Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Вересень 30, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 27 Листопад 2015 03:20

Торговий шлях до ЄС

Rate this item
(0 votes)

З пер­шо­го січ­ня 2016 ро­ку має за­пра­цю­ва­ти зо­на віль­ної тор­гів­лі (ЗВТ) між Ук­раї­ною та Єв­ро­со­юзом. ЄС го­то­вий до без­бар’­єр­ної тор­гів­лі з на­шою краї­ною. А чи го­то­ва до цьо­го Ук­раї­на?

Почати мали ще торік у жовтні. Однак вирішили дослухатися до занепокоєної Росії і більш ніж на рік безперешкодну торгівлю відклали, аби у тристоронніх переговорах зняти дражливі для нашої сусідки питання.
Тож днями голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський на міжнародній конференції «Експортно-імпортні відносини Україна — ЄС-2016: готовність влади і бізнесу», що проходила у Торгово-промисловій палаті України, заявив, що ЗВТ між Україною та ЄС запрацює з 1 січня 2016-го. Відтермінування початку її дії не буде і до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не вноситимуть змін.
Європосадовець не приховав, що Євросоюз у цьому проекті переслідує власні інтереси: ЗВТ — більше відкриття українського ринку для євроекспортерів. ЄС зацікавлений у розвитку українського ринку і нашої економіки, у покращенні добробуту українців, аби вони могли купувати євротовари.
Для західних експортерів важливо, аби наш ринок правильно регулювався, були захищені фінансові та інтелектуальні права його учасників.

Ян Томбінський уже побачив позитивні зміни в українському законодавстві, які впливають на можливості бізнесу, та незадоволений темпами боротьби з корупцією та тіньовою економікою.
Чимало європейських компаній інвестували в Україну і постачають вироблені на її теренах товари на світові ринки. Аби такий процес був активнішим, необхідно створити привабливий інвестклімат, рівні, прозорі умови для роботи всіх компаній, переконував єврочиновник — Польща, Чехія, Словаччина отримали великий зиск від розміщення євровиробництв на їх території.
Нашим підприємствам Ян Томбінський радив швидше переходити на європейські норми і стандарти, аби їхні товари продавались у великих торговельних мережах Заходу. Розповів він і про те, що в Європі нині обговорюють ідеї щодо нової індустріалізації, як у Китаї та інших країнах Азії. Якщо такі плани почнуть втілюватись в європейське життя, Україна має до них долучитися — модернізувати застарілу інфраструктуру та індустрію.
На жаль, ЄС не планує збільшувати квоти на імпорт української продукції. Про це заявила єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом під час візиту до Києва, де обговорювала з керівниками нашої держави питання імплементації поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі. За словами єврокомісара, Україна не вибрала виділених їй часток на деякі товарні групи, тож переглядати квоти поки недоречно.

 

ОРІЄНТИРИ
В основному український експорт до Європи складається із сировини, зокрема зернових, залізної руди, металу. А от продовольча продукція, насамперед свинина, яловичина, курятина, як стверджує єврокомісар, не дотягує до санітарних норм ЄС. Тому Євросоюз готовий посилити консультаційну допомогу для українського бізнесу, щоб посприяти його виходу на євроринки.
Зокрема, під егідою Посольства Нідерландів в Україні готуватимуть радників, які надаватимуть консультаційні послуги вітчизняним бізнесменам для просування їхньої продукції на експорт. Консультанти роз’яснюватимуть підприємцям, як правильно скористатися складними нормами ЄС, особливо такі поради будуть корисними для малого і середнього бізнесу.
До речі, відкладений старт ЗВТ не минув для України даремно. У Мінекономрозвитку запевняють, що за цей час майже на 100% завершено розробку відповідного вітчизняного законодавства. Правда, є проблеми у діяльності новоствореної санітарної і фітосанітарної служби, та найближчим часом їх врегулюють.
В уряді створено спеціальний офіс із питань євроінтеграції. Його основне завдання — скоординувати роботу всіх органів державної влади, які опікуються імплементацією Угоди про асоціацію з ЄС і зокрема її торговельної частини. Зараз таких опікунів шістдесят і вони донині не змогли скоординувати свої дії для просування вітчизняних товарів на європейський ринок.
Але не варто очікувати, що вільна торгівля з ЄС автоматично призведе до збільшення нашого експорту та пожвавлення торгівлі. Ян Томбінський вважає, що в кращому випадку українські підприємства відчують позитив від ЗВТ з Євросоюзом через чотири роки. Причому за умови удосконалення регулятивної системи та розвитку української економіки.

 

НЕВИПРАВДАНІ НАДІЇ
Поки ж ситуація не дуже втішна. Експерти ДП «Держзовнішінформ» нагадують, що динаміка торгівлі між Україною та Євросоюзом за останні п’ять років була різною. Так, у 2011 році експорт української продукції до країн ЄС суттєво зріс — до 18 млрд дол. (у 2010-му — 13 млрд дол.). Трохи менше впродовж 2011–2012 років зростав імпорт.
Після введення в дію у торішньому травні автономних торговельних преференцій для українського бізнесу з боку ЄС очікувалося значне зростання експорту до Євросоюзу. Проте надії не виправдались — торік поставки вітчизняних товарів до Європи збільшилися лише на 1,5%. У травні-грудні вони просіли на 2,9%.
Хоча й повагомішав експорт деревини, деяких промвиробів та устаткування, продовольчих товарів (зокрема, тваринного походження), виробів із каменя, твердих і рослинних жирів, олії. Нашим підприємцям удалося використали 14 з 27 квот за принципом «хто перший прийшов, той і отримав квоту». На сік, томати, крупи, мед квоти вибрано повністю. Шість квот із десяти заповнено за імпортними ліцензіями (на кукурудзу і пшеницю — повністю). Сімнадцять квот не використано.
Тарифні квоти на консервовані томати, пшеницю та м’ясо птиці є обмежуючими, тож були реальним драйвером до розширення експорту на ринок ЄС, зауважують експерти. Ефективному використанню тарифних квот перешкоджали проблеми з дотримання правил безпеки харчів, недотримання санітарних та фітосанітарних стандартів, недостатнє внутрішнє виробництво, низька конкурентоспроможність українських товарів, а отже — низький попит і відсутність торговельних партнерів.
До євроринку за час дії торговельних преференцій змогли долучитися 5302 українські компанії, 2299 — не витримали конкуренції і залишили цей ринок, 2106 фірм (55%) зменшили обсяги свого експорту. Обсяги поставок підприємств, які вже давно освоїли євроринок, уп’ятеро перевищували експорт новеньких та вчетверо фірм, які залишили цей непростий ринок.
Експерти кажуть, що на український експорт негативно вплинула окупація Криму та війна на Донбасі, падіння цін на сировину, подорожчання імпортної сировини та комплектуючих. На позитив зіграла девальвація нацвалюти, переорієнтація з російського ринку, високе виробництво зернових.
Цьогоріч ситуація значно погіршилася. Хоча ЄС нині є найбільшим торговельним партнером України з часткою понад 37% у загальному обсязі експорту за вісім місяців, поставки до ЄС впали на 33%. Сталося це через об’єктивні причини, серед яких — зміна світової кон’юнктури, зменшення попиту на певні групи товарів, падіння цін на окремі види продукції, загальносвітове зниження темпів торгівлі.
Фахівці ДП «Держзовнішінформ» нагадують, що у 2011 році у структурі експорту до Європи перше місце займали напівфабрикати чорної металургії — 12,6% усього обсягу постачань. Торік ця частка зменшилась удвічі, і замість 2,26 млрд дол., отриманих від їх продажу у 2011-му, за вісім місяців Україна продала до ЄС напівфабрикатів чорних металів лише на 300 млн дол.
Аналогічний провал і з експортом кам’яного вугілля: його цьогоріч поставлено в 20 разів менше, ніж 2011 року. Це й не дивно, адже виробництво чорних металів та видобуток вугілля сконцентровано на Сході України, де зараз іде війна.
На жаль, аграрії не змогли компенсувати втрат від експорту промислової сировини. Так, експорт кукурудзи до Європи торік скоротився на 7%, а цьогоріч упав на 50% порівняно з торішніми показниками. Торік позитивна динаміка була зафіксована лише в експорті олії (+63%), соняшникового шроту (+23%), пшениці (+661%) — проте вона майже не експортувалась у 2013 році.
Суттєво зріс торік експорт меду (+58%), а також було розпочато експорт м’яса птиці (51,8 млн дол. у 2014-му та 22,3 млн дол. — за вісім місяців 2015-го).
Головними торговельними партнерами України останніми роками залишаються Польща, Німеччина, Італія, Іспанія. Минулого року показники зростання експорту до Польщі та Італії в декілька разів перевищили загальний показник по ЄС. Продаж товарів до Іспанії торік зріс на рекордні 18%.

 

ПРИЧИНИ І ПЕРСПЕКТИВИ
Однією з причин суттєвого падіння українського експорту до країн Євросоюзу фахівці ДП «Держзовнішінформ» вважають його надмірну сировинну залежність. Падіння світових цін на сировину (агропродукція та метали) паралельно з проблемами в окремих галузях (металургія, видобуток вугілля) спричинили скорочення сировиннозалежного експорту.
Для подальшого розвитку експорту необхідна його структурна диверсифікація. Варто збільшувати виробництво товарів із високою доданою вартістю, яких потребує Європа. Це, зокрема, м’ясо птиці, соки, кондитерські вироби, окремі види продукції машинобудування (електронагрівачі, провідникова продукція, трансформатори та інше електрообладнання), продукція металообробки (підшипники, труби), товари широкого вжитку (меблі, спортінвентар, одяг та взуття).
Остерігатися запровадження зони вільної торгівлі з ЄС Україні не треба — для нашої країни це великі перспективи і можливості.
Підкорювати закордонні ринки українським підприємствам активно допомагає Торгово-промислова палата України, яка об’єднує більше 10 тис. компаній, і її регіональні палати. З допомогою ТППУ вже підготовлено понад дві тисячі менеджерів із питань експорту, підприємці можуть отримати експортні консультації на гарячій телефонній лінії.
В системі ТППУ створено 15 регіональних центрів підтримки експортерів, які працюють за принципом єдиного вікна. Фахівці Палати допомагають вітчизняним підприємствам представляти експортну продукцію на закордонних виставках.
У ТППУ створено європейський офіс, в якому працюють представники ЄС і надають українському бізнесу консультативну підтримку з особливостей роботи на євроринку. ТППУ активно співпрацює з європейськими торговельними інституціями, встановила тісні робочі контакти з Асоціацією європейських торгових палат, входить до Ради директорів Європалати, представлена у Бюджетному комітеті цієї організації.
ТППУ є національним координатором програми «Істінвест», яка покликана сприяти всебічному розвитку економічних відносин України та ЄС. Також Палата є учасником програми «Європейська мережа підприємств» і COSME, яка сприяє розвитку малих і середніх підприємств. Фахівці ТППУ завершили розробку системи видачі електронних сертифікатів, впроваджують електронні сервіси в отриманні товарно-супроводжувальних документів.

 

РИЗИКИ
На жаль, багатьом українським підприємствам доводиться самотужки прокладати шлях до європейського ринку. Їх очільники скаржаться на те, що держава не спромоглася створити інститути, які б допомогли українському бізнесу переорієнтуватися на європейський ринок. Нормативну базу держава начебто підготувала, а реальної підтримки експортери не відчувають.
Їх не задовольняють умови кредитування експорту, недостатній рівень інвестування у створення експортно орієнтованих підприємств. Вони констатують, що в Україні немає дієвої системи підтримки експортерів.
Початок дії ЗВТ може принести більш сильний негатив, ніж втрата російського ринку, кажуть експерти. ЄС торішнього травня обнулив митні ставки для українських товарів, позитивний ефект від цього вже закладений у платіжний і торговельний баланс України. ЄС поки експортує свої товари до нас за митними ставками, які були до підписання Угоди про асоціацію.
Обнулення цих ставок з 1 січня 2016 року призведе до того, що європейські товари за деякими позиціями стануть більш конкурентними за українські, тож вітчизняні виробники будуть частково витіснені з внутрішнього ринку. Це означає, що наша економіка у короткостроковій перспективі трохи втратить, але експерти сподіваються, що наслідки довгострокових перспектив (доступ до ринків ЄС, імплементація європейського законодавства, євростандартів) перекриють негативні втрати, які Україна матиме з початку наступного року.
Вітчизняні споживачі позитив від запровадження ЗВТ з Євросоюзом відчують відразу, кажуть експерти. На український ринок прийдуть якісні євротовари, тож можна буде обирати кращі. Це стимулюватиме вітчизняних виробників виготовляти конкурентоспроможну продукцію.
Не бояться закордонної конкуренції хіба що українські пасічники: нині вони виробляють 70 тис. т меду і посідають за обсягами виробництва цілющого продукту перше місце в Європі і третє — у світі. А якість українського меду настільки висока, що щороку обсяги його продажу у різні куточки світу зростають.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».