На жаль, умови ведення агробізнесу впродовж останніх двох років були ускладнені погіршенням політично-економічних умов в Україні, зокрема втратою контролю над Кримом та частиною Донецької і Луганської областей, обмеженим доступом до фінансування, валютними ризиками, значним подорожчанням основних виробничих ресурсів.
На початку нинішнього року паливно-мастильні матеріали коштували вдвічі дорожче, ніж торік, добрива зросли у ціні у 2,5 разу, а імпортне насіння та засоби захисту рослин — утричі, тому учасники ринку очікували зменшення валового збору основних культур та зниження виробництва продукції тваринництва через скорочення виробничих витрат. Проте скорочення виявилося несуттєвим, а врожайність деяких культур залишилася майже на рівні минулого року чи навіть перевищила цей показник. Так, соняшник додав 10% до врожайності, ріпак — 4, а врожайність пшениці та ячменю зменшилася лише на 2–4%.
ПРОГНОЗИ І РЕАЛІЇ
За прогнозами експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у виробничому сезоні 2014–2015 року аграрії отримають 59–59,5 млн т зернових, що на 8% менше, ніж торік; олійних культур зберуть 16,2 млн т — це майже відповідає минулорічному показнику (– 1%). Цього року скоротилися площі під ріпаком на 22% (до 671 тис. га), під кукурудзою — на 11 (до 4,1 млн га), натомість зросли площі під соєю — до 2,1 млн га (+ 17%).
Погодні умови були переважно сприятливими для ранніх культур, однак надмірна кількість опадів у деяких регіонах на початку літа та посуха впродовж літньо-осіннього періоду негативно позначилися на врожайності кукурудзи та сої. У 2015 році тривав певний час період низьких цін: за оцінками міжнародних експертів, світові ціни на зерно у вересні були меншими на 13,1% порівняно з минулим роком.
Осіння посівна кампанія стартувала з неймовірної посухи по всій території України, і це позначилося на термінах сівби та на посівних площах. Озимого ріпаку посіяли 626 тис. га, що на 24% менше, ніж очікувалося раніше. На початок листопада пшениці посіяли на 0,7 млн га (–11%) менше, ніж на початок торішнього листопада, а ячменю — на 0,1 млн га (–13%).
У тваринництві, зокрема виробництві м’яса, починаючи від 2009 року, відзначався тренд до нарощення випуску курятини (+4%) та свинини (+ 6%), але яловичина та телятина (-3%) через зменшення рентабельності демонструє негативну динаміку. У нинішньому році виробництво свинини зросло на 2%, м’ясо птиці залишилося практично на рівні минулого (–0,4), виробництво телятини та яловичини впало на 9% від початку року.
За прогнозами Українського клубу аграрного бізнесу, до кінця року падіння валового виробництва молока становитиме 3% (до 10,7 млн т) в основному за рахунок господарств населення (8 млн проти 8,5 млн т минулого року). Утім, сільгосппідприємства дещо наростили показники (за прогнозами УКАБ — до 2,7 млн т) завдяки збільшенню продуктивності корів. Ця категорія виробників отримує вищу закупівельну ціну на молоко, бо воно кращої якості, тож вони менше відчувають диспаритет зростання витрат на корми та утримання корів і рівень закупівельних цін.
У нинішньому році, за прогнозами УКАБ, відбудеться суттєве скорочення експорту агропродукції (на 15% у грошовому вираженні) і зростання у структурі загального експорту з України (з 31% минулого року до 39% у нинішньому). Чи не єдиним напрямком, на якому країна наростила експорт сільгосппродукції цьогоріч у грошовому вираженні, стали країни Азії (+13%, або 0,5 млрд дол.). Поставки до країн Європейського Союзу скоротилися на третину, а частка експорту агропродукції до Росії продовжувала зменшуватися, і на кінець 2014-го становила лише 2%.
Гривнева номінальна рентабельність сільгосппідприємств у минулому році, яка офіційно оприлюднюється Держслужбою статистики, є високою через різницю курсів валют. Якщо ж перевести показники, які беруться для розрахунку, в долари, то вони будуть удвічі менші, ніж у гривні. А це нівелює враження високої рентабельності, яка подається у гривні. Доларова рентабельність сільгосппідприємств фактично відповідає рівню 2013 року: 12 проти 11%. У рослинництві торік доларова рентабельність становила 13%, у тваринництві — 6%.
З початком кризи (січень 2014-го) капіталізація українських публічних компаній упала вдвічі — від 6 млрд до 3 млрд дол. Її найвищий рівень був у сприятливий період залучення інвестицій — 9,5 млрд дол. у 2009–2010 роках. Пізніше відбулася стабілізація на рівні 6–7 млрд дол., далі, наприкінці 2013-го — початку 2014-го стався обвал. У вересні нинішнього року рівень капіталізації сягнув найвищої позначки у 3 млрд дол. протягом останніх півтора року, і до кінця року експерти оцінюють цей рівень як «коридор стабілізації».
ПЕРЕШКОДИ
Викликами для аграріїв, як вважають експерти, є, передусім, умови функціонування ринку. Поки що не зрозуміло, за якою системою оподаткування працюватимуть сільгосппідприємства у 2016-му та як проходитиме реформа. Загалом виробники констатують дуже повільне реформування галузі, зокрема деякі інспекції перебувають на стадії ліквідації, проте нові ще не перейняли всіх функцій, тож не зрозуміло, хто за них відповідає.
Незважаючи на те, що в агросекторі відбуваються позитивні зміни, приміром, дерегуляція, багато питань ще залишаються не вирішеними, зауважують експерти. По-перше, невизначеність податкової системи, не зрозуміло, який податковий режим діятиме для сільгоспвиробників з 1 січня — це унеможливлює планування бізнес-процесів в агровиробництві.
Друга проблема — незрозуміла система земельних відносин, а саме — питання нормативно-грошової оцінки землі, ринку землі, індексації оренди землі. Третє актуальне питання — подальші дії держави щодо відновлення фінансування сільгосппідприємств, адже нині банки відмовляються фінансувати оборотні кошти в аграрному виробництві. І це, по суті, унеможливлює забезпечення технологічного процесу в АПК.
Наприкінці жовтня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації». Його авторами стали 114 нардепів усіх політичних сил, представлених у парламенті. Документ передбачає значне зменшення фіскального навантаження на суб’єктів економіки, але сільськогосподарським товаровиробникам у разі ухвалення запропонованих змін лібералізації чекати не варто, зазначають експерти. Законопроектом пропонується скасувати спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільгосптоваровиробників щодо операцій у рослинництві.
Автори законопроекту пропонують також реформувати багатостраждальну спрощену систему оподаткування: стати платником єдиного податку четвертої групи фермер може лише в разі, якщо протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 80 тис. розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року та має площу сільгоспугідь, що використовуються, до 3000 га.
НАСЛІДКИ НОВАЦІЙ
Експерти зауважують, що після такого податкового новаторства значно зменшаться надходження до місцевих бюджетів, а наслідки фінансової децентралізації нівелюються. Ще один вагомий негативний наслідок — збільшення податкового навантаження на середні й великі сільгосппідприємства спричинить виведення землі в тіньову обробку.
Аналітики кажуть, що після скасування спецрежиму ПДВ сільгосппідприємства недорахуються 19 млрд грн додаткових фінресурсів, тобто близько 10% їх загального обсягу. Теоретично частково компенсувати ці втрати хоча б для рослинницької галузі мало б одночасне повернення до відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур. Однак де-факто воно є недоступним для 75% сільгосппідприємств. Також воно залежатиме від позиції Державної фіскальної служби і Мінфіну та наповнення держбюджету.
За нинішнього стану держфінансів своєчасне відшкодування ПДВ при експорті виглядає малоймовірним, тож скасування спецрежиму ПДВ без законодавчого забезпечення повернення ПДВ загрожує різким погіршенням фінансового стану аграрної галузі. Наслідком цього стане зменшення обсягів виробничих витрат сільгосппідприємств — вони економитимуть на окремих технологічних операціях. Як наслідок — зменшиться врожайність вирощуваних культур, а також чисельність і продуктивність тварин.
За розрахунками фахівців, навіть при наявних податкових пільгах зменшення застосування ресурсів агровиробництва (міндобрив і засобів захисту рослин) з урахуванням девальваційних процесів може перевищити 5–7% від рівня останніх років, навіть за продовження спецрежиму ПДВ. При скасуванні спецрежиму ПДВ виробничі витрати додатково можуть скоротитися на 6–7%. Це може суттєво знизити рівень технічної ефективності в агросекторі, а отже, відбудеться падіння обсягів виробництва валової сільгосппродукції.
ЗАГРОЗИ КРЕДИТАМ ТА ІНВЕСТИЦІЯМ
Зменшення доходів (загальних грошових потоків) та рівня рентабельності призведе до зниження зацікавленості банків у кредитуванні сільгоспвиробників, адже наявна рентабельність сільгоспвиробництва (без урахування ПДВ-дотацій) не покриває рівня відсоткових ставок за банківськими кредитами. Як наслідок — зниження кредитоспроможності сільгосппідприємств.
За даними НБУ, кредитні зобов’язання сільгосппідприємств сягають 59 млрд грн, у тому числі 27,5 млрд — в іноземній валюті. Цьогоріч зберігається негативна тенденція минулого року зі зростання частки прострочених кредитів, залучених підприємствами агросектора. Сума прострочених кредитів агропідприємств сягнула 8,4 млрд грн (14% загального обсягу залучених кредитів), у тому числі в іноземній валюті — 5,5 млрд грн. Минулого року прострочених кредитів було лише 3%. Подальше зростання податкового тиску на агросектор та вимивання фінресурсів фактично унеможливлює здатність агросектора співпрацювати з банківською системою.
Податковий механізм є одним із визначальних факторів інтенсивної інвестиційної діяльності — він забезпечує фінансове стимулювання інвестиційних процесів в економіці, нагадують експерти. Як показує світовий досвід, найбільше відповідний вплив позначається на агросекторі, інвестиційна привабливість якого без вжиття державою спеціальних заходів є досить низькою.
Чинний спецрежим оподаткування ПДВ, за оцінками науковців і аграріїв, справедливо вважається одним із найбільш ефективних податкових інструментів стимулювання інвестиційної діяльності за рахунок тільки виробничого спрямування акумульованих коштів. На відміну від механізму дотацій чи іншої фіндопомоги агросектору, які залежать від багатьох факторів і, як показує аналіз, у повному обсязі не реалізуються, акумуляція ПДВ сільгоспвиробниками на своїх спецрахунках — прозорий і автономний механізм. Він дозволяє виробникам використовувати його на розвиток, що відповідає змісту визначення інвестиції.
Проведений Рахунковою палатою аналіз видатків програми розвитку українського села за 2008–2012 роки у сфері розвитку агроринку показує, що програми фінансової підтримки АПК були профінансовані лише на 30%. Так, на виплату дотацій на 1 га посівів зернових та технічних культур замість запланованих 4374 млн грн пішло 1015 млн. На надання підтримки сільгосптоваровиробникам для придбання сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва держава виділила 572 млн грн замість запланованих 2296 млн; на держпідтримку селекційних заходів у рослинництві дали 178 млн із 295 млн.
У сучасних надскладних умовах, коли рівень сприйняття інвестиційної привабливості України зовнішніми і внутрішніми інвесторами перебуває на критично низькому рівні, збереження чинного спеціального режиму оподаткування ПДВ лишається одним із небагатьох працюючих інвестиційно-стимулюючих механізмів, підкреслюють експерти.
Торік обсяги капіталовкладень у сільське господарство з урахуванням дефлятування, тобто коригування вартості активів, порівняно з 2013 роком упали більш ніж на 15%. За скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ на тлі зростання податкового тиску поточні негативні тенденції скорочення капіталовкладень у сільське господарство будуть лише прискорюватись. Це може призвести не тільки до ослаблення експортних позицій України на зовнішніх ринках, а й створить цілком реальні загрози для продовольчої безпеки держави з окремих видів продукції, зокрема продукції тваринництва, зазначають експерти.
Аналітики звертають увагу на важливість фактора стабільності і прогнозованості податкового середовища для ухвалення інвестиційних рішень. Радикальна зміна системи податків створюватиме передумови для збитковості інвестиційних проектів, започаткованих раніше, та для негативного ставлення інвесторів до подальших вкладень в аграрний сектор України.
Елла НОВАК
