Збудником є Leptospira. Лептоспіри — це гідрофіли, тобто любителі водного середовища. Тому сприятливими для них вважається підвищена вологість і тепло. Лептоспіроз зустрічається повсюдно. Тільки в умовах Антарктиди захворіти на цю недугу неможливо. Особливо ж часто хвороба зустрічається в тропічних країнах.
— Що або хто є джерелом захворювання?
— Джерела інфекції — це тварини. Це можуть бути щурі, землерийки, собаки, велика рогата худоба, свині та ін. Людина, яка захворіла на лептоспіроз, не є джерелом інфекції. Серед тварин вона передається через харчі та воду. Людина заражується, контактуючи з водою. Збудників можна підхопити через шкіру, якщо вода забруднена виділеннями тварин. На лептоспіроз можна захворіти при контакті з вологим ґрунтом, при обробці м’яса, а також при вживанні інфікованих продуктів (молока, наприклад). Хвороба часто зустрічається у середовищі працівників тваринницьких ферм і ветеринарів. Лептоспіроз має сезонний характер. Найбільше хворих виявляють у серпні.
Щоб лептоспіри проникли в організм, достатньо найменшого пошкодження шкіри. Тому зараження відбувається навіть при швидкоплинному контакті з водою, де є мікроби. Через кон’юнктиву очей і слизові оболонки збудник теж потрапляє всередину. Лептоспіри легко потрапляють у тканини й органи. Вони уражують центральну нервову систему (ЦНС), нирки, легені, печінку й селезінку.
Початок захворювання має гострий перебіг. Лептоспіри виділяють свої токсини в кров. Це призводить до яскраво вираженої інтоксикації організму. Збудники руйнують еритроцити. Їх токсичні речовини погіршують і функцію згортання крові.
— Які симптоми лептоспірозу?
— Інфекція проявляється гострою лихоманкою. Провісників захворювання немає. У хворого спостерігається загальна інтоксикація організму. Виникає озноб, сильний головний біль, висока температура. Людина втрачає апетит і сон. Вона страждає від постійної спраги. Найчастіше інкубаційний період триває близько тижня. Лептоспіроз має дві фази. Перша — лептоспіремія. У цереброспинальній рідині і в крові можна виявити збудника. Описані явища спостерігаються протягом 4—9 днів. Повторні озноби. Міалгія, біль у м’язах, що виникає внаслідок гіпертонусу м’язових клітин як у спокійному стані, так і при напруженні, а також підвищення температури тіла — це характерні симптоми захворювання.
Яскравою ознакою є сильні м’язові болі. Пальпація литкових м’язів, поперекової ділянки і м’язів стегна викликає біль. Іноді виникає гіперемія обличчя, верхніх відділів грудної клітки та шиї. У деяких хворих з’являється висип. Друга фаза — токсемія внутрішніх органів. Недуга вражає нервову систему, печінку й нирки. У тяжких випадках можливі: жовтяниця, менінгіт, гостра ниркова недостатність і геморагічний синдром.
— Як діагностують захворювання?
— Для діагностики використовують дані, отримані в результаті бактеріологічного дослідження. Лікарі можуть підозрювати у хворого лихоманку, нефрит, гепатит, менінгіт, шоковий токсичний синдром. У період першої фази захворювання лептоспіри можна виявити в крові або цереброспинальній рідині. У другій фазі їх визначають у сечі. Лептоспіри можуть виявлятися в сечі хворого протягом 11 місяців після початку хвороби. Крім того, можуть періодично визначатися, незважаючи на лікування антибіотиками. Основними сигналами для визначення діагнозу є гострий початок захворювання: жовтяниця, біль у м’язах, висип, ураження нирок, склерит, збільшення ШОЕ та лейкоцитоз. Дані епідеміологічного аналізу також мають значення.
— Як же слід лікувати хворого на цю недугу?
— У багатьох випадках захворювання вимагає проведення реанімаційних заходів. Прогноз залежить від вірулентності лептоспір і від стану організму хворого. Прогноз завжди серйозний, оскільки смертність від лептоспірозу сягає 10 відсотків.
Для лікування використовують антимікробні засоби. Це — пеніцилін, левоміцетин, еритроміцин, стрептоміцин, похідні тетрацикліну. Часто застосовується і доксициклін. Іноді лікарі призначають гамма-глобулін. Щоб препарати мали лікувальний ефект, їх слід почати приймати не пізніше 4-го дня від моменту виникнення хвороби. Крім того, хворому потрібно багато пити і дотримуватися постільного режиму. При гострій недостатності нирок людині роблять гемодіаліз.
— Чи небезпечні ускладнення при лептоспірозі?
— У гострій фазі недуга ускладнюється недостатністю функцій печінки або нирок, кровотечами, набряком мозку, міокардитом або пневмонією. Небезпечними ускладненнями є ураження очей. Вони виникають через місяць після початку захворювання.
Якщо ускладнення і жовтянична форма відсутні, то прогноз сприятливий. Летальний наслідок виникає через недостатність функцій печінки або нирок, при менінгоенцефаліті або пневмонії.
— Чи існує специфічна профілактика лептоспірозу?
— Ветеринарно-санітарні заходи є важливими профілактичними методами. Вони передбачають виявлення і лікування хворих тварин. Запобігти поширенню збудника допомагає лептоспірозна вакцина. Вакцинацію проводять і людям, і тваринам. Забороняється використовувати воду із забруднених джерел.
Дотримання санітарно-гігієнічних норм зводить імовірність зараження лептоспірозом до мінімуму. Тож пильність не завадить.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ