Позаторішні стрес-тести показали, що з 35 банків 18 потребують докапіталізації на майже 66 млрд грн. У банківській системі панувала неефективна система корпоративного управління й непрозора структура власності — 27% системи були непрозорими. НБУ не знав реальних власників деяких банків, вони ховалися за «футбольними командами» та «олімпійськими збірними». У багатьох випадках регулятор не знав, хто насправді стоїть за банком.
Однією з головних проблем банківської системи було те, що фінустанови видавали значні обсяги кредитів пов’язаним особам, тобто процвітав олігархічний банкінг. Протягом 25 років банки використовувалися бізнесменами як засіб кредитування своєї справи. Це створювало великі ризики, адже відсутність диференціації призводить до того, що будь-які проблеми підприємств власників зупиняють обслуговування кредитів і банк банкрутує, а виплати депозитів стають тягарем для держбюджету.
Викривлення фінансової звітності деякими банками, на якій базується система банківського нагляду НБУ, робила нагляд неефективним і нездатним вчасно ідентифікувати наростаючі ризики. Не було ефективного механізму притягнення до відповідальності власників та менеджерів банків за доведення фінустанови до банкрутства.
Вирішити ці проблеми можна було лише через кардинальні системні зміни — реформування системи пруденційного нагляду, очищення та оздоровлення банківського сектора. Нині «портрет» банківської системи суттєво змінено — відбулось очищення великих банків, на які припадає 90% ринку. З початку минулого року НБУ вивів із ринку 33 банки. Загалом із початку 2014 року виведено 63 банки — більше третини банківської системи.
За результатами позаторішнього стрес-тестування 13 із 18 банків збільшили капітал. П’ять банків регулятор змушений був вивести з ринку. Ці кроки були необхідними для розчистки системи та створення підґрунтя для подальшого її розвитку. Вже є досвід виведення з ринку за один день невеликих банків, які займалися відмиванням коштів та іншими шахрайськими операціями.
Ринок залишили «банки-зомбі», у яких не було активів і які довгий час трималися виключно за рахунок приросту депозитів або рефінансування НБУ. Пішли й схемні банки, які не займалися традиційним банкінгом, а існували для відмивання коштів. Позбувся ринок і неплатоспроможних банків, які втратили ліквідність, не могли обслуговувати клієнтів та вчасно проводити операції, а їх акціонери не змогли покращити ситуацію в банку та підтримати його капіталом.
Торік регулятор силами фахівців Нацбанку провів діагностику 20 найбільших банків, аби виявити потреби у докапіталізації. Фінустановам надано звіти з висновками центробанку, на підставі яких ті зобов’язані розробити програми розвитку. Після консультацій із банками НБУ вирішив дати їм більше часу для виконання програм.
Нацбанк переніс терміни затвердження планів капіталізації перших із десяти банків на місяць — з 1 січня на 1 лютого 2016 року та другої десятки — з 1 лютого на 1 квітня 2016 року. Таке рішення було погоджено з МВФ. Збільшення капіталу проходитиме не одномоментно: через складну економічну ситуацію банкам дали на це три роки. Збільшення капіталу банків посилить фінансову стабільність системи та створить необхідне підґрунтя для відновлення кредитування у нинішньому році, запевняють фахівці НБУ.
НОВАЦІЇ
Проведено значну роботу щодо розкриття реальних власників банків — рівень прозорості банківської системи зараз понад 98%. Ще невідомі власники семи невеликих банків. Фінустанови, які не надаватимуть інформації про своїх власників, будуть визнані проблемними, зазначають у НБУ.
Торік було впроваджене нове законодавство з посилення відповідальності власників та керівництва банків за доведення фінустанов до банкрутства. Нині претензії, подані Фондом гарантування вкладів, досягли 2100 заяв на майже 133 млрд грн. Із них 250 заяв — на 100 млрд грн, у яких фігурантами є власники та керівники банків. З початку 2014 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатив вкладникам неплатоспроможних банків понад 64 млрд грн. На черзі у Фонду — активна робота з продажу активів неплатоспроможних банків.
Цьогоріч, обіцяють у НБУ, проходитиме другий етап реформування банківського ринку — перезавантаження. Наприкінці нинішнього року планується перейти до третього етапу — сталого розвитку, очищення банківської системи буде завершено, рівень капіталізації банківського сектора буде доведено до необхідного. До середини нинішнього року банки мають довести капітал мінімум до 120 млн грн, будуть затверджені плани докапіталізації першої двадцятки банків.
Це — одна з передумов для забезпечення фінансової стабільності та початку відновлення кредитування. Вже у другому кварталі 2016 року почнеться діагностика другої двадцятки, потім — інших банків. Буде запроваджено новий підхід до оцінки кредитних ризиків, який відповідатиме світовим стандартам.
БОРГИ
Неплатоспроможні банки заборгували за кредитами рефінансування Нацбанку майже 45 млрд грн. Матеріали щодо них передано правоохоронним органам. Наприкінці минулого року було створено спецгрупу правоохоронців для ефективного розслідування справ у фінансовому секторі. Вона займатиметься справами керівників та власників банків, які підозрюються у доведенні банків до банкрутства. НБУ та Фондом гарантування вкладів передано правоохоронцям усі матеріали щодо виведення банківських активів.
Розпочалася боротьба з однією з головних проблем банківської системи — кредитуванням пов’язаних осіб. Нові законодавчі норми імплементовано у практику роботи фінустанов, проводиться діагностика операцій із пов’язаними особами у найбільших банках. Реформовано систему виїзного та безвиїзного банківського нагляду, запроваджено методологічні підходи, що базуються на Базельських принципах. Це дозволить краще розуміти проблеми банку, його вузькі місця та оперативно реагувати на виклики.
Оновлено й нормативну базу щодо надання ліцензій небанківським фінустановам на проведення операцій із купівлі-продажу іноземної валюти. НБУ, кажуть його фахівці, прагне створити зрозумілий, прозорий ринок, який працює в правовому полі. Нацбанк не може контролювати нелегальні обмінники, але може разом з учасниками ринку зробити цивілізованим легальний ринок.
З більшості пропозицій регулятору вдалося знайти порозуміння з учасниками ринку, спірні моменти обговорюються у робочих групах. Разом із Незалежною асоціацією банків України розроблено законопроект «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)».
На відміну від популістського закону, до якого Президент застосував вето, це більш виважений та логічний документ, кажуть фахівці НБУ. Він дозволяє прощати частину кредитного боргу незахищеним верствам населення, причому банківська система не відчує надмірного навантаження у результаті реалізації цього законопроекту.
Спільно з Мінфіном розроблено законопроект «Про фінансову реструктуризацію», який, за попередніми оцінками, дозволить провести реструктуризацію близько 25% корпоративної заборгованості на основі відповідного механізму. Це стосується виключно життєздатних підприємств, які за рахунок реструктуризації зможуть повернутися до економічної активності. За оцінками фахівців НБУ, обсяг кредитів, які можуть бути реструктуризовані, становить близько 200 млрд грн.
РЕФІНАНСУВАННЯ й РОЗРАХУНКИ
Фахівці НБУ нагадують, що заборгованість банків за кредитами рефінансування та стабілізаційними кредитами знизилася на 8,4 млрд грн — до 100,5 млрд грн. Левова частка заборгованості була видана попереднім керівництвом НБУ, в центробанку не сподіваються на її повернення. Зараз спільно з Фондом гарантування вкладів НБУ працює над реалізацією застав під ці кредити у неплатоспроможних банках.
Важливим є й те, що до оцінки заставного майна НБУ залучив кращі міжнародні компанії. Разом із заставою акціонери банку мають надати особисті гарантії повернення боргу. З працюючими банками, які наразі не можуть обслуговувати борги, НБУ укладає угоди реструктуризації. В Нацбанку кажуть, що фінансовий сектор поступово стабілізується та відновлюється довіра до банківської системи. Про це свідчить збільшення депозитів фізичних осіб у національній валюті — плюс 11,4 млрд грн за три місяці у платоспроможних банках.
Зараз банківська система надліквідна. На депозитних сертифікатах НБУ — 76 млрд грн, на коррахунках — 33 млрд грн. Загалом ліквідність системи перевищує 109 млрд грн. Крім того, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб — 9,4 млрд грн, на єдиному казначейському рахунку уряду — 20,5 млрд грн. Тож широка ліквідність сягає 139 млрд грн.
Банківська система очікує початку кредитування, та для цього треба реформувати судову систему й посилити захист прав кредиторів. Фахівці НБУ відзначають і значні зрушення у сфері розрахункових операцій, зокрема у розвитку безготівкових розрахунків та скороченні готівкового обігу. Вирішення цього стратегічного для системи питання та втілення проекту Cashless economy наблизить Україну до стандартів життя розвинених держав, зменшить масштаби тіньової економіки, сприятиме стабільній роботі банківської системи.
Вже є прогрес: у готівковому обігу банкнот і монет — 294,1 млрд грн, це майже на 11 млрд грн менше, ніж на початок минулого року. Активно розвиваються й роздрібні безготівкові розрахунки. Частка безготівкових платежів із використанням платіжних карток за всіма картковими платіжними системами зросла до 31% від загального обсягу операцій.
Частка всіх безготівкових розрахунків в Україні сягає 65%. Збільшенню обсягів та кількості операцій із використанням платіжних карток сприяє зростаючий рівень фінансової обізнаності українців та розгалужена інфраструктура для використання платіжних інструментів — понад 34 тис. банкоматів та 180 тис. платіжних терміналів. Нині кількість установлених в Україні банкоматів досягла середньоєвропейського рівня.
Торік НБУ ввів в обіг банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року та презентував нову 500-гривневу банкноту з удосконаленою системою захисту, яка увійде в обіг у квітні нинішнього року. Комплексною програмою розвитку фінансового сектора до 2020 року передбачено розробку стратегії виходу Національного банку України на міжнародний ринок із виробництва грошових одиниць.
Важливим внеском НБУ у розширення сфери використання безготівкових розрахунків його фахівці називають розвиток локальної національної платіжної системи — оновленої НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів. До 2020 року планується довести рівень безготівкових платежів у локальній платіжній системі до 30%.
До НСМЕП постійно приєднуються нові члени, завдяки цьому частка термінального обладнання, яке обслуговує картки НСМЕП на українському ринку, сягнула 80%. Заплановано ребрендинг НСМЕП, розширюється перелік платіжних послуг згідно з кращими світовими практиками. Зокрема, запроваджено можливість безпечних розрахунків у мережі Інтернет (e-commerce).
Одним із ключових завдань нинішнього року в НБУ визначили розвиток національної системи платежів — НСМЕП. Центробанк буде ринковими методами нарощувати кількість емітованих банками карток, сприятиме розвитку умов та мережі їх обслуговування. Основним трендом буде продовження роботи з розвитку платіжної інфраструктури у сфері торгівлі і послуг.
Прогнозується, що до 2020 року вітчизняна банківська система розширить мережу платіжних терміналів із 3800 до 4000–4300 на один мільйон населення. Цей показник сприятиме наближенню України до європейських стандартів торговельного та банківського обслуговування. Центробанк поставив собі за мету створити такі умови, аби фізичні особи могли отримувати електронні гроші від нерезидентів із використанням міжнародних систем інтернет-розрахунків.
Торік Національний банк багато зробив для своєї трансформації. Це була величезна організація з багатотисячним колективом, автопарком із 500 машин, приміщеннями на 150 тис. квадратних метрів. НБУ обріс непритаманними для центробанку функціями та активами, створив власний університет, академію, телеканал, бази відпочинку, лікарні, спортивні комплекси.
Трансформаційний план передбачає комплексні зміни у функціонуванні регулятора впродовж 30 місяців. Головний фокус — на основних функціях Національного банку. Неключові функції та активи виводяться за межі регулятора.
Елла НОВАК
