Чи зможе вітчизняна економіка активно розвиватися цьогоріч? Її зростання на 2% потребує виконання низки умов, зокрема продовження структурних реформ, реалізації антикорупційної стратегії і досягнення позитивної боргової динаміки, зазначають аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody’s. Вони зауважують, що для відновлення колишніх обсягів виробництва необхідний час. Можна очікувати пожвавлення у сегменті послуг і торгівлі, незначного зростання внутрішнього попиту, що спровокує підвищення цін на вітчизняну продукцію через подорожчання імпортної.
Багато надій експерти покладають на агропромисловий комплекс, але самотужки АПК не зможе підняти економіку. Аграрії продовжують заробляти важливу для держави валюту, та якщо металурги і хіміки не зможуть диверсифікувати ринки збуту, в економіці виникнуть серйозні проблеми.
Раніше Україна була вигідною зоною для інвестицій, бо вироблену в ній продукцію можна було без мита постачати на великі ринки країн СНД. Зараз таких преференцій немає, тож прямі іноземні інвестиції почали покидати нашу країну. Внутрішній ринок падає, а інвесторам такі ринки не цікаві. Транснаціональні компанії окучують ринки, що розвиваються, — китайський та індійський, де внутрішнє споживання активно зростає.
Донедавна наша країна могла залучати приватні кредити, розміщаючи державні цінні папери на зовнішньому фінансовому ринку. Нині міжнародні ринки капіталу для нас закриті. Основним кредитором України залишається МВФ, та він не кредитує розвитку економіки, а виділяє гроші на погашення попередніх кредитів, тож не є інвестором для України.

Ри­зи­ки і спо­ді­ван­ня
Фахівці Інституту економічних досліджень і політичних консультацій нагадують, що залишилися нюанси, на які Україна не може вплинути і які можуть спричинити неприємні сюрпризи. Вони пов’язані із ситуацією на східному кордоні країни й негативно впливають на діяльність підприємств, зменшують ринок через розрив традиційних економічних зв’язків між сходом і заходом.
До того ж у бізнесу виникли проблеми, пов’язані з мобілізацією, з багатьох компаній пішло чимало фахівців працездатного віку. Будівельні й транспортні компанії скаржаться на те, що у них мобілізували частину активів — автомобілі, трактори, інструменти для спорудження фортифікаційних споруд. Малі підприємства закриваються, їх засновники стали волонтерами чи добровольцями й поїхали на фронт. Багатьом бізнесменам через непросту ситуацію в країні складно шукати іноземних партнерів для збуту своєї продукції.
Експерти Інституту вважають, що тогоріч Україні вдалось уникнути дефолту завдяки реструктуризації державного боргу. Це максимум того, що наша країна змогла отримати, відтак має послаблення у зовнішніх платежах на чотири роки.
Зараз економіка України перебуває на дні. Драйвером економічного зростання залишатиметься сільське господарство. Розрахунки показують, що нині додаткова вартість у ціні сільгосппродукції за окремими показниками наближається до промислової, а подекуди навіть обганяє її.
Частково драйверами економіки будуть металургійні та хімічні підприємства, адже сьогодні світ переживає хімічну революцію і попит на хімічну продукцію зростає. Тож вітчизняні підприємства мають скористатися новими можливостями і перспективами. Складною залишатиметься ситуація у будівельній галузі.
Відроджуватиметься мале й середнє машинобудування, яке застосовуватиме новітні технології і вписуватиметься у створення доданої вартості. Активізується виробництво автодеталей для іноземних компаній, зокрема європейських. Перспективною, на думку експертів Інституту, є й сфера послуг, особливо пов’язана з інфраструктурою, технікою, продажем, торгівлею, фінансовими розрахунками, медициною.

Точ­ка опо­ри
Міністр юстиції Павло Петренко вважає, що драйвером економічного розвитку має стати підприємництво. Про це він заявив на засіданні Ради Асоціації платників податків України. Нині в країні зареєстровано майже 3 млн підприємців, вони є найактивнішими в ЄС у створенні бізнесу.
Та, на жаль, так склалося, що держава не підтримувала своїх підприємців, і вони працювали всупереч, а не завдяки державній допомозі. Тож настав час, коли держава має стати їхнім консультантом і помічницею, допомагати підприємцям працювати, а не створювати перепони у розвитку, зокрема у реєстрації бізнесу.
Донедавна реєстраційна служба була однією з найскладніших бюрократичних систем, яка надавала не дуже якісні послуги, за якими у величезних чергах підприємці втрачали час, а щоб прискорити процес, були змушені давати хабарі. Торік Мін’юст вирішив ліквідувати реєстраційну службу.
Деякі скептики запевняли, що це — популізм, та в кінці року стало ясно, що нова система реєстрації бізнесу і нерухомості спрацювала на позитив. Адже зник монополізм, до реєстраційних дій долучилися сім тисяч нотаріусів. Запрацював принцип екстериторіальності, відтепер можна зареєструвати компанію чи зміни до її статуту у будьякому місті, у будьякого нотаріуса незалежно від того, де створена компанія.
Можна скористатись і онлайнсервісами Мін’юсту — отримати певну інформацію, витяг, довідку, виписку. Раніше вишиковувалися величезні черги за інформацією про сплату податків. Із торішнього квітня цю послугу можна отримати в онлайнрежимі через Інтернет, і вже 1,5 млн підприємців скористалися нею через сайт Мін’юсту.
А півмільйона підприємців змогли без черг, хабарів, домовленостей із посередниками зареєструвати за допомогою Інтернету свої компанії. У Мін’юсті планують створити такі умови для реєстрації бізнесу, аби Україна потрапила в першу десятку світового рейтингу за цим показником. Зараз вона входить до першої двадцятки рейтингу за наданням онлайнсервісів, піднявшись на 13 пунктів після спрощення процедури реєстрації бізнесу.

Проб­ле­ми і но­ва­ції
У Мін’юсті можна зареєструвати компанію за 24 години, через Інтернет — за дві години, але у фіскальній, статистичній службі, Пенсійному фонді залишалися старі проблеми з реєстрацією компаній із втратами часу і хабарами. У торішньому вересні уряд зобов’язав ці органи автоматично ставити на облік компанії, які пройшли реєстрацію у Мін’юсті (за дві години ця інформація потрапляла до фіскалів, статслужби, ПФ).
Багато проблем у підприємців виникало під час ліквідації компаній. Часто процедура розтягувалася на кілька місяців, а то й рік. Податківці бачили компанію останній раз, тож прагнули, аби її власник надовго їх запам’ятав. Мін’юст уніс низку поправок до закону, які дозволяють ліквідовувати компанію без податкової перевірки після внесення запису про ліквідацію підприємства, та поки податківці такі новації саботують.
Очільник Мін’юсту вважає, що 2016й має стати роком кардинальних змін у Державній фіскальній службі, яка не стимулює розвитку підприємництва. Нині 1,5 тис. великих компаній є найбільшими платниками податків, сплачуючи 90% їх обсягу до держбюджету. Величезна армія фіскалів активно перевіряє 3 млн малих підприємств, не допомагаючи їм розвиватись, а націлюючись на хабарі.
Тому доцільно ліквідувати районні фіскальні інспекції, в областях створити центри податкового аудиту, які б консультували підприємців, допомагали розібратись у складному законодавстві. Малий і середній бізнес має якнайменше спілкуватись із податківцями, надсилати фінансову і податкову звітність через кабінет платника податків, в якому спеціальна програма вирахує суму податку.
Якщо підприємець не сплатив податків, автоматично потрапляє до «червоного списку» і має чекати візиту фахівців фіскальної служби. Коли бізнесмен справно платить податки, то випадає з поля зору фіскалів. Так працює весь світ. Без кардинальних змін податкової служби бізнес не розвиватиметься.
Нинішнього року створюватиметься нова за своєю філософією податкова служба. До неї набиратимуть за конкурсом нових фахівців і платитимуть їм більшу зарплату. Фіскальна служба перетвориться на аудиторськоконсалтингову службу для бізнесу. Нині у фіскальній службі працює 30 тис. фахівців. Механічне скорочення штату недоцільне, у такому процесі треба враховувати функціональність, дублювання.
Донедавна у Мін’юсті працювало 26 тис. фахівців, залишилося 13 тис. Акцентували на ліквідації дублюючих функцій, еволюційним шляхом вийшли на суттєве скорочення штату, при цьому фонд заробітної плати залишився колишнім. Тож зарплату підвищили, функції реєстрації бізнесу і нерухомого майна передали місцевій владі і нотаріусам. І на додачу 1 млрд грн, які можна заробити, надаючи реєстраційні послуги на місцях.
Буде ліквідовано податкову міліцію і створено службу фінансових розслідувань — цивільний орган, який займатиметься аналітичною роботою. Аналогічна служба працює в Англії. Її фахівці приходять із перевірками до порушників податкового законодавства з конкретними фактами. Якщо ті підтверджуються, відкривають кримінальні справи, які часто закінчуються ув’язненням порушників. Оперативних перевірок бізнесу, як у нас, в Англії немає.

Рей­дер­ство і су­ди
Очільник Мін’юсту визнав, що в нашій країні активізувалося рейдерство. Торік нардепи у погоні за дерегуляцією дозволили змінювати директорів компаній протокольним рішенням з підписами кількох засновників чи учасників компанії. При цьому реєстратор не має права перевіряти підписантів. Такої ліберальної процедури зміни керівників немає у світі, нею активно й результативно користуються рейдери.
Мін’юст вирішив запровадити через свій законопроект запобіжники для тих, хто хоче «віджати» чужий бізнес. Директора чи уповноважену особу треба буде повідомляти електронною поштою, SMS про те, що подано документи зі зміни власника. А рішення про зміну необхідно буде нотаріально посвідчувати.
Особливою проблемою для підприємців стала судова система, яка є дуже складною. Бізнес чекає судової реформи, в ході якої були б ліквідовані спеціальні суди — господарський і адміністративний, у яких втрачається час і гроші, процвітає корупція. Адже суди тривають місяцями і дуже часто виносять рішення не на користь підприємців, перемагають податківці і ті, у кого більше грошей.
Варто скасувати і дві касації — до Вищого господарського і Верховного Суду. У судах повинні працювати нові, некорумповані фахівці, яких обиратимуть на конкурсі. Судова реформа — тривалий процес, розрахований не на дватри місяці.
Зараз розробляється законопроект, яким пропонується на базі Вищого господарського суду створити арбітражну палату, до якої входитимуть незалежні арбітри від бізнесасоціацій, торговопромислових палат, громадськості, наукового середовища, досвідчені й чесні судді у відставці.
Підприємець, який, приміром, судиться зі своїм контрагентом, зможе звернутися до звичайної колегії з трьох суддів чи пройти колегію арбітражу із семи фахівців (трьох суддів і чотирьох незалежних арбітрів, які не працювали на державній службі, мають авторитет, не були задіяні у корупційних схемах). Цей процес буде дорожчим, але рішення буде справедливим. Такі зміни можна втілити, не чекаючи змін до Конституції.
Треба завершити й реформу прокуратури, позбавити її права слідства й загального нагляду, вона має бути державним адвокатом у суді. Це — складна реформа, прокурори чинять їй шалений опір. Україна лідирує у світі за кількістю правоохоронців на душу населення і бізнесу. За підприємцями наглядають, перевіряють, підозрюють в економічних злочинах працівники СБУ, податкової міліції, слідчі прокуратури, департаменту контррозвідки — їх майже 40 тисяч.
У Великобританії, де живе 60 млн людей, бюджет якої сягає 2 трлн фунтів, економічними злочинами займається департамент фінансових розслідувань податкової і митної служби, де працює 7 тис. фахівців. В Україні одну сумнівну угоду перевіряють п’ять правоохоронних відомств.
Не стоїть осторонь і аудиторська служба (колишня КРУ), яка повністю дублює функції Державної фіскальної служби. У штаті аудиторської служби 7200 працівників, її бюджет сягає 1,5 млрд грн.
Нині, за словами Павла Петренка, обговорюється концепція зменшення кількості правоохоронних органів, які займаються економічними злочинами. У новій службі фінансових розслідувань працюватиме 8 тис. слідчих із пристойними зарплатами, в тому числі детективианалітики.
Елла НОВАК