Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Листопад 30, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Середа, 10 Сiчень 2018 13:57

Гральний бізнес: "ЗА" і "ПРОТИ"

Rate this item
(0 votes)

В Ук­раї­ні граль­ний біз­нес за рам­ка­ми пра­во­во­го по­ля з 2009 ро­ку. Са­ме то­ді, зазна­ча­ють екс­пер­ти, кон’юнк­тур­на по­лі­тич­на хви­ля за лі­че­ні тиж­ні зни­щи­ла ці­лу га­лузь на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки. Ком­па­нії, які на­да­ва­ли граль­ні по­слу­ги, за­зна­ли ба­га­то­міль­йон­них збит­ків, ти­ся­чі лю­дей втра­ти­ли ро­бо­ту, дер­жав­ний бю­джет по­збув­ся ста­біль­но­го дже­ре­ла дохо­дів.

Через шість років наша влада нарешті визнала, що та раптова й безальтернативна заборона грального бізнесу створила сприятливе середовище для корупції, розвитку тіньового ринку, виведення з вітчизняної економіки мільярдів гривень. Тож Міністерство фінансів, враховуючи міжнародний досвід, розпочало роботу з повернення грального бізнесу в легальне поле.
Експерти нагадують, що нині Європейський Союз не має компетенції регулювати сферу азартних ігор і гральний бізнес. Тож не існує загального законодавства ЄС про азартні ігри. Тому держави-члени самостійно регулюють цей ринок.
Усі країни ЄС мають законодавство про азартні ігри. У переважній більшості країн ухвалюється загальнонаціональне законодавство, яке встановлює уніфікований правовий режим для грального бізнесу на території всієї держави. Проте в окремих державах (насамперед федеративних) регіональна влада може ухвалювати місцеве законодавство, яке регулює гральний бізнес на відповідній території.
Наприклад, в Австрії на федеральному рівні регулюється казино, лотереї, карткові ігри та покер. А на рівні кожного члена федерації (землі) — спортивне букмекерство та гральні автомати за межами казино. В Іспанії сфера азартних ігор регулюється як на центральному (діє загальнонаціональний закон), так і на місцевому рівнях. Кожна з 17 автономних комун ухвалила своє законодавство на підставі повноважень, делегованих центральною владою.
В Італії на місцевому рівні продовжує регулюватися казино. Особлива ситуація в Німеччині, де на загальному рівні укладений та періодично оновлюється Міжземельний договір про азартні ігри. А кожна земля ухвалює своє законодавство з дотриманням умов, установлених у цьому договорі. Проте окремі види азартних ігор та певні аспекти діяльності грального бізнесу регулюються федеральними законами.
Країни ЄС поки не можуть одностайно визначитися, якою кількістю законів — одним чи кількома — регулювати різні види азартних ігор. Одні держави мають єдиний законодавчий акт, який охоплює всі азартні ігри (Великобританія, Нідерланди, Польща, Румунія, Швеція). Інші ухвалили галузеві закони (в Ірландії діє закон про азартні ігри і лотереї та закон про букмекерство, в Італії кожен сектор гральних послуг регулюється окремим законодавством, у Литві ухвалили закон про азартні ігри та закон про лотереї).

 

Ра­ди­каль­не онов­лен­ня

Особливість грального законодавства членів ЄС у тому, що в переважній більшості країн воно було суттєво оновлене впродовж останніх десяти років. І цей процес триває. Країни, які ще кардинально не освіжили законодавства (наприклад, Ірландія), планують зробити це у найближчому майбутньому.

Старе законодавство було складно використовувати для ефективного регулювання нових видів правовідносин у сфері азартних ігор, які виникли завдяки розвитку сучасних технологій, насамперед у галузі гральних послуг у мережі Інтернет.
До того ж старе законодавство не давало змоги належно регулювати ринок, який зазнав суттєвих структурних змін унаслідок швидкого розвитку онлайн-гемблінгу. Зокрема, воно не вирішувало проблеми відтоку коштів із національного ринку до закордонних онлайн-операторів.
Через позови Європейської комісії, які були підтримані Судом ЄС, національне законодавство деяких членів ЄС було визнано таким, що порушує їхні зобов’язання за установчими договорами Європейського Союзу. А саме зобов’язання гарантувати такі основоположні свободи внутрішнього ринку ЄС, як свобода заснування компаній і свобода надання послуг.
Нині, нагадують експерти, завдяки рішенням Суду ЄС існує однозначне розуміння того, що азартні ігри слід регулювати як послуги. У результаті держави ЄС почали відкривати національні ринки гральних послуг для компаній-операторів, зареєстрованих в інших країнах ЄС.
Громадяни Євросоюзу почали ставитися до азартних ігор прихильніше через зміни у загальній культурі європейських суспільств і завдяки масовому переходу грального бізнесу на принципи соціально відповідальної гри. Але, незважаючи на докладені зусилля влади, експерти не вважають законодавче регулювання сфери азартних ігор достатньо ефективним. Незалежні дослідження свідчать, що в більшості країн ЄС понад 50% гральних послуг онлайн надаються на тіньовому ринку.
Приміром, у Литві та Люксембурзі непрозорий ринок охоплює 100% таких послуг, на ньому обертається 12 та 17,6 млн євро. В Ірландії — 98,7% (489,4 млн), на Кіпрі — 90,5% (27,9 млн), у Греції — 86,2% (164,6 млн), Нідерландах — 85,7% (231,8 млн), Хорватії — 82% (44,3 млн), Латвії — 80,8% (24,2 млн), Польщі — 80% (68,8 млн), Німеччині — 76,3% (959,9 млн), Португалії — 67,7% (68,4 млн), Словенії — 60,2% (23,6 млн), Угорщині — 56,9% (25,1 млн).
Експерти пояснюють, що таку ситуацію значною мірою спричинило податкове законодавство, яке відіграє принципово важливу роль у регулюванні ринку гральних послуг. Саме тому в індустрії грального бізнесу прийнято оцінювати потенціал ринку на основі комплексного аналізу галузі й податкового законодавства.
У 2000-х роках чимало країн ЄС були вимушені запровадити ліберальніше регулювання ринку гральних послуг. Проте одночасно більшість із них значно підвищила податкове навантаження на гральний бізнес. І це призвело до скорочення національного регульованого ринку й до відтоку коштів гравців в економіку країн, які створили сприятливіше середовище для операторів гральних послуг онлайн.

 

Гра випадку

Сфера дії законодавства про азартні ігри насамперед визначається поняттям азартної гри, нагадують експерти. А також тим, які різновиди азартних ігор дозволені в державі та в якому режимі можуть надаватися гральні послуги (офлайн — через гральні установи чи онлайн — через мережу Інтернет).

Хоча в Євросоюзі немає спеціального законодавства про азартні ігри, там діють окремі законодавчі акти (директиви) ЄС, у яких визначено термін «гральні послуги». З нього ж можна вивести значення поняття «азартна гра». Проте сфера застосування цих визначень обмежується колом правовідносин, на які поширюється дія відповідної директиви.
Останнім і найдетальнішим, підкреслюють експерти, є визначення в Четвертій Директиві «Про боротьбу з відмиванням коштів». У ній записано, що гральні послуги — це «послуги, які передбачають унесення, на вимогу їх отримувача, ставки з грошовою цінністю в іграх випадку, включаючи ті, що містять елемент умінь (лотереї, ігри казино, ігри в покер, букмекерські угоди), які надаються у певному місці будь-якими засобами на відстані, електронними засобами або за допомогою іншої технології, яка спрощує комунікацію».
У більш ранніх директивах є схожі за суттю, але лаконічніші визначення терміна. У них використовується формула, що відображає суть азартної гри, — «внесення ставки з грошовою цінністю в іграх випадку».
В Україні та пострадянських країнах укоренився термін «азартна гра» для позначення гри на грошовий чи інший матеріальний приз, у якій виграш повністю або значною мірою залежить не від майстерності гравців, а від випадку. Цей термін походить із французької мови: jeu de hazard і буквально означає «гра випадку».
Цього напряму лінгвістичного наголосу на випадковості як сутнісної риси азартних ігор дотримується, наслідуючи французьку мову, чимало європейських мов. В англійській азартна гра позначається словом game, тобто «гра». Для позначення азартних ігор у цілому чи участі в азартній грі використовується слово gambling, що буквально означає «гра в ігри».
В Україні та пострадянських країнах терміну «азартна» гра» прийнято надавати смислове навантаження, яке суттєво відрізняється від того, що використовується в інших європейських мовах. Українці слово «азартний» розуміють як позначення особливого психічного стану — азарту, в якому гравець перебуває під час гри.
Експерти кажуть, що корені цього слід шукати у російській мові. У царській Росії використовувався термін «азардная игра» (від застарілого «азардовать», тобто ризикувати). Проте з часом зв’язок з випадковістю, з якою прямо пов’язане поняття ризику та первісне французьке jeu de hazard, втратився.
Можливо, зауважують експерти, в новому законодавстві України слід повернутися до європейської традиції, яка була втрачена за часів радянської влади, та запровадити термін «гра випадку». Це є важливим принаймні для досягнення точності в законодавчому регулюванні.

 

Нюанси

Законодавство про азартні ігри країн ЄС дає різні визначення поняття «азартна гра». Узагальнено «азартна гра» визначається як гра, в якій пропонується можливість вибороти виграш. Разом із тим виграш залежить повністю або переважно від збігу обставин чи від невідомої майбутньої події, яка не залежить від гравця. При цьому принаймні один із гравців утрачає свою ставку.

Проте, якими б не були формулювання, в них обов’язково є три сутнісні ознаки азартної гри. Це внесення ставки, що має грошову цінність (ігри «на інтерес» чи заради розваги не є азартними). Виграш має визначатися повністю чи переважно випадковістю, але не здібністю чи вміннями гравця. І, нарешті, у випадку виграшу гравець отримує матеріальний приз.
Утім, окремі різновиди економічної діяльності можуть формально мати ознаки азартної гри, але не бути такими по суті. Тому, аби не застосовувати законодавства про азартні ігри до такої діяльності, вирішено спеціально визначати норми, які виводять з-під дії законодавства про азартні ігри особисте страхування життя, окремі різновиди державних позик, розіграші призів із рекламними цілями. А також (хоча й не завжди) ігри випадку некомерційного характеру, участь у яких може брати наперед визначене обмежене коло осіб. Наприклад, азартна гра задля фінансування певного благодійного заходу.

 

Ігри вмінь

До визначення азартної гри та її різновидів слід підходити надзвичайно ґрунтовно, підкреслюють експерти. Оскільки будь-які неточності зрештою породжують численні спори між державою, операторами та гравцями. В юридичній практиці однією з найпоширеніших проблем, породжених неоднозначним визначенням поняття азартної гри, є кваліфікація «ігор умінь».

Суттєвою ознакою азартної гри є залежність виграшу, принаймні переважним чином, від збігу чи випадковості, а не від здібностей чи знань гравця. Проте в окремих різновидах азартних ігор уміння й знання все-таки мають вагоме значення. Тому законодавство окремих країн розрізняє ігри випадку та ігри вмінь. До останніх належать букмекерство й окремі види карткових ігор (наприклад, покер). Ця відмінність має юридичні наслідки, які інколи є принципово важливими, наголошують експерти.
У 2008 році німецький суд визнав, що покер є грою випадку, а не грою вмінь і знань. В результаті гра в покер була дозволена лише в державних казино й не могла пропонуватись онлайн. Через шість років цей же суд вирішив, що професійні гравці в покер мають обкладатися прибутковим податком із виграшу.
Тож склалася ситуація, коли податкові органи розглядають покер як гру вмінь і знань (лише в такому випадку виграші підлягають оподаткуванню прибутковим податком), а адміністративні й регуляторні органи продовжують розглядати покер як гру випадку (це дозволяє заборонити цю гру онлайн).
У 2012 році апеляційний суд Нью-Йорка підтримав аргументацію обвинуваченого, що гра в покер є грою вмінь, а не грою випадку. Тому федеральне законодавство США про відповідальність за проведення азартних ігор не підлягає застосуванню.
У судовому рішенні було, зокрема, зазначено, що покер є грою вмінь, у якій збільшення майстерності підвищує шанси гравця на виграш і впливає на результат окремих розкладів, а також серій розкладів. І що гравці-експерти в покер використовують низку здібностей, включаючи оперування числами, знання людської психології, а також здатність до спостережливості та введення в оману.
Це судове рішення дало надію представникам гральної індустрії сподіватися, що онлайн-покер став легальним. Але надії виявилися марними. У лютому 2014 року Верховний Суд США без дослідження природи гри в покер скасував це рішення, посилаючись лише на пряму заборону покеру згідно із законодавством штату Нью-Йорк.
Суперечки щодо природи окремих видів гри мають тривалу історію. У середньовічній Європі шахи стали дуже популярною й поширеною грою на гроші. У зв’язку з цим світська та церковна влада почала накладати заборони на цю гру. Зокрема, у 1061 році кардинал Даміані своїм указом заборонив католицькому духовенству грати в шахи.
До цієї гри він ставився як до вигадки диявола та непристойної гри. На виконання цього указу єпископ Флоренції був позбавлений сану за гру в шахи. На свій захист єпископ заявляв, що шахи вимагають умінь, а тому не подібні до інших ігор.
Кожна держава самостійно вирішує, які азартні ігри дозволяти. Вирішення питання про регульовані види азартних ігор нерідко залежить від культурних традицій країни. Законодавство Євросоюзу регулює шість основних різновидів азартних ігор. Це — лотерея, казино, гральні автомати, букмекерство, бінго й телекомунікаційна азартна гра.
За оцінками експертів, ринок грального бізнесу у ЄС сягає 85 млрд євро і щороку зростає у середньому на 3%. Гральний ринок онлайн у Євросоюзі становить 15 млрд євро, а його середньорічні темпи зростання дорівнюють 15%, і він має сім мільйонів споживачів.
Лотереї у державах ЄС належить 34% ринку, гральним автоматам — 28,6%, букмекерству — 19,7%, казино — 14,3%, бінго та іншим видам азартних ігор — 3,4%.
У нашій країні ринок азартних ігор, досить великий за своїми масштабами, поки ховається є тіні. Тож державна скарбниця недоотримує мільярди гривень, які могли б піти на соціальні проекти.

Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».