліту викликає запальне ураження слизової оболонки кишечника і носоглотки на зразок кишкової інфекції або ГРЗ. Це інфекційне захворювання викликає вірус поліомієліту трьох антигенних типів: I, II і III. Спалахи епідемій поліомієліту пов’язані, як правило, з вірусом I типу.
— Як від­бу­ває­ть­ся за­ра­жен­ня?
— Джерелом зараження поліомієлітом може стати хворий незалежно від форми недуги, а також безсимптомний носій вірусу. Вірус поліомієліту передається через забруднені руки, їжу, воду, побутові речі. Можливе також зараження поліомієлітом при купанні у забруднених водоймищах. Віруси зберігають життєздатність у воді, молоці, фекаліях тривалий час — до 4 місяців.
— Хто най­біль­ше під­дає­ть­ся ри­зи­ку за­хво­рі­ти на по­лі­омі­єліт?
— На поліомієліт найчастіше хворіють маленькі діти (зазвичай до шести років), але можуть хворіти й дорослі. Передача вірусу поліомієліту відбувається через брудні руки, фекально-оральним шляхом, унаслідок високої концентрації збудника у фекаліях зараженої людини. Крім того, можливий повітряно-крапельний механізм зараження. Вірус поліомієліту в організм людини потрапляє через слизову кишечника або носоглотки. У разі фекально-орального зараження локалізація вірусу відбувається в лімфоїдних фолікулах стінки кишечника, при повітряно-крапельному шляху зараження вірус локалізується в ділянці мигдалин.
— Які симп­то­ми цієї не­ду­ги?
— Першими ознаками поліомієліту найчастіше бувають біль у горлі, кашель і нежить, що супроводжуються нудотою, блювотою і рідкими випорожненнями. Дуже часто спостерігається різке підвищення температури тіла. Людина відчуває нездужання і втому. Крім загальнотоксичних проявів захворювання, характерним для поліомієліту симптомом є параліч м’язів. Параліч діафрагми може призвести до серйозних порушень дихальної функції, що може стати причиною смерті людини від поліомієліту.
— Як ви­гля­дає про­цес роз­вит­ку за­хво­рю­ван­ня?
— Інкубаційний період поліомієліту триває від 5 днів до 12, рідше — від 2 до 35 днів. Поліомієліт відомий у двох формах: непаралітичній і паралітичній.
Непаралітична форма характеризується катаральними проявами (болі у горлі, нежить, кашель), короткочасною лихоманкою, а також явищами диспепсії (рідкі випорожнення, блювота, нудота). Усі симптоми захворювання зазвичай минають за кілька днів.
Можливий також інший варіант непаралітичного поліомієліту у вигляді серозного менінгіту, що характеризується легким перебігом. Поліомієліт у непаралітичній формі небезпечний насамперед для оточуючих, оскільки хворий може не здогадуватися про причину свого захворювання, однак збудник при цьому поширюється у навколишньому середовищі з тією ж інтенсивністю, що й у випадку паралітичного поліомієліту.
— Не та­кий страш­ний звір, як йо­го ма­лю­ють, а чи мож­на те ж са­ме ска­за­ти про па­ра­лі­тич­ну фор­му не­ду­ги?
— На жаль, ні — ця форма захворювання набагато підступніша і небезпечна. Паралітичний поліомієліт поділяють на чотири стадії: препаралітичну; паралітичну; відновлювальну й стадію залишкових явищ. Тривалість препаралітичної стадії поліомієліту становить від 3 до 5 днів. Початок захворювання гострий. Різко підвищується температура. У перші дні захворювання (близько трьох днів) відзначаються: головний біль, фарингіт, нежить, загальне нездужання.
З’являється так звана ригідність м’язів попереку й шиї, яка виражається у надмірній напруженості скелетних м’язів (скоротившись, м’язи тривалий час залишаються твердими). Крім того, виникає хворобливість у м’язах, які у подальшому будуть паралізовані. Стан хворого стрімко погіршується, посилюється головний біль, з’являється підвищена чутливість на всі види роздратування, свідомість сплутана.
Паралітична стадія поліомієліту проявляється у вигляді млявих паралічів із пониженням тонусу уражених м’язів, частковим обмеженням або повною неможливістю активних рухів, відсутністю рефлексів сухожиль. Розвиток паралічів супроводжується болями у м’язах без втрати чутливості.
Наслідком паралічу діафрагми і дихальних м’язів, а також пошкодження довгастого мозку є важкі розлади дихання, що становлять серйозну загрозу для життя хворих. Смертність при поліомієліті становить до 14%. У хворих, що вижили, паралітична стадія триває до 15 днів.
— Як дов­го про­хо­дить про­цес від­нов­лен­ня при по­лі­омі­єлі­ті?
— Відновлювальний період при поліомієліті триває до трьох років, але може тривати й кілька місяців. Відновлення м’язових функцій спочатку йде швидко, потім сповільнюється. На стадії залишкових явищ поліомієліту спостерігаються стійкі мляві паралічі, контрактури і деформації тулуба й кінцівок, атрофія м’язів. Відомо, що чверть хворих на поліомієліт у паралітичній формі стають інвалідами.
— На­скіль­ки склад­на діа­гно­сти­ка за­хво­рю­ван­ня?
— Діагноз поліомієліту встановлюють виходячи з клінічної картини, епідеміологічних передумов (контакт із хворими на поліомієліт, літня пора) і лабораторних даних. Діагностика непаралітичної форми поліомієліту та препаралітичної його стадії до появи рухових розладів дуже складна. При підозрі на поліомієліт фекалії і кров варто досліджувати на присутність вірусу.
— Як про­во­дить­ся лі­ку­ван­ня хво­рих на по­лі­омі­єліт?
— Специфічних методів лікування поліомієліту не існує. Хворі з підозрою на поліомієліт госпіталізуються. У препаралітичний і паралітичний періоди недуги хворим потрібний суворий постільний режим. Для зменшення деформацій паралізовані м’язи захищають шинами. До уражених м’язів прикладають вологу гарячу тканину. У разі паралічу глоткових м’язів необхідне своєчасне відсмоктування з глотки секрету. Параліч м’язів, що беруть участь у дихальному процесі, вимагає проведення штучної вентиляції легенів.
— У чо­му по­ля­гає про­фі­лак­ти­ка не­ду­ги?
— Щоб захистити себе від поліомієліту, не варто купатися у забруднених водоймищах. Молоко необхідно вживати тільки у кип’яченому або пастеризованому вигляді, знищувати мух і надійно захищати від них продукти харчування. Величезне значення у профілактиці поліомієліту має вакцинація, що дає довічний імунітет. Ефективність оральної поліомієлітної вакцини — 50% при застосуванні її одноразово. Триразове введення цієї вакцини дозволяє отримати 95-відсотковий ефект.
Як правило, для імунізації рекомендують застосовувати живу оральну вакцину (вакцина Сейбіна) через кращий імунітет, який вона дає. Вакцина вважається досить безпечною, однак спостерігалися рідкісні випадки (один на кілька мільйонів) паралітичного поліомієліту, пов’язані найчастіше з першим або набагато рідше — з другим щепленням живою оральною вакциною. У більшості випадків це відбувалося при введенні першої дози вакцини у людей з імунодефіцитом.
У зв’язку з цим у даний час переходять на ІПВ — інактивовану полівалентну вакцину Солка. Вона дає набагато менший захист організму, проте дозволяє уникнути паралітичної стадії захворювання. Даних про серйозні ускладнення після застосування ІПВ немає, можливі невелика припухлість і болючість у місці введення. До складу обох поліомієлітних вакцин включені всі три існуючих типи вірусу, що забезпечує захист від усіх можливих варіацій захворювання.
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».