Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Листопад 30, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Грудень 2018 10:37

Шлях до кардинальних змін

Rate this item
(0 votes)

Не­що­дав­но у Ки­єві від­був­ся ІІІ Біз­нес-фо­рум Lеvel up Ukraine 2018. Йо­го ор­га­ні­зу­ва­ли ком­па­нія «Де­лойт» та Асо­ці­ація плат­ни­ків по­дат­ків Ук­раї­ни.

Форум об’єднав понад 500 учасників — державних діячів, парламентарів, представників бізнесу, ключових гравців ринку трансформацій, інвесторів, регуляторів, міжнародних і вітчизняних експертів.

На форумі йшлося про трансформацію бізнесу, податкову та фінансову безпеку, виклики та можливості для вітчизняного приватного бізнесу в Україні й на міжнародній арені, про пошук інвестицій в інфраструктуру, тенденції у сфері управління персоналом, про експортний потенціал наших компаній, трансфертне ціноутворення, майбутнє криптовалюти, тренди у сфері зеленої енергетики, деофшоризацію.
Компанія «Делойт» входить у «велику четвірку» аудиторських компаній та є найбільшою професійною мережею за кількістю працівників. У 150 країнах світу 263 тисячі її фахівців надають послуги з аудиту, консультують із питань оподаткування, права, корпоративних фінансів, управління ризиками підприємств і консалтингу.
Торік журнал Fortune включив «Делойт» до рейтингу 100 найбільш видатних компаній світу.
Асоціація платників податків України (АППУ) — всеукраїнська громадська організація, найбільша та найпотужніша у сфері податків і фінансів. Має представництва в усіх регіонах країни, є членом Всесвітньої та Європейської асоціацій платників податків.
Уже 20 років Асоціація представляє та захищає права сумлінних платників податків, працює над поліпшенням підприємницького клімату в Україні, над розвитком партнерських відносин між владою та бізнесом, підвищенням соціальної відповідальності громадян і держави.
АППУ активно налагоджує контакти з парламентарями й урядовцями, працює у тісній взаємодії з податківцями, підтримує широкі міжнародні зв’язки, організовує навчання, консультації, обмін досвідом.
Керуючий директор Центру трансфертного ціноутворення, фахівець Інституту австрійського та міжнародного податкового права, Віденського університету економіки та бізнесу Рафаель Петруцці підкреслив: аби країна трансформувалася, необхідно перш за все інвестувати в людський капітал, освіту, новітні технології, створювати привабливі умови для розвитку бізнесу, для становлення середнього класу.

За­ру­біж­ний до­свід
Важливо вдосконалити систему оподаткування, зробити її простою і зрозумілою для платників, зменшити податковий тягар, спростити адміністрування податків і зборів, наголосив президент Європейської асоціації платників податків Рольф Барон фон Хохенхау.
Варто скористатися досвідом Естонії, яка зараз розвивається швидкими темпами, запровадивши невисокі податки, не обкладаючи податком реінвестування прибутку у розвиток підприємства. Такі новації оцінили зарубіжні інвестори й почали вкладати гроші у розвиток естонської економіки.
У Німеччині податкова система зарегульована, податки високі, але хороша система освіти, і це допомагає розвиватись економіці. Китай перейняв німецький досвід дуальної освіти, коли студенти вчаться і працюють, а потім залишаються в компаніях, де отримали практичний досвід.
Дональд Трамп зменшив податки для 750 тис. американців. Відтепер у них залишається додатковий долар за кожну відпрацьовану годину. Зекономлені гроші люди витрачають на внутрішньому ринку, фінансово підтримуючи його. Підрозділ німецької компанії «Сіменс» за шість місяців додатково заробив 450 млн дол. завдяки зменшенню ставки американського податку на фізосіб.
В Україні велика корупція, якщо її не побороти, складно збирати податки. Щоб держава належно функціонувала, важливо, аби всі платили податки. Це станеться тоді, коли бізнес пересвідчиться, що держава ефективно використовує податкові кошти, що ними не користуються корупціонери.
У Німеччині, незважаючи на високі ставки, 93% платників податків платять їх, бо довіряють державі. Податкові закони приймають політики, український бізнес повинен впливати на них, щоб податкова система була ефективною і справедливою, радить експерт.

Про­по­зи­ції
Президент АППУ Грігол Катамадзе наголосив, що необхідно відновлювати довіру бізнесу до державних установ, аби підприємці не ховались у «тіні» й чесно сплачували податки. Також треба відновлювати довіру держави до бізнесу. Кілька років тому уряд зменшив ставку єдиного соціального внеску, сподіваючись вивести зарплату з «тіні».
Цього не сталося, роботодавці не відмовилися від схем оптимізації податків і виплати зарплат у конвертах. Тож реальна економіка не отримала серйозного поштовху для свого розвитку. АППУ — за зміни податкової й митної системи, вони мають стати першим кроком до поновлення довіри бізнесу до держави.
Члени АППУ підтримують ідею введення податку на виведений капітал і звернулися з аргументованим листом до МВФ, який проти такого податку в Україні, забуваючи про позитивний приклад Естонії. На жаль, парламентарі не проголосували в пакеті бюджетних документів за податок на виведений капітал. Тож Україна втратить 2019 рік.
У Мінфіні підрахували, що після введення податку на виведений капітал бюджет недоотримає 30 млрд грн. Бізнес готовий сплатити податки наперед, аби закрити діру у бюджеті. Грузія за десять місяців після запровадження податку на виведений капітал утратила 160 млн дол. Через певний час, як і Естонія, отримала більше доходів до державного бюджету.
Грігол Катамадзе переконаний, що давно настав час для реформування Державної фіскальної служби. Вона повинна стати сервісною службою, допомагати бізнесу розбиратися з податками і їх сплатою, а не продовжувати бути каральною структурою.
Окрема структура (служба фінансових розслідувань) покликана боротися з фінансовими порушеннями. Зараз сім органів перевіряють підприємців, забираючи у них довіру до держави, а ще — чимало часу й грошей через штрафи.
В АППУ розробили концепцію Податкового кодексу, яка мусить дати поштовх розвитку вітчизняної економіки. Йдеться про запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів; розширення спектра послуг для платників податків, зокрема електронних сервісів.
Не забули розробники концепції і про забезпечення відкритості ДФС, оприлюднення зведеної інформації про діяльність ДФС та платників податків; про впровадження нових підходів до адміністрування податків, що сприятиме процесу деофшоризації; про реалізацію нової системи контролю за переміщенням ризикованих категорій товарів; зменшення ПДВ для окремих платників податків; удосконалення механізму застосування касового методу.

Пла­ни
Директор департаменту фінансового контролінгу НБУ Олег Стринжа зазначив, що три роки тому фахівці Нацбанку провели дослідження, яке засвідчило, що найбільше заважають поліпшенню інвестиційного клімату в країні валютні обмеження, корупція в органах державної влади й неефективна судова система.
Тож була створена Дорожня карта валютної лібералізації і визначено сім стратегічних напрямків, важливих для поліпшення бізнес-клімату й підвищення довіри до Центробанку. Вже лібералізовано сплату дивідендів за кордон, для фізичних осіб спрощено інвестування за кордон, запроваджується Закон «Про валюту», який суттєво змінює ландшафт валютного регулювання і робить акцент на ліберальному регулюванні.
З лютого 2019 року Нацбанк планує скасувати валютний контроль для операцій до 150 тис. грн і підняти цей ліміт до 300 тис. грн. Збільшується граничний термін валютних розрахунків із 180 до 365 днів.
Скасовується обов’язкова реєстрація зовнішніх запозичень, спрощується процедура відкриття рахунку для юридичних осіб за кордоном за умови, що ДФС провела реєстрацію такої операції.
В НБУ вважають, що за валютної лібералізації в державі треба посилити податковий контроль. Адже нині у світі активізуються заходи плану БПС, які мають закрити лазівки, якими користується бізнес для виведення прибутків в офшори, у юрисдикції з невисоким рівнем податків або й узагалі безподаткові країни.
Нині вже понад 100 держав світу втілюють заходи БПС. Разом із ними запроваджується автоматичний обмін податковою інформацією, у тому числі Польща, Росія, Німеччина доєдналися до глобальної системи обміну податковою інформацією.
Раз на рік податкова служба кожної країни отримуватиме від усіх підписантів БПС інформацію про залишки коштів їхніх бізнесменів в офшорах. Це дасть можливість збільшити прозорість і розуміння операцій з офшорами.
БПС запроваджує правила, які забезпечують справедливе й розумне оподаткування. Операції з офшорами не забороняються, вони потрібні підприємцям для структурування бізнесу. Але вони повинні бути прозорими, задекларованими, з них необхідно сплатити податки.
Нацбанк бере активну участь у цьому глобальному проекті. Цьогоріч була створена міжвідомча робоча група, до якої увійшли фахівці НБУ, Мінфіну, ДФС, парламентарі, міжнародні й вітчизняні експерти.
Вони розробили законопроект, в якому запропоновані рішення переходу від оптимізації податків до їх чесної сплати з допомогою одноразової добровільної декларації.
Разом із фахівцями МВФ розроблено концепцію такої декларації. Європейський досвід свідчить, що перейти до режиму вільного руху капіталу можна лише за допомогою якісного податкового контролю і плану БПС.
Завдяки плану БПС набагато легше лібералізувати податкове законодавство й зменшити податки, адже підвищиться прозорість бізнесових операцій. Відомі офшори Панама і Кіпр вже стали частиною глобальної системи прозорості й обміну податковою інформацією.
Впровадження плану БПС сприятиме збільшенню податкових надходжень до бюджету і зменшенню податкового тиску на бізнес.
Олег Стринжа вважає, що обсяги корупції в нашій країні значно завищені. Україна, на його думку, одна з найпрозоріших держав світу. Адже всі держслужбовці декларують звіти про свої доходи і статки.

Мит­ний за­хист
З таким висновком не погоджується народний депутат Андрій Антонищак. Він сумнівається у тому, що декларації чиновників, нардепів, силовиків перевіряються. Мало кого, крім журналістів-розслідувачів і громадських активістів, бентежить, що високопосадовці спецслужб, контролюючих органів, судді, податківці мають наддорогі авто, яхти, будинки.
Депутат переконаний, що треба замінити корупційний податок на прибуток податком на виведений капітал. Його введення підтримує український бізнес і більшість народних депутатів — представників різних політичних сил.
Парламентар не розуміє, чому проти цього податку виступає МВФ. Фонд позичив гроші Україні, заробив на позиції і не має втручатись у наш податковий процес. Коли Естонія запроваджувала податок на виведений капітал, вона не співпрацювала з МВФ.
Коли Грузія наважилася задіяти такий податок, МВФ вийшов із країни, однак через вісім місяців повернувся до співпраці, але на умовах, розроблених грузинською владою.
Андрій Антонищак упевнений, що необхідно кардинально реформувати Державну митницю. Вона була створена через десять днів після створення української держави, більше 19 тис. митників захищали кордони України, економічну безпеку країни.
У Верховній Раді три роки тому зареєстровано законопроект «Про Національну митну службу України». Депутати з Комітету податкової і митної політики ухвалили його більшістю голосів. Але ухвалення у сесійній залі затягується, адже документ пропонує створити митну службу з нуля.
Національна митна служба повинна стати державним органом виконавчої влади, який забезпечує захист митних інтересів і митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захист внутрішнього ринку, розвиток економіки країни та інтеграцію до світової економіки.
Серед ключових положень законопроекту — реформування ДФС, у тому числі позбавлення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері державної митної справи, закріплення чіткої системи митниці. Цей документ схвалили понад 60 бізнес-асоціацій.
Після ухвалення законопроекту на «шиї» митниці «не висітимуть» 14 контролюючих органів, серед яких — прокуратура, СБУ, податкова міліція. І кожний зі своїми «хотєлками» і настирними пропозиціями працевлаштувати на митниці брата, кума, свата і т. д.
Відокремлена від ДФС митна служба чомусь не влаштовувала МВФ, хоча у країнах ЄС, зокрема у Польщі, Румунії, Німеччині, митниця не підпорядковується податковій. Тривалі дискусії з МВФ і Європарламентом переконали їх у доцільності трансформації нашої митної служби.
Адже якщо ми не відновимо української митної служби з безпековою складовою, каравани зі зброєю і наркотиками посунуть до Європи. Два з них уже були затримані. Але не українськими митниками, а польськими і румунськими. Після таких вагомих аргументів МВФ погодився на розділення податкової й митної служби.
Чиновники хочуть запустити цей процес постановою Кабміну, тобто вдатися до косметичної митної реформи, аби не випускати важелі впливу. Лише законом можна трансформувати митницю і поставити хрест на «хотєлках» і «дайках» можновладців.
Нині український бізнес діє за правилами — скільки дати, кому віднести і що за це буде. Треба такі правила викорінювати і допомагати бізнесу, а не заганяти його у корупційні схеми.
Якщо буде створена окрема митна служба, можна вести переговори з європейськими колегами про доступ до європейської митної бази даних, яка допоможе підприємцям швидко розмитнюватись і захищатися постаудитом. Приміром, після замитнення товару у Києві через 20 хвилин митний пост у Яготині знатиме, що міститься у певному транспорті, що значиться у митній декларації, заповненій у Парижі чи Лондоні.
Підприємець не буде обґрунтовувати митнику вартість товару, а митник не розповідатиме, яким способом його розмитнювати, бо спосіб буде прописано.
В Україні ухвалюються хороші закони. Але вони не виконуються, зокрема і закон «Маски-шоу стоп». Нещодавно після проходження митних процедур митники пропустили 10 автомобілів із різними товарами, бо не знайшли порушень. Працівники СБУ зупинили їх і тримали цілу добу, митникам наказали чекати усних вказівок.
Бізнес не повинен мовчати, а мусить скаржитись і оскаржувати порушення, тоді в країні буде лад.

Оле­на КО­СЕН­КО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».