Самопожертва заради майбутнього ПТУ
Утім, ще не зрозуміло до пуття, як саме позначаться закладені в бюджеті країни підступні новації щодо розгалуженої системи профтехучилищ, технічних ліцеїв тощо, але вже відомо про перші жертви, якими стали ті, хто за службовим обов’язком мав опікуватися профтехосвітою в регіонах. Зокрема, такою жертвою урядової новації на Полтавщині став директор Департаменту освіти та науки Полтавської облдержадміністрації Євгеній Ленський. Днями чиновник публічно заявив, що йде з посади, бо не згодний із рішенням урядовців припинити державне фінансування закладів профтехосвіти.
«Зараз і особисто для мене, і для освіти найбільш болісною є ситуація, що склалася у профтехосвіті. Не розуміючи наслідків, депутати ухвалили Закон України «Про Державний бюджет 2016 року» зі ст. 27, згідно з якою скасовується державна субвенція на підготовку робочих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах, — пояснює мотиви свого протестного вчинку уже колишній директор департаменту. — Це рішення просто руйнує профтехосвіту, адже місцеві бюджети не витримають такого навантаження. Тим паче основний тягар припав на міста обласного підпорядкування, в яких 21 професійно-технічний навчальний заклад із 37, що є на Полтавщині».
На переконання «дисидента», розробники бюджету, ухвалюючи таке рішення, поставили коня поперед воза, адже законодавча база нині зовсім не підготовлена до того, щоб зняти субвенцію для забезпечення навчання робітничих кадрів. Багато питань не було продумано.
Приміром, як тепер виживатимуть міжрегіональні профтехучилища, до яких на навчання приїжджають учні з усієї Полтавщини, а то й з інших областей України? Та згідно з тією ж ст. 27 Закону України «Про Державний бюджет 2016 року» кошти на утримання профтехучилищ мають виділяти лише місцеві бюджети, тобто без урахування «чужих» учнів ПТУ.
Так само, наголошує Є. Ленський, незрозуміло, як майно профтехучилищ перейде в комунальну власність, бо ще не вироблений механізм цієї процедури.
«Я розумію, що зміни у профтехосвіті потрібні, але до будь-яких змін варто готуватися. На сьогодні профтехосвіта не витримає такого «вироку», — пророкує вже колишній головний освітянин Полтавщини. — За підрахунками спеціалістів, місцеві бюджети неспроможні забезпечити у повному обсязі фінансування професійно-технічних послуг. Відповідно, це викличе негативні соціальні наслідки, настільки, що діти не матимуть змоги обрати бажану спеціальність. Цілий рік ми працювали над розвитком профтехосвіти Полтавської області: займалися створенням центрів, вели роботу із закордонними партнерами щодо інвестиційних внесків тощо. Мені дуже прикро, що всі ці надбання можуть зійти нанівець».
Вчинок директора департаменту, який демонстративно грюкнув дверима, залишаючи посаду, оцінюють по-різному. Хтось вважає це емоційним зривом, хтось схильний думати, що чиновник не захотів покладати на себе нелегкий тягар зі збереження профтехосвіти за умов нового принципу фінансування тощо. Але, навіть якщо відкинути емоційну складову, яка, можливо, і змусила Є. Ленського піти у відставку, проблема із збереженням системи профтехосвіти після витівок столичних можновладців справді постала дуже гостро. І не лише на Полтавщині.
Приміром, у Кривому Розі міській владі передали петицію, яку підписали 10 тисяч працівників та учнів тамтешніх профтехучилищ з вимогою залишити для системи ПТУ державне фінансування. Головною проблемою бюджету Львівської області, який облрада затвердила 12 січня, названо фінансування професійно-технічних закладів. Протести проти відмови держави фінансувати систему профтехосвіти в тій чи іншій формах помічені і в інших містах України. Їхнє відлуння вже докотилося і до Верховної Ради, яка затверджувала черговий бюджет «виживання». Так, 25 січня на погоджувальній раді порушили питання повернення державного фінансування профтехосвіти, адже кілька українських міст обласного підпорядкування вже заявили, що не мають можливості її фінансувати...

Між жит­тям і смер­тю
Чи справді система професійно-технічної освіти тепер приречена на вимирання через безгрошів’я? Проаналізувати це можна на «середньотиповому» регіоні, яким є Полтавський край. Нині в області ще функціонують 37 навчальних професійно-технічних закладів. 21 з них розташований у містах обласного підпорядкування: Полтаві — 10, Кременчуці — 6, Комсомольську — 2, Миргороді, Лубнах і Гадячі — по одному. Отже, найбільше навантаження з утримання закладів профтехосвіти лягло на бюджети Полтави та Кременчука. Міська влада як обласного центру, так і наддніпрянського міста, цими днями міркує над тим, як мінімізувати несподіваний «подарунок» урядовців, котрі, під маркою децентралізації, скинули із себе тягар фінансування профтехосвіти. Хоча, за Законом України «Про професійно-технічну освіту», «професійно-технічна освіта здобувається громадянами України у державних і комунальних професійно-технічних навчальних закладах безплатно, за рахунок держави».
Приміром, у Кременчуці, де на утримання профтехосвітніх закладів у 2016 році необхідно знайти в бюджеті 52 млн грн, депутати міськради пропонують скоротити кількість ПТУ за рахунок їхнього об’єднання. Звісно, задля економії бюджетних коштів на їхнє утримання. Депутати хочуть територіально об’єднати під одним дахом ПТУ, які завантажені на 20–50%.
Зиск очевидний, кажуть ініціатори експерименту: скороченню підлягатимуть посади директорів, бухгалтерів, економістів, викладачів загальних напрямів. Також можна заощадити і на комунальних платежах. Більш того, будівлі вивільнених училищ можуть реалізувати, а виручені кошти вкласти в підвищення рівня освіти в об’єднаному закладі.
Ще складніша ситуація в райцентрах, де є профтехучилища. Приміром, у Гадячі. Там навіть єдине ПТУ, яке є, не можуть профінансувати. Днями на сесії Гадяцької міської ради ухвалили компромісне рішення, яке, на жаль, зможе вирішити питання лише тимчасово.
«Перший квартал профінансуємо за рахунок коштів, а це — частково кошти, які ми взяли від дитячих садочків, — 1 мільйон, 1 мільйон — із шкіл, для того, щоб цих дітей профінансувати перший квартал. Але, надалі, фінансової можливості утримувати профтехосвіту у нас не буде», — заявив міський голова Гадяча Володимир Нестеренко.
У Полтаві, де економічний потенціал дещо міцніший, теж неоднозначно поставилися до ініціативи уряду. На утримання профтехучилищ у місті тепер потрібно виділити з міського бюджету не менше, ніж 64,4 млн грн. І це лише на навчальний процес і зарплату. Тому з передачею ПТУ на баланс міста згодні не всі. Приміром, начальник управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради Наталія Дорохова.
«Це абсолютно неправильно. Неправильно з економічної точки зору. Чому полтавці мають платити податки, а вони йдуть не на розбудову міста, а на навчання дітей з усієї держави? Та й згідно з чинним законом про професійно-технічну освіту, підготовка робітничих кадрів є функцією держави. Майно цих закладів також перебуває у державній власності», — обурюється чиновниця, яка відтепер, крім шкіл та дошкільних закладів, відповідатиме ще й за профтехосвіту в обласному центрі.
Не сидять цими днями склавши руки і самі керівники міських профтехучилищ і ліцеїв. Вони розгорнули активну інформаційну кампанію, намагаючись переконати посадовців і депутатів міськради у хибності урядового рішення про передачу їхніх закладів на утримання органів самоврядування і навіть відмовляються від такого фінансування. Про це розповіла під час обговорення показників бюджету обласного центру на 2016 рік на засіданні депутатської комісії начальник фінансового управління Полтавської міськради Тетяна Чумак, заявивши, що директори профтехучилищ «не хочуть фінансуватися з міського бюджету».
Побоювання директорів ПТУ, котрі розуміють, що місто не має достатнього фінансового потенціалу для того, щоб забезпечити ще й профтехосвіту, здаються небезпідставними, адже у січні 2016 року бюджет Полтави було виконано всього на 67%. На сесії міськради 29 січня перед депутатами із заявою виступили члени Асоціації директорів полтавських технічних навчальних закладів та представники їхніх профспілкових організацій.
«Не розуміємо, чому уряд скинув питання фінансування підготовки робітничих кадрів у ПТУ на фінансування з місцевих бюджетів, адже ми здійснюємо підготовку фахівців не лише для ринку праці Полтави, а й для Полтавської області. І ми переконані, що профтехосвіта — це державна програма, і вона має фінансуватися з держбюджету», — заявили члени асоціації.
Полтавський міський голова Олександр Мамай, вислухавши заяву директорів, зазначив, що драматизувати ситуацію не варто. Місто, на його думку, впорається із фінансуванням профтехосвіти.
«Хочу вас заспокоїти: в бюджет на перші місяці фінансування ПТУ закладено. Але зараз ми можемо фінансувати тільки утримання і вашу заробітну плату, а виділяти кошти на ремонт і утримання приміщень профтехучилищ не можемо, тому що вони належать державі. І тільки після того, як Кабмін передасть нам їх на баланс, ми зможемо їх фінансувати. Тож не хвилюйтеся: якщо держава не ухвалить іншого рішення, міська територіальна громада зможе вас фінансувати», — оптимістично запевнив О. Мамай.
Але якщо бюджет Полтави «потягне» фінансування профтехосвіти, як запевнив її градоначальник, то решта керівників міст обласного значення забили на сполох, бо утримання ПТУ для них виявиться не по кишені. Ситуація настільки загострилася, що наприкінці січня у Полтаві скликали засідання постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки та культури. Участь у засіданні взяли заступник голови обласної ради Анатолій Ханко, міські голови — Миргорода Сергій Соломаха і Гадяча Володимир Нестеренко, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації та Полтавської міської ради, закладів освіти та культури, представники громадськості, журналісти.
Комісія розглянула можливість фінансування професійно-технічних навчальних закладів у зв’язку зі зміною бюджетного законодавства України. За інформацією виконувача обов’язки директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Галини Власюк, на фінансування профтехосвіти Полтавщина з державного бюджету отримувала субвенцію в розмірі 200 млн грн. На сьогодні тільки частина місцевих рад знайшла можливість виділити кошти на утримання закладів профтехосвіти протягом першого кварталу.
Як бути далі — невідомо, адже вільні фінансові ресурси у місцевих бюджетах відсутні, констатувала Г. Власюк. Учасники засідання наголошували на важливості збереження в області системи профтехосвіти, забезпечення передачі майна та земельних ділянок закладів ПТУ з державної до комунальної власності.
При цьому комісія вважає за доцільне функціонування професійно-технічних закладів саме на обласному рівні. Це дало б змогу самостійно сформувати оптимальну мережу професійно-технічних закладів та визначати замовлення на підготовку робітничих кадрів, враховуючи потреби області. Фінансуватися заклади мають, як і раніше, — за рахунок субвенції з державного бюджету. На думку депутатів, це питання потребує якнайшвидшого врегулювання на законодавчому рівні. Вирішено надіслати сигнал SOS — підготувати проект термінового звернення Полтавської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо ситуації з фінансуванням профтехосвіти в країні. Що й зробили депутати облради на сесії 29 січня.
За­мість епі­ло­гу
Сюрпризи від урядовців, які передали фінансування профтехосвіти «на місця», викликали стурбованість не лише керівників органів місцевого самоврядування, а й занепокоєння доцільністю такого рішення та хибним розумінням у столиці принципів децентралізації влади. З цього приводу Асоціація міст України навіть виступила із заявою щодо захисту інтересів місцевого самоврядування в бюджетному процесі 2016 року.
«Передаючи місцевому самоврядуванню додаткові державні повноваження у сфері освіти... без необхідного на їх виконання фінансового ресурсу, уряд України порушив один із основних принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Україною. Утримання закладів професійно-технічної освіти з бюджетів міст обласного значення (ПТУ, що розташовані в містах районного значення, селищах, об’єднаних громадах, будуть фінансуватися з обласних бюджетів).
Для мінімізації негативних наслідків передачі ПТУ на фінансування з міських бюджетів асоціацією в держбюджеті-2016 (ст. 27) закладено норми, якими доручено уряду в І кварталі 2016 року провести моніторинг фінансових можливостей міських бюджетів утримувати ПТУ для внесення відповідних змін до бюджетного законодавства. Протягом січня-лютого 2016 року асоціацією буде проведено дослідження стану фінансування ПТУ з міських бюджетів і за його результатами запропоновано Мінфіну та Бюджетному комітету відповідні законодавчі ініціативи».
Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра