Світову економіку очікують нові кардинальні зміни, кажуть учені, поки невідомо які. Та зараз вона у глибокій кризі, і ситуація нагадує 2008 рік.
Про це свідчить спеціальний індекс, який щодня розраховується на Лондонській біржі, індекс оцінки вартості фрахту на морських перевезеннях. На початку лютого він просів до свого історичного мінімуму — 298 пунктів, тоді як у 2008 році досягав 663. Це свідчить про те, що у світі суттєво скоротились обсяги морських перевезень товарів, кораблям нічого возити, вони стоять у портах. На складах нічого зберігати, вони пустують, нові не будуються.
В Україні разом зі здорожчанням комунальних платежів і девальвацією національної валюти зростають витрати на утримання складських приміщень і орендна плата для рітейлерів. Ціни на сировину впали, це мало б стимулювати виробництво товарів, та воно завмерло. Виробництву необхідний новий технологічний поштовх, та його поки немає.
Нині експерти намагаються визначити, чи досягла українська економіка дна і чи зможе, відштовхнувшись від нього, почати своє відновлення? У першому кварталі 2015-го наша економіка впала на 17%, у третьому — вийшла на нуль, у четвертому було зафіксоване зростання на 2%. Тож у підсумку загальна рецесія становила 10,4%, інфляція досягла 45%, промислове виробництво скоротилося на 13%.
Упродовж двох років у нас не залишилося жодної галузі, яка б демонструвала піднесення. На 6% зменшились обсяги перевезень усіх основних вантажів автомобільним транспортом і на 9,4% — залізницею. Найбільшою проблемою для перевізників стала криза неплатежів, заборгованість відправників вантажів зросла до критичних розмірів. Девальвація гривні призвела до зростання собівартості експлуатаційних витрат. Рентабельність у транспортній галузі зменшилась, інвестиції в неї перестали бути виправданими.
Експерти нагадують, що в нашій країні на 9% впало споживання хліба, на 13% — пива, на 20% — горілки. Це важливі споживчі індекси, які свідчать про купівельну спроможність наших співгромадян.
Погано й те, що наші люди починають проїдати свої заощадження: у січні продали валюти в чотири рази більше, ніж купили. Третина домогосподарств отримує субсидії, що свідчить про зубожіння населення. Українці змушені затягувати паски, економити на всьому, менше купувати обновок і якісної їжі.
Внутрішній ринок просідає, підприємствам складно продавати на ньому свою продукцію, а щоб вийти на зовнішні ринки, потрібні інвестиції. Коло замкнулося — на внутрішньому ринку доходи впали, російський ринок закрився, на європейський без високовартісного оновлення виробництва не пробитись.
Україна має великий дефіцит державного бюджету і суттєві зовнішні борги, слабку національну валюту. Вона пережила болючу банківську кризу, через яку з ринку пішла третина фінустанов, було втрачено 30% депозитів у національній валюті і понад 40% — у доларах. Експерти кажуть, що, незважаючи на запевнення уряду, цьогорічний бюджет не вдасться виконати. Та й зростання ВВП на 2% не буде досягнуто, тому соціальні стандарти найближчим часом не поліпшаться.
ТРЕНДИ
Головною проблемою стане інфляція, вона перевищить 20%, про заплановані 12% варто забути, як і про задекларований у бюджеті валютний курс — 24 грн 10 коп за долар. До цього підштовхуватимуть об’єктивні й суб’єктивні причини.
Глава Мінфіну Наталя Яресько заявила, що гривню в Україні ніхто не стримуватиме, ніхто не відповідає за її курс, хоча в обіг було викинуто велику суму готівки, що розхитує валютний ринок. Капітал тікає з України, торік за межі країни було виведено 3 млрд дол. Нацбанк обіцяє зняти обмеження на купівлю валюти, сподіваючись зменшити обсяги операцій на чорному ринку, але ці послаблення можуть призвести до суттєвої девальвації гривні, як у лютому 2015-го.
Експерти нагадують, що світова кон’юнктура погіршується, ціни на українські експортні товари падають. У січні надходження валюти зменшилися на 27% порівняно з груднем, а за минулий рік скоротилися на 30%. Це — погана тенденція. НБУ продає іноземні гроші на міжбанківському валютному ринку за принципом голландського аукціону. Тобто починає торги з високих цін, потім поступово їх зменшує, поки не знайдеться покупець.
Центробанк прагне дорого продати свої резерви, це — один із факторів повільної девальвації гривні, зауважують експерти. Відносини з МВФ ускладнились, тож Нацбанк дуже обережно витрачатиме золотовалютні резерви, а значить, слабо підтримуватиме гривню. Якщо нацвалюта девальвуватиме на одну гривню, то ціна палива на АЗС підніметься на 70 коп, транспортування товарів подорожчає на 50 коп.
Торік інфляція в нашій країні сягнула 45%. Половину цього зростання забезпечила девальвація нацвалюти (збільшилася вартість ресурсів, які ввозяться в Україну). Експерти нагадують, що важливими наповнювачами держбюджету є ПДВ та акцизи. Аби отримати більше доходів від податку на додану вартість, треба розігнати інфляцію, щоб ціни були вищими. А щоб зібрати суттєвішу суму від акцизів, треба девальвувати гривню, аби платежі на митниці були істотнішими.
У цьому зацікавлений уряд і Нацбанк. Багато чого в економіці залежить від рентабельності підприємств, законодавчих рішень уряду, що можуть призвести до додаткового тиску на бізнес і зубожіння людей. А можуть, навпаки, підтримати вітчизняний бізнес і підвищити соціальні стандарти українців. Поки попереду вимальовується стагнація, зростання буде у наступному році, кажуть експерти.
ТЕНДЕНЦІЇ
Як відомо, ВВП — це вироблена продукція, визначена в цінах, за якими її можуть придбати компанії і люди. Торішній ВВП нашої країни становив 83 млрд дол., два роки тому він досягав 177 млрд дол. Тобто порівняно з 2014 роком упав на 63% і на 47% — порівняно з 2013-м. Правда, у гривнях наш ВВП зріс, хоча економіка у натуральному виразі впала на 20% (державна статистика показує падіння 10,4%). Оскільки наша економіка доларизована, то більш важливими є не гривневі, а доларові доходи.
Поки в Україні, кажуть експерти, тривають не дуже хороші тенденції — державні видатки залишаються значними. Держава бере на себе забагато зобов’язань і функцій, але не всі виконує. Якщо відмовитися від певних функцій, можна скоротити доходи і відповідно — видатки.
Наша країна втратила точки зростання — машинобудування, металургійне, хімічне виробництво. Від збирання автомобілів вітчизняні підприємства перейшли до випуску комплектуючих для іноземних компаній. За останні три місяці ціни на метал опустились у світі на 33%, руда подешевшала на 28%, впродовж року пшениця втратила 25% своєї вартості.
Чотири роки поспіль дешевшають у світі харчі. За даними ФАО (продовольчої організації ООН), молоко нині коштує на 28% менше, м’ясо, рослинні жири, олія — на 29%, цукор — на 21%. Експерти сподіваються, що цьогоріч прибутковими будуть кукурудза та соя, на які є хороший попит у світі.
Експорт продукції торік зменшився на 30% (це — поганий показник), хоча маємо позитивний торговельний баланс у 249 млн грн (без тіньового імпорту). Змінилася структура імпорту, зросла частка сільгосппродукції, зменшилася частка промислової продукції. Експорт у Росію впав на 50%, торік він становив лише 12% у загальному обсязі зовнішніх продаж.
ТОЧКИ ЗРОСТАННЯ
Уряд вважає, що точки зростання нашої економіки є. Це перш за все АПК, хімічна галузь, енергопостачання, ядерна енергетика, модернізація гідроакумулюючих потужностей, інформаційні технології, військово-промисловий комплекс, легка промисловість. Нині Україна прагне потіснити Китай на європейському ринку взуття. Успішно шиють у нас і високоякісний одяг за схемою давальницької сировини. Нині вітчизняні швейні потужності завантажені вщент, дуже складно розмістити нове замовлення.
Експерти згадують ще про одну точку зростання, яка може змінити Україну, — електронну комерцію. Лідерами електронної торгівлі у світі стали Південна Корея, Велика Британія, США. Китай. За рік у Піднебесній на ній заробляють 426 млрд дол., у Сполучених Штатах — 305 млрд. На Англію припадає 15% електронних продаж, в Україні лише 2%, тож є куди зростати.
У Піднебесній класичних супермаркетів небагато, менше, ніж в Європі та Америці. Китай опанував електронні торги і цим дав великий поштовх своїй економіці. Спочатку система електронних торгів допомогла китайським виробникам успішно торгувати через Інтернет на внутрішньому ринку, а потім вивела їх на світові ринки. Це дуже стимулювало виробництво і збут продукції.
Електронна комерція — шанс для нашої країни перетворити занепалу економіку на процвітаючу, адже електронну комерцію міжнародні бренди ще повністю не опанували, тож можна створювати свої, а не зациклюватися на виробництві традиційної продукції, створеної ще за радянських часів, чи на експорті природних ресурсів, які не мають доданої вартості. Електронна торгівля має дати можливість вітчизняним виробникам, зокрема малим і середнім, продавати свої товари спочатку на внутрішньому ринку, а потім за кордоном.
Торік вітчизняний ринок електронних продаж зріс із 19 млрд грн до 25 млрд. Експерти прогнозують, що цьогоріч електронна комерція принесе 34 млрд грн, при цьому кількість користувачів зросте до 25–30%. Наша країна є привабливим ринком для іноземних інтернет-майданчиків. Завдання наших — стати кращими у наданні електронних сервісів, залучати досвідчених продавців, контролювати якість продукції, якнайліпше задовольняти потреби покупців.
Важливо й забезпечувати безпеку електронної торгівлі, адже продавці і покупці потерпають від однакових проблем. Покупець боїться, що, заплативши гроші, не отримає товар, продавець думає, що після відправки товару не дочекається його оплати. Можна ввести жорстке регулювання, контролювання й покарання.
Мета електронної торгівлі — продати дешевше без посередників через безпосереднє спілкування продавця й покупця. При цьому на ринку виживуть сильніші компанії, які надають кращі товари і послуги за кращими цінами і сервісами.
Нещодавно було презентовано найбільший в Україні маркетплейс із товарами перевірених продавців — Bigl.ua. Його вивели на ринок творці Всеукраїнського торгового центру в Інтернеті Prom.ua, які мають успішний восьмирічний досвід роботи на ринку електронної комерції України. З понад 500 тисяч компаній, які продають свої товари та послуги на Prom.ua, для роботи на Bigl.ua відібрано 4,5 тисячі найкращих. Критерії відбору: доведена якість обслуговування, завжди наявний асортимент товарів, перевірені позитивні відгуки покупців.
Коментуючи запуск Bigl.ua, директор з маркетингу Prom.ua Олексій Філановський зазначив, що маркетплейси у світі і в Україні — це крок до нової економіки, без регуляторів, закупівельників, бех тих, хто визначає, що добре, а що погано, хто керує вподобаннями покупців. Маркетплейс максимально зближує продавців із покупцями — тут успішним стає той, хто продає найкращий товар і якісно обслуговує клієнта.
На момент старту на Bigl.ua — понад 5,5 млн товарів з усіх регіонів України. Це принаймні у 25 разів більше, ніж у найвідоміших офлайн-гіпермаркетах України. Керівник маркетплейсу Bigl.ua Віктор Кириченко сподівається, що вже за півроку в асортименті буде не менше 10 млн товарів та 2,5 млн унікальних відвідувань на місяць.
Кожну покупку на Bigl.ua застраховано на три тисячі гривень. Також створено службу контролю якості, яка за допомогою методу «таємний покупець» перевіряє роботу продавців, надає рекомендації у разі виявлення прогалин у сервісі та здійснює функції арбітражу у суперечливих ситуаціях.
Хотілося б, щоб Україна змогла наслідувати досвід Китаю і дала поштовх розвитку економіки електронною комерцією, вивела вітчизняних виробників за допомогою Інтернету спочатку на внутрішній, а потім на і зовнішній ринок.
Елла НОВАК
