Дослідження GATS (Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну), проведене торік, показало, що курили 28,8% (близько 11,5 млн) дорослих віком до 15 років і старше. Майже половина чоловіків мала цю погану звичку (9,1 млн) та 11,2% (2,6 млн) жінок. Щодня курили 45,5% чоловіків та 8,9% жінок.
За даними загальнонаціонального опитування (омнібус), проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у жовтні 2014 року серед 18-річних і старших в Україні, щоденно курили 42% чоловіків та 9% жінок.
Відповідно до даних Держстату загальна поширеність куріння серед 12-річних і старших зменшилася до 21,3% порівняно з 21,8% у 2013 році. Загалом у 2008–2014 роках кількість курців у нашій країні скоротилась із 10,7 млн до 8,1 млн, або на 20%. При суттєвому піднятті акцизних ставок вагомішали надходження до бюджету і скорочувалася поширеність куріння.
Основним політичним чинником підвищення акцизу на тютюнові вироби у найближчі часи, зазначають експерти, може бути Угода про асоціацію (УА) з Євросоюзом, яка визначає основні напрями економічної реформи в Україні, у тому числі щодо оподаткування. Угода передбачає суттєве зростання податкового навантаження на тютюнові вироби, що впливатиме на обсяги їх споживання.

Положення УА
Заходи з наближення оподаткування тютюнових виробів до європейських стандартів визначаються ст. 352 Угоди про асоціацію з ЄС. У цій статті говориться про «поступове зближення акцизних ставок на тютюнові вироби, наскільки це можливо, беручи до уваги обмеження регіонального контексту. У тому числі шляхом діалогу на регіональному рівні та відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 року».
Порядок оподаткування підакцизних товарів, таких як тютюнові вироби, визначається Директивою Ради ЄС від 2011 року «Про структуру та ставки акцизного збору, що застосовується до переробленого тютюну». Положення Директиви слід імплементувати протягом двох років після набуття чинності УА, за винятком статей, в яких говориться про єдині ставки для сигарет із фільтром та без фільтра, про структурні елементи податку на сигарети, про мінімальні вимоги щодо рівня ставок.
Обходить Директива й особливі умови перегляду ставок; види й розміри акцизів для тютюнових виробів, окрім сигарет; визначення валютних курсів для формування розміру акцизу; порядок надання звіту і в необхідних випадках пропозицій, що стосуються ставок і структури акцизу. Для цих статей графік імплементації буде встановлено Радою Асоціації.
Кожна держава ЄС може застосовувати загальний акцизний збір (специфічна складова, що встановлюється у грошовому виразі на одиницю товару, представленому у фізичних одиницях виміру). Плюс адвалорна складова (податковий платіж на основі фіксованої процентної ставки з вартості товару) без ПДВ.
Розмір акцизу повинен у кінцевому результаті становити не менше 60% від середньозваженої роздрібної ціни сигарет, що відпускаються для споживання. Він не може бути нижчим 64 євро, а протягом 2014–2018 років мусить зрости до 90 євро.
Від членів ЄС, які встановили акцизний збір у розмірі як мінімум 101 євро за тисячу сигарет від середньозваженої роздрібної ціни, не вимагається дотримуватися мінімального 60-відсоткового мита. Сигари та сигарили обкладають акцизом у 5% від роздрібної ціни, включаючи всі податки, або 12 євро за тисячу одиниць чи за кілограм.
Дрібнорублений тютюн (для скручування сигарет) обкладають акцизом не менше 40% від середньозваженої роздрібної ціни дрібнорубленого тютюну, призначеного для скручування сигарет, що відпускається для споживання, або 40 євро за кілограм. Загальний збір на сигарети має становити не менше 43% від середньозваженої роздрібної ціни дрібнорубленого тютюну, призначеного для скручування сигарет, що відпускають для споживання, або 47 євро за кілограм.
Щодо іншого тютюну для куріння, то загальний розмір акцизу має становити не менше 20% від роздрібної ціни, включаючи всі податки, або 22 євро за кілограм.

Зміни до Податкового кодексу
У 2012 році було внесено зміни до Перехідних положень Податкового кодексу щодо коригування ставок акцизного податку. Вони спрямовані на наближення законодавства України в частині оподаткування акцизами до норм і стандартів ЄС та на забезпечення ефективного застосування податкового законодавства платниками податків і контролюючими органами.
Положення ПК приведено у відповідність із вимогами статті «Про загальний режим акцизних зборів» Директиви Ради Європи 2008 року у частині виникнення податкового зобов’язання в момент випуску підакцизного товару до споживання. У Податковому кодексі вводиться поняття виникнення податкового зобов’язання у разі втрати підакцизного товару і передачі для власного споживання.
Закріплено у ПК і перелік підакцизних товарів, встановлено специфічні ставки акцизного податку в гривнях (алкогольні напої та тютюнові вироби) і адвалорні ставки для оподаткування сигарет. Це відповідає діючому законодавству і узгоджується зі світовим досвідом акцизного оподаткування, зокрема в країнах ЄС.
Найбільшим викликом для наближення українського законодавства до європейського в частині акцизного оподаткування є гармонізація податкових ставок та мінімального акцизного зобов’язання. Нині в Україні мінімальна ставка акцизу на тисячу сигарет із фільтром — 304,1 грн, що значно менше рівня ЄС — 90 євро. Середня ціна сигарет у нашій країні — приблизно 13,5 грн за пачку і частка акцизу в ній 45%, тоді як Директива ЄС вимагає, щоб вона була більше 60%.
Специфічні ставки акцизу на сигарети без фільтра в Україні в 2,28 разу менші, ніж на сигарети з фільтром. Директива ЄС вимагає, щоб усі сигарети обкладали однаковим податком.

Плани
Міністерство фінансів розробило своє бачення наближення ставок на тютюн до європейських. Передбачається протягом двох наступних років зрівняти ставки на сигарети з фільтром і без фільтра, підвищувати специфічну ставку та мінімальне акцизне зобов’язання на 20% до 2020 року, відстрочити підняття ставок у нинішньому році.
Незрозумілим для експертів є відтермінування зростання акцизу до 2016 року. Такі дії відтягують час для гармонізації законодавства. До того ж можуть призвести до форестелінгу, тобто до штучного збільшення продажу сигарет напередодні підвищення ставок акцизу, як це було торік.
Так, у червні минулого року було реалізовано 11 млрд сигарет із фільтром, а у липні — лише 2,5 млрд, тоді як у червні та липні 2013-го продажі сягали 5,6 та 5,7 млрд. Тож лише у торішньому червні надлишково реалізували 5 млрд сигарет із фільтром, бо з першого липня акциз на тисячу сигарет із фільтром зріс на 58 грн. Завдяки форестелінгу бюджет втратив 290 млн грн.
Аналогічно приблизно на 2,5 млрд сигарет підскочив продаж у торішньому серпні, через це у держскарбниці недорахувалися 40 млн грн. Акцизні ставки на тютюнові вироби слід піднімати щорічно різними відсотками до європейського рівня для досягнення максимально позитивного результату, вважають експерти.
Зрівняння податкових ставок для сигарет із фільтром і без фільтра збільшить надходження до бюджету та підвищить ціну на сигарети без фільтра, популярність яких зростає в останні роки у зв’язку з ціновою доступністю. Це, у свою чергу, зменшить стимули для куріння сигарет низької цінової категорії та полегшить адміністрування акцизу.
Підвищення податків на тютюн є одним із найбільш потужних інструментів, які застосовує держава для контролю за обігом сигарет. Основна ціль, яку ставлять перед собою органи влади різних країн світу при підвищенні акцизів на тютюн, — це скорочення споживання, що веде до скорочення смертності від тютюнокуріння. На додачу до цієї основної мети податкова політика покликана сприяти зростанню надходжень до державного бюджету та скороченню нелегального обігу сигарет між країнами.
За розрахунками ВООЗ, якщо всі країни збільшать акцизи на кожну пачку сигарет на 50%, то кількість курців скоротиться на 49 млн, це дозволить запобігти щонайменше 11 млн смертей. У середньому збільшення податків на сигарети на 10% скоротить їх споживання на 4% у країнах із високим рівнем доходів і приблизно на 5% у державах із низьким і середнім рівнем доходів.
Оскільки саме підняття податків є найбільш ефективним способом зменшення споживання тютюну та поширеності куріння, ВООЗ рекомендує підняти ставки акцизу принаймні до рівня 70% від роздрібної ціни. Це призведе до скорочення куріння та непоширення його серед молоді.

Методи
Результат підвищення податків на тютюнові вироби значною мірою залежить від способу оподаткування, зауважують експерти. При встановленні податкових ставок на сигарети слід враховувати місцеву специфіку, включаючи рівень оподаткування у сусідніх країнах і структуру акцизного податку (адвалорну або специфічну).
В Україні з вересня цього року всі сигарети з фільтром ціною вище 15,4 грн за пачку (при середній ціні 13,5 грн) обкладають однаковим мінімальним акцизом (6,08 грн за пачку). Адвалорний акциз лише несуттєво підвищує загальний рівень акцизу, наприклад, для сигарет «Мальборо» 19,5 грн за пачку акциз становить 6,50 грн, тільки на 7% вище мінімального акцизу.
Тобто зараз Україна застосовує модель простого податку, яка не призводить до зростання цінового розриву між дорогими й дешевими марками сигарет. У Російській Федерації у 2010–2014 роках мінімальна специфічна ставка акцизу на сигарети з фільтром щорічно зростала більш ніж на 40%, загалом зі 177 руб до 1040 руб.
До того ж у Росії з 2012 року сигарети без фільтра обкладають тими самими ставками, що й сигарети з фільтром. У результаті доходи державного бюджету зросли з 80 млрд руб у 2009 році до позаторішніх 253 млрд руб. А у нинішньому році мінімальна специфічна ставка збільшилася до 1330 руб (400 грн, на 31% вище, ніж чинна ставка на сигарети з фільтром в Україні). Адвалорна ставка зростає в північної сусідки з 8,5% до 11% максимальної роздрібної ціни. В результаті фактично буде вища, ніж у нашій країні.

Специфіка

Оподаткування тютюнових виробів в європейському регіоні має свої особливості. Саме цей регіон вважається світовим лідером зі зростання податків на сигарети. У 28 країнах — членах Європейського Союзу податкова політика визначається законодавчими ініціативами ЄС. В останньому з таких законів Директива Ради ЄС «Про структуру та ставки акцизного мита на тютюнові вироби промислового виробництва» встановлює для країн ЄС мінімальне акцизне мито в розмірі 60% від роздрібної ціни сигарет (для деяких країн до 2018 року — 57%).
А мінімальне акцизне мито за цим законом сягає 90 євро на тисячу сигарет і буде діяти незалежно від роздрібної ціни (для деяких країн — 64 євро до 2018 року). За останні роки Європа досягла на цій ниві величезного прогресу. Як відомо, з 2008-го по 2012 рік кількість держав — членів європейського регіону, де податкова складова найпопулярнішої марки сигарет перевищує 75% (мінімальний рекомендований ВООЗ рівень), збільшилася з 15 до 26.
При вступі до Євросоюзу нові члени приводять свої акцизи у відповідність із вимогами ЄС. Деякі країни, зокрема Кіпр і Мальта, зробили це відразу. Іншим членам було відведено для цього певний час: Чехії та Словенії — до 2007 року, Польщі — до 2008-го року, Естонії, Латвії та Литві — до 2009 року.
Після вступу до Євросоюзу лише з 2004-го до 2008 року ціни на сигарети в країнах Балтії та Польщі зросли більш ніж удвічі, акцизи підвищилися на сотні відсотків. Це призвело до падіння попиту на тютюн і зниження рівня куріння.
У Туреччині ставка акцизів на тютюнові вироби постійно збільшується з 2008 року і становить нині 84,2%. Крім того, у країні заборонили курити в приміщеннях і рекламу тютюнових виробів. Тож, за даними статистики, з 2008-го по 2012 рік курців у Туреччині поменшало на 13%.
Досить цікавий і досвід Балтійських держав. Латвія, Литва, Естонія приєдналися до ЄС у 2004 році і мусили підвищити акцизи на тютюн. Починаючи з 2005 року Латвія, яка мала найнижчу акцизну ставку, підвищувала її щорічно до 2010-го. В той час як дві інші країни мали відносно значні періоди (по 2,5 року), протягом яких ставки залишалися незмінними.
Впродовж 2008 року Естонія підвищила специфічну ставку з 275 до 500 крон та адвалорну — з 26 до 31%. Литва впродовж 2008–2009 років наростила специфічну ставку з 66 до 132 літів та адвалорну — з 15 до 25%. У 2009 році всі три країни також у зв’язку з економічною рецесією були змушені підняти ПДВ. У результаті після зміни податкових ставок у 2004–2010 роках загальна ставка акцизу у трьох країнах перевищила норму, яку на той час вимагало європейське законодавство.
Політика оподаткування тютюну в Балтійських країнах у 2004–2011 роках призвела до позитивних результатів. Загальне (легальне і нелегальне) споживання сигарет скоротилося на 30% у Латвії та Литві та на 10% — в Естонії. Поширеність щоденного куріння впала на 10–20%. Контрабанда сигарет із Балтійських країн суттєво помілішала. Щорічні надходження від тютюнових акцизів до бюджетів трьох країн зросли втричі.
Елла НОВАК