Як виявилося, в Індії до підприємництва діти долучаються змалечку, допомагаючи своїм батькам у розвитку бізнесу. А у 17 років стають «мудрими бізнесменами» й здатні відкрити свою справу.
На жаль, в Україні індекс підприємницького настрою впав на 12 пунктів до 21. Лише 15% опитаних українців готові розпочати самостійну бізнесову діяльність, це — найменший показник у світі.
З нашої країни, за різними оцінками, вже виїхало 6 млн молодих, активних, розумних людей, які могли б створити свій бізнес, приносити користь державі, допомагати розвитку економіки.
Експерти виявили, що 10% наших співгромадян уважають, що нинішня система освіти не сприяє підготовці підприємців, 7% не задоволені податковою й регуляторною системою, бізнесовим кліматом, доступом до новітніх технологій. А 74% українців не захотіли відповідати на запропоновані запитання, бо не мають власної думки про підприємництво.
Стартовий капітал для започаткування бізнесу мають 5% опитаних українців, у 10% є бізнес-ідея, понад 14% підтримують розвиток підприємництва в країні.
Ідеальний бізнес у першу чергу має бути прибутковим, переконана більшість респондентів. Вони націлені на особисте спілкування з клієнтами, до інтернет-сервісів виявляють не надто великий інтерес.
Українці, які живуть у сільській місцевості, хочуть саме там займатися підприємництвом. Незважаючи на падіння підприємницьких настроїв, дух підприємництва в Україні живий, констатують експерти. Та треба зробити ще багато для поліпшення бізнесового клімату в країні, щоб люди не шукали кращої долі в інших світах, а працювали на рідних теренах.
Трудові мігранти посилають частину заробленого за кордоном своїм родинам, які залишилися вдома. Такі транші генерують споживчий попит в Україні, але необхідно заохотити заробітчан до започаткування бізнесу у своїй країні.
Заохотити пільгами, хорошими умовами для ведення бізнесу, аби підприємці могли планувати свою діяльність на тривалу перспективу і не залежали від раптових законодавчих змін.
Успішна галузь
Нинішній рік був успішним для української галузі прямих продажів, зазначив на конференції «Підприємницька діяльність і права споживачів» голова ради директорів Української асоціації прямих продажів Томаш Мурас. Галузь успішно розвивається, у ній працює 50 тис. зареєстрованих підприємців (серед них 88% жінок), які сплатили 1 млрд грн податків.
Уже укладено 1 млн дистриб’юторських угод, завдяки яким споживачі можуть купувати якісну продукцію. До роботи у галузі долучилися люди різного віку, 9% дистриб’ютерів досягли 18–24 років, 24% — 25–34 років, 26% — 35–44 років, 22% — 45–54 років, 14% — 55–64 років.
Як свідчить дослідження, аби здобути успіх у сфері прямих продажів, необов’язково мати вищу освіту, для цього годиться будь-яка підготовка і будь-який життєвий досвід.
Більше половини опитаних займаються прямими продажами шість років. Багато хто поєднує таку діяльність з іншою, яка часто є основною, 78% задоволені розвитком свого бізнесу, 10% — не дуже.
Майже 69% респондентів упевнені, що їхні сподівання справдилися, 42% готові рекомендувати таку діяльність своїм друзям. Працівники цієї галузі можуть створити середній клас в Україні (у розвинутих країнах саме цей клас є запорукою економічного успіху).
Асоціація прямих продажів розробила Кодекс професійної етики, який підписали всі її члени. Документ ураховує світовий досвід, основний акцент — на захисті прав споживачів.
Фахівці Асоціації ретельно перевіряють діяльність компаній, які хочуть долучитися до цього об’єднання. Особливу увагу звертають на надання гарантій продукції, що продається, на відносини з клієнтами, розв’язання проблем, зазначених у скаргах. Якщо компанія не дотримується положень Кодексу, її виключають з Асоціації.
Асоціація не є інститутом для вирішення скарг, ними займаються незалежні від її членів юридичні компанії. Томаш Мурас переконаний, що у індустрії прямих продажів є успішне майбутнє.
Якими будуть основні продажі (дистанційними, прямими, з допомогою соціальних мереж), поки невідомо, кожний продавець обиратиме свій шлях і свої методи торгівлі.
На думку Томаша Мураса, запорука успішного бізнесу — зв’язок із клієнтами і особлива увага до молоді. Зараз на зміну післявоєнному поколінню приходить генерація «міленіалів» і «зет».
Вони дуже розумні, незалежні, зі своєрідним сприйняттям дійсності, на жаль, не можуть довго тримати увагу, але невдачі їх не лякають, вони завжди готові почати все з нуля.
Для таких молодих людей важливий соціум, вони завжди прагнуть знайти однодумців. Але часто сучасна молодь хоче досягти моментального успіху, швидких грошей. Однак легких прибутків у галузі прямих продажів немає, такий бізнес треба ретельно вибудовувати, успіх у ньому — не виграш у лотерею.
З молодими людьми треба працювати разом, спільно створювати дієві інструменти торгівлі, зрозумілі для всіх поколінь, шукати нові підходи до взаємодії з клієнтами.
Реформи й зміни
Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна нагадала, що в країні вже другий рік триває реформа системи державного нагляду і контролю. Верховна Рада прийняла важливі закони, які дозволяють перетворити систему нагляду-контролю з репресивної на дорадчо-контролюючу.
Законом визначено 83 сфери, які підпадають під державний нагляд і контроль, цим займаються 33 органи, деякі з них опікуються кількома сферами. Відтепер наглядово-контролюючі органи в основному займатимуться аналітичною роботою, аби визначити найбільші ризики у підконтрольній сфері, на яких треба сконцентрувати особливу увагу, зокрема планові контрольні перевірки.
Якщо певні ризики не є суттєвими, приміром не катастрофічно впливають на довкілля, безпеку, життя і здоров’я людей, їм можна приділити менше уваги й зосередити зусилля на особливо проблемних ризиках.
Найчастіше підприємці скаржилися не на податкову службу, а на перевірки пожежників. Обнадіює те, що ця служба швидко переорієнтувалася, перша серед контролерів визначила групи ризиків.
Якщо раніше пожежники автоматично зараховували певні об’єкти до категорії постійно ризикованих, приміром торгові центри, де майже завжди перебуває багато людей, і постійно їх перевіряли, зараз підходи інші. Пожежники почали враховувати поведінку суб’єкта господарювання.
Якщо той вкладає гроші в управління ризиками, дбає про пожежну безпеку об’єкта, то не варто витрачати бюджетні гроші на часті перевірки. Коли суб’єкт господарювання чітко управлятиме своїми ризиками, то рідше зустрічатиметься з держконтролерами. Саме такий принцип закладено до системи ризик-орієнтованих підходів до контролю.
Уніфікація
Важлива й уніфікація актів контрольних перевірок — запровадження чек-листів перевірок. Відтепер держконтролери мають перевіряти лише конкретні параметри господарювання у своїй сфері, а не все, що впаде в око, як раніше.
У свою чергу, суб’єкт господарювання може провести попередню самоконтрольну перевірку, отримавши чек-лист, упевнитися, чи відповідає його діяльність держвимогам.
Після цього вже не боятиметься контролерів, які можуть знайти порушення й оштрафувати, а співпрацюватиме з ними на рівних, будучи переконаним у своїй правоті.
Майже половина груп ризиків уже затверджена Кабміном, уніфіковані акти перевірок затверджуються кожним контролюючим органом окремо. Підприємці можуть надавати свої пропозиції, аби уніфіковані акти максимально концентрувалися на конкретних параметрах перевірок, щоб їхні критерії не були розмитими, а чіткими й виваженими. Поки це майже вдається.
На спецсайті Регуляторної служби можна ознайомитися з усіма планами контрольних заходів і комплексних перевірок на 2019 рік, з індивідуальними планами кожного контролюючого органу. Крім зазначених планових перевірок, інших наступного року не може бути.
Закон «Про діяльність наглядових і контролюючих органів» передбачає можливість позапланових перевірок, як і вичерпний перелік їхніх юридичних підстав.
При цьому контролер має перевіряти лише конкретний факт, приміром викладений у скарзі громадянина, чи конкретні параметри, зазначені у дорученні Кабміну, що стали причиною позапланового контролю.
Раніше контролери полюбляли перевіряти всю діяльність суб’єкта господарювання мінімум за три роки, забираючи у нього купу часу на підготовку затребуваних документів і грошей у вигляді штрафів за незначні порушення.
Якщо державні контролюючі органи не дотримуються нових процедур перевірок, суб’єкт господарювання може на них, як мінімум, поскаржитися до Державної регуляторної служби, зазначила її очільниця. Ця Служба має повноваження контролювати контролерів.
Цього року Регуляторна служба ініціювала 60 перевірок різних контролюючих органів. Навіть Державної фіскальної служби, яка теж входить до переліку органів, які мають дотримуватися Закону «Про державний нагляд і контроль», але з особливостями, передбаченими Податковим кодексом.
Надходили скарги на управління ДФС, фахівці Регуляторної служби перевіряли факти, встановлювали порушення. Вони не можуть скасовувати накладені на підприємців штрафи. Але після фіксації порушення бізнесмен може звернутися до суду з актом про порушення, що буде доказом його правоти.
Майже 100% судових рішень скасовують наслідки неналежних контрольних перевірок. Це свідчить про те, що переважна більшість судів навчилася приймати виважені рішення.
На жаль, підприємці бояться скаржитися на непорядних перевіряльників. Тож Ксенія Ляпіна радить звертатися до асоціацій і бізнес-об’єднань, аби спільними зусиллями навести лад у сфері нагляду-контролю.
Проблеми
Тут уже є позитивні досягнення, але залишилося й чимало проблем, особливо гострих для підприємців, які мають найманих працівників. Найбільшим викликом для них став контроль Держслужби праці.
Звичайно, не можна вітати незаконне працевлаштування, воно повинно бути законним. Але не варто займатися пошуком дрібних помилок і накладати величезні штрафи, вважає Ксенія Ляпіна.
Інколи фахівці Служби праці приходять до легального підприємця, який дає роботу легальним працівникам, не знаходять у нього серйозних порушень і вимагають надати документи за останні три роки до 18:00. Підприємець не встигає їх підготувати у такий короткий строк.
Тоді йому виписують акт про ненадання повного пакета документів, це трактується законом як недопуск до контрольної перевірки, що передбачає штраф у 360 тис. грн.
Бували випадки, коли контролерів не пускали на підприємства для перевірки, та ще й вдавалися до хуліганських дій. За це можна виписати серйозний штраф, а не за невиконані спецвимоги.
Нещодавно підприємець був оштрафований за те, що його доньки допомагали йому у роботі. Контролери класифікували таку допомогу як неоформлення трудових відносин і виписали штраф у 238 тис. грн. Такі новини лякають підприємців, особливо у невеликих містах, де складно отримати правову допомогу.
Регуляторна служба намагається спрямувати дії Служби праці на реальну боротьбу з «тіньовою» зайнятістю. Вже є певні результати. У Мінсоцполітики створено новий підрозділ, фахівці якого прийматимуть скарги працівників і роботодавців на неправомірні дії Служби праці.
Не задоволені підприємці й перевірками податківців. Регуляторна служба прагне до того, аби в межах Закону «Про державний нагляд і контроль» податківці розміщували інформацію про проведені заходи контролю на сайті Регуляторної служби, як і всі інші контролюючі органи.
Вони мусять сигналізувати про початок перевірки певного суб’єкта господарювання, її результати, зміст акта перевірки, наслідки, усунення порушень. Так має робити й податкова служба.
Поки вона опирається інформаційним нововведенням, з якими могли б ознайомитися звичайні люди, підприємці, громадські активісти. Побачити, хто кого коли перевіряв, які наслідки перевірки і виявлені ризики.
Прозорість у системі нагляду-контролю покликана дати комплексні наслідки, наголошує Ксенія Ляпіна, зокрема зменшити корупцію в країні. Цьогоріч були певні досягнення у дерегуляції підприємницької діяльності, у зменшенні надмірних, непотрібних вимог. Але у деяких сферах, навпаки, посилювався контроль і регулювання певної діяльності.
Доцільно зменшувати адміністративне навантаження на підприємців, тоді б люди активніше долучалися до започаткування власної справи.
Старший аналітик із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин підкреслив, що велика кількість проблем у сфері дерегуляції перевірок пов’язана саме з фіскальною службою. Цьогоріч вирішувалися лише дрібні проблеми, приймалися незначущі рішення, а серйозного покращення умов для ведення бізнесу не відбувається.
Країну накрив вал перевірок застосування трудового законодавства, нещодавно фіскали почали перевіряти рух коштів на банківських рахунках спрощенців, очевидно, після цього почнуть перевіряти діяльність малого бізнесу. Наступного року ці процеси потужно розкручуватимуться.
Не порадувала підприємців і реінкарнація інституту блокування податкових накладних. Остання інформація з «полів» свідчить про те, що наступного року такий механізм використовуватиметься особливо жорстко.
Торік правоохоронці провели 376 обшуків і виїмок документів у підприємців, проводилися такі операції і цьогоріч. На жаль, Україна може перетворитися на поліцейську державу. У бюджеті-2019 на діяльність правоохоронних органів (які контролюватимуть і бізнес) виділено 200 млрд грн.
Тож наступний рік буде роком виживання для бізнесу, а не роком його розвитку, вважає аналітик.
Олена КОСЕНКО
