Падіння економіки, пов’язане з такими стримувальними заходами державної політики, посилилося ескалацією військового конфлікту в другій половині минулого року. Це негативно вплинуло на економічну активність індустріального сходу й підірвало довіру інвесторів і споживачів. Після зниження на 3,9% протягом перших трьох кварталів реальний ВВП упав на 14,8% у четвертому кварталі.
У результаті річне падіння ВВП становило 6,8%. Майже всі галузі зазнали втрат: промисловість скоротилася на 10,1%, оптова торгівля — на 0,5%, будівництво — на 21,7%. Це зниження було пом’якшене лише зростанням у сільському господарстві на 2,8%. Тим часом різка девальвація та збільшення тарифів на газ і комунальні послуги підштовхнули 12-місячну інфляцію до 24,9% у грудні.
Виклики
Попри зусилля у зменшенні дефіциту кошторису співвідношення держборгу до ВВП швидко зростає. Надходження до держскарбниці поменшали торік через звуження економіки та проблеми зі збиранням податків на сході. Натомість витрати, пов’язані з безпекою, різко зросли.
Аби втримати бюджетний дефіцит, уряд у березні та липні 2014-го спробував збільшити надходження та скоротити видатки. Це допомогло втримати загальний бюджетний дефіцит на рівні 4,6% ВВП (проти 4,8% у 2013-му). Але значне додаткове фінансування знадобилося для покриття дефіциту «Нафтогазу», який збільшився до 5,5%, та для підвищення довіри до банківської системи довелося рекапіталізувати Фонд гарантування вкладів фізосіб та держбанки (1,9% ВВП).
Це разом із наслідками девальвації гривні призвело до різкого зростання співвідношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП із 40,6% у 2013-му до 70,3% у минулому році. Проблеми платіжного балансу лишалися гострими і доповнювалися виведенням капіталу, незначними прямими іноземними інвестиціями та затримками міжнародного фінансування.
Після девальвації нацвалюти на початку 2014-го дефіцит поточного рахунку почав коригуватися і досяг майже нуля у серпні, але потім вплив девальвації нівелювався проблемами у експортоорієнтованих галузях на сході та сезонним зростанням імпорту газу та вугілля після того, як місцевий видобуток вугілля постраждав у зонах конфлікту.
У результаті дефіцит поточного рахунку в 2014-му залишився високим — на рівні 4,1% ВВП. Фінансовий рахунок також перебував під тиском, адже треба було гасити борги за газ, попит на валюту зростав, а міжнародна фінансова допомога затримувалась. Тож гривня продовжувала слабшати — втратила більше 25% своєї вартості з вересня по грудень.
Наприкінці минулого року валютні резерви впали до 7,5 млрд дол. (близько місяця покриття імпорту), у лютому цього року їх було всього 5,6 млрд дол.
Очікування
Конфлікт на сході й проблеми банківського сектора стали основними причинами скорочення ВВП у нинішньому році, зазначають експерти Світового банку — вони прогнозують зниження реального ВВП на 7,5% у 2015 році. З огляду на ситуацію на сході країни експерти СБ очікують продовження різкого скорочення ВВП, особливо впродовж першої половини року, після чого очікується сповільнення темпів падіння економіки у другій половині року через низьку базу порівняння.
Проблеми в банківському секторі, на думку експертів СБ, триватимуть і цьогоріч: прогнозується подальше скорочення кредитування впродовж 2015-го в результаті реструктуризації банків та обмеження їхньої ліквідності. Що стосується платіжного балансу, то вплив девальвації й надалі може бути нівельований скороченням експорту через проблеми у найбільших експортних галузях (військовий конфлікт та погіршення торговельних відносин із Росією — ключовим експортним ринком для України).
Тож експерти СБ очікують, що дефіцит поточного рахунку звузиться цьогоріч до 2,4% ВВП, причому це станеться в основному через зменшення імпорту. Скоротити дефіцит бюджету буде складно через військовий конфлікт. Вагомі газові тарифи мають зменшити дефіцит «Нафтогазу», але суттєві соцвидатки для захисту малозабезпечених частково нівелюють цей позитив.
Якщо ситуація на сході стабілізується, а рішучі реформи (особливо в енергетичному та банківському секторі) будуть продовжені, економічне зростання може відновитися з 2016 року. Послідовне впровадження реформ забезпечуватиме макроекономічну стабілізацію, сприятиме отриманню додаткової міжнародної фіндопомоги, включаючи підтримку відбудови сходу, та закладе підвалини економічного відновлення в цілому.
Експерти очікують, що зростання ВВП розпочнеться з інвестицій після їх значного скорочення протягом останніх трьох років, експорт також зробить позитивний внесок, оскільки девальвація гривні та поступове поліпшення ситуації на глобальних ринках сировинних товарів допоможуть експорту зростати більш швидкими темпами.
Проте відновлення споживання буде стриманим, воно залишатиметься обмеженим через тиск на реальні доходи населення у зв’язку із запланованим збільшенням тарифів на газ та комунальні послуги та обмеженнями у зростанні зарплат і пенсій. Тож експерти СБ очікують на плюс 2% ВВП у 2016 році та на 3% у 2017-му.
Ризики
Відносно низьке зростання означатиме, що бюджетний дефіцит та дефіцит поточного рахунку платіжного балансу й тягар держборгу залишатимуться суттєвими протягом прогнозного періоду. Ризики цього прогнозу є значними, кажуть експерти СБ.
Подальша ескалація військового конфлікту може поглибити економічний спад цьогоріч та затримати відновлення економіки протягом наступних кількох років через додаткове ушкодження виробничих потужностей та інфраструктури, а також через зменшення експорту, великі військові витрати та подальше руйнування довіри споживачів та інвесторів. Структурні реформи, які є важливими для міжнародної фінпідтримки та відновлення економічного зростання, можуть ускладнитися політичною кризою та відсутністю підтримки населення (якщо не буде належного захисту бідних) та опором приватних інтересів.
Зменшення чи затримка міжнародної фіндопомоги може поглибити бюджетні проблеми та проблеми платіжного балансу, що спричинить тиск на нацвалюту. Подальше погіршення торговельних відносин із Росією може призвести до більш тривалої рецесії, оскільки переорієнтація української продукції на інші ринки потребуватиме більше часу і капіталовкладень.
Ліки для економіки
Аби стабілізувати ситуацію та підштовхнути економіку до зростання, експерти СБ радять перш за все провести бюджетну реформу. Вони особливо підкреслюють важливість поліпшення системи публічних фінансів України, які залишаються під тиском значних бюджетних дисбалансів, зумовлених економічним спадом.
Потрібна надійна стратегія скорочення дефіциту бюджету, щоб відновити макроекономічну рівновагу, стабілізувати, а згодом поступово зменшити держборг, відновити довіру інвесторів та доступ України до міжнародних ринків капіталу. Бюджетна дисципліна має бути збалансована з необхідними реформами задля створення фіскального простору для цільових інвестицій у важливу інфраструктуру та держпослуги, а також для підтримки економіки, збільшення зайнятості, захисту малозабезпечених та закладення підвалин для майбутнього зростання.
Повернення до прийнятного рівня держборгу є одним з основних викликів для України, кажуть експерти СБ.. Україна мала дефіцит бюджету протягом 20 років, однак його розмір суттєво збільшився після 2009 року через фінансову кризу і залишався високим протягом останніх п’яти років. Незважаючи на жорстку фіскальну політику у 2014-му, бюджетний дефіцит був суттєвим (4,6% ВВП) через складнощі у збиранні податків, зростання витрат на оборону та дефіцит «Нафтогазу».
Додаткове фінансування для рекапіталізації «Нафтогазу» збільшило торік консолідований бюджетний дефіцит до 10,1% ВВП. Капіталізація банківського сектора додала у фінансуванні ще 1,9% ВВП. Девальвація нацвалюти, накопичені бюджетні дисбаланси, великі квазібюджетні втрати «Нафтогазу» та потреби рекапіталізації банків спричинили швидке збільшення державного та гарантованого державою боргу.
Перекоси
Держвидатки в Україні є високими, вони суттєво перевищують державні інвестиції. Україна оподатковує та витрачає більше, ніж країни, подібні за доходами: із загальними держвидатками у 48,5% ВВП у 2013-му Україна на 7% випереджала середній показник по регіону. І майже на 9% — показники країн із подібним рівнем доходів на душу населення.
Серед держвидатків домінують поточні витрати, які витісняють держінвестиції. Соціальні видатки забирають велику частину наявних ресурсів і продовжують зростати. Соцвитрати, що включають пенсії, збільшилися з досить високого рівня (19,6% ВВП) у 2007 році до 23,4% у 2013-му. Це було зумовлене збільшенням індексації зарплат та кількості отримувачів соцвиплат (демографічний тренд).
Незважаючи на скорочення кількості учнів та студентів, витрати на освіту також зросли з 6,2% ВВП у 2007 році до 7,2% у 2013-му через збільшення зарплати викладачів. Витрати на медицину також повагомішали, хоча і з невисокого рівня (3,7% ВВП) у 2007 році та 4,2% у 2013-му. Зростання зарплат у держсекторі збільшило бюджетні витрати з 10,1% у 2007 році до 11,5% у 2013-му.
Відсоткові платежі також почали вагомішати позаторік, досягнувши 2,5% ВВП, це було спричинено збільшенням запозичень під час кризи. А ось держінвестиції різко скоротилися протягом того ж періоду з 5,4% ВВП у 2007 році до 2% позаторік.
Експерти СБ констатують, що розмір та структура податкового тягаря погіршують умови для розвитку бізнесу та конкурентоспроможності економіки, а також заохочують підприємців ухилятися від податків. Податкова система України базується на податках на споживання, на доходи та нарахуваннях на заробітну плату. Це становило 31,1% та 18,2% загальних надходжень консолідованого держбюджету у минулому році.
В Україні один із найвищих граничних рівнів оподаткування праці (особливо високі соцподатки для фінансування витрат на соцзабезпечення та пенсії). Разом із тим збирання податків підривається низькою базою оподаткування, викривляється податковими пільгами, недотриманням законодавства та прогалинами в законах, які дозволяють ухилятися від оподаткування.
Аби вирішити бюджетно-фінансові проблеми, потрібні всебічні та глибокі бюджетно-фінансові реформи, зазначають експерти СБ. Їх основна мета — зменшення видатків бюджету. Уряд має переорієнтувати видатки зі споживання та поточних трансферів, які заважають майбутньому зростанню економіки, на більш продуктивні та ефективні інвестиційні видатки.
Експерти вважають, що скоротити видатки у короткостроковому періоді можна за рахунок їх замороження та зменшення необов’язкових витрат (на товари, послуги, капітал). Але ці заходи мають бути тимчасовими і замінюватися більш цілеспрямованим та ефективним скороченням. Зокрема, зменшенням субсидій, починаючи з найменш ефективних — на енергоносії, сільське господарство та вугілля.
Експерти СБ радять провести реформу соціальних трансферів через запровадження пенсійних змін та підвищення адресності соціальної допомоги, а також визначити оптимальний розмір держапарату і обсяг заробітної плати в держсекторі. І тут не обійтися без реформ у сфері надання послуг в освіті та охороні здоров’я.
Податкова реформа має розширити податкову базу основних податків (ПДВ, податку на прибуток підприємств, на доходи фізосіб) за рахунок зменшення податкових винятків та пільг, створення простору для зниження високих граничних ставок прямих податків, які обтяжують працю та капітал.
Світовий банк підтримує український уряд у втіленні реформ, у боротьбі з корупцією, захисті найбідніших верств населення, стабілізації банківського сектора, реструктуризації газового сектора, покращенні умов ведення бізнесу. Торік Група Світового банку надала Україні майже 3 млрд дол. для реалізації семи проектів, зокрема 1,25 млрд дол. пішло на підтримку держбюджету.
Більшість цих інвестицій спрямовано на поліпшення надання базових держпослуг у сфері водопостачання, водовідведення, теплопостачання, соцзахисту, модернізації автошляхів, охорони здоров’я. У лютому цього року Світовий банк оголосив про надання ще 2 млрд дол. на підтримку реформ та кілька інвестпроектів, що допоможуть поліпшити надання послуг українським споживачам.
Поточний портфель СБ в Україні сягає 4,6 млрд дол. за 15 програмами. З часу приєднання України до Світового банку у 1992 році загальна сума зобов’язань та фінансування СБ в країні сягнули понад 9 млрд дол. у рамках впровадження 45 проектів та програм.
Елла НОВАК
