Однак подальший розвиток молочної галузі перебуває під загрозою, оскільки торік ціни на молоко для його виробників були нижчими за позаторішні, а витрати зросли суттєво. Рік тому за літр молока товаровиробникам платили близько п’яти гривень, долар коштував вісім гривень. Нині вартість молока та ж сама, та за долар треба віддати більше 20 грн, а все обладнання для ферм завозиться з Європи. За корми (шрот сої та соняшника) доводиться платити ринкову ціну, бо їх виробники продадуть цю продукцію за кордон. Тож фермери, які займаються виробництвом молока, фінансують його за рахунок розвитку інших сільгоспнапрямків, зокрема рослинництва.
Перпективи
Нещодавно експерти Асоціації виробників молока (АВМ) провели опитування великих, малих і середніх фермерських господарств, які займаються виробництвом молока в усіх регіонах України. І зробили висновок: незважаючи на складну ситуацію в економіці, невисокі закупівельні ціни і зростаючі витрати на виробництво продукції, молочники збираються продовжувати розвивати цю галузь, як і торік.
Саме у минулому році у Запорізькій області відкрилися дві нові ферми. Біля Чонгара почав працювати один із найбільших молочних комплексів в Україні. Аналітики зазначають, що розвивати молочну галузь буде досить складно, адже окупність молочного скотарства сягає десяти років. Надто важко отримати кредити, змінилось оподаткування сільгоспвиробників.
Унаслідок цього молочники можуть недорахуватися 1,5 млрд грн, а то й більше, доступного фінансування. Якщо ситуація не буде погіршуватись, експерти ФАО (продовольчої організації ООН) прогнозують, що цьогоріч виробництво молока може зменшитись на 1–1,5%;, у найкращому випадку — на 0,5%. І все це через те, що витрати на виробництво молока суттєво зростатимуть.
А ціни на молоко істотно не зміняться і будуть відносно невисокими. Тож поголів’я корів у господарствах населення зменшиться на 3,5–4%. За такої ситуації заробляти зможуть лише найбільш ефективні господарства, в яких запроваджені сучасні системи управління виробництвом і які мають високу продуктивність корів — 5 тис. літрів і більше та ефективну структуру витрат.
Отже, ефективні господарства виживатимуть. Більше того, підприємства, які професійно займаються виробництвом молока, планують збільшити поголів’я на 4–4,5%, продуктивність — на 8,5–9%, виробництво молока — на 5–6%. У неефективних господарствах поголів’я зменшиться на 2–2,5%. Не треба цього лякатися, кажуть експерти, це не катастрофа. Нам потрібна не велика кількість корів, а якісне молоко.
Головне, що є позитивна динаміка зі збільшення продуктивності, а резерви треба шукати у зменшенні собівартості. До речі, в Ізраїлі доять 12 тис. літрів, у США — 14 тис. Досягти високих показників фермерам буде складно, але цілком можливо, бо торік уперше в Україні середні надої на одну корову в сільгосппідприємствах перевищили 5 тис. літрів.
Цей досить високий показник свідчить про збільшення ефективності виробництва молока. ФАО разом з Європейським банком реконструкції і розвитку продовжує підтримувати нашу молочну галузь — фінансують комерційні проекти, надають технічну допомогу. Торік ЄБРР інвестував в аграрний сектор України 300 млн євро. Банк розглядає молочну галузь як перспективну, тож молочники сподіваються на фінансові вливання.
Баланс
Наші молочники вкрай потребують якісної та неупередженої ринкової інформації, тому ФАО та ЄБРР створили для них систему автоматизованого балансу молока та молокопродуктів. Вона буде оновлюватися щомісяця і дозволить зробити більш прозорим прогнозування розвитку ситуації на ринку. Системою зможуть користуватися всі учасники молочного ринку.
Вона буде постійно удосконалюватися, враховувати побажання і зауваження користувачів. Баланс не є інтерпретацією певної точки зору, а залежить від конкретної статистики. Тож, як свідчить статистика, торік переробна галузь збільшила обсяги переробки молока попри те, що Росія практично закрила доступ до свого ринку.
Торішня ситуація у переробній галузі ніби була непоганою, обсяги виробництва — на пристойному рівні. Навіть торговельний баланс був кращим за позаторішній, але не за рахунок збільшення експорту, а внаслідок зменшення імпорту.
Цьогоріч, прогнозують експерти ФАО, в Україні триватиме тенденція до зменшення виробництва твердого сиру до 20–25%. При цьому збільшуватиметься виробництво сухого молока і вершкового масла. Торік Україна виробила рекордні обсяги вершкового масла за останні десять років — більше 100 тис. т, а саме 114 тис., позаторік — 89 тис. Експорт масла збільшився в 3,7 разу порівняно з позаминулим роком (у 2012-му продали за кордон 77 тис. т масла, у 2013-му — 89 тис. т.). На 73% зріс експорт технічного казеїну, в 2,2 разу — сухого молока.
Від виробництва сиру переробними перейшли до випуску масла і сухого молока. Ця продукція теж є досить привабливою для виробників. Таким чином вони дещо диверсифікували свій експорт, почали шукати нові ринки збуту і втрималися на плаву. Донедавна найбільшим споживачем українського вершкового масла була Росія, на другому місці — Казахстан. Навіть Білорусь купує наше масло.
Сподівання
Оскільки світові ціни на молокопродукти продовжують падати, а прибутковість масла та молока є нижчою за сири, то експерти ФАО очікують зниження цін на сире молоко в Україні. У другій половині нинішнього року очікується стабілізація ситуації на світовому та українському ринках.
Експерти ФАО сподіваються, що молочна галузь нашої країни зможе утриматися на торішньому рівні, але для цього доведеться докласти чималих зусиль і шукати нові ринки збуту. Цьогоріч молочники вироблять значно більше продукції, ніж зможе поглинути внутрішній ринок. До того ж споживання молочної продукції в Україні може зменшитися через низьку купівельну спроможність населення, тож треба шукати покупців в інших країнах.
Якщо це вдасться, то можна стабілізувати ціни на сире молоко і створити передумови для їх зростання. Поки споживання продукції з незбираного молока на внутрішньому ринку залишається на рівні минулого року. Це дуже добре, кажуть в Асоціації виробників молока, адже країна в кризі, відійшли території з 5 млн споживачів молока — Крим, Донецька, Луганська області.
У Мінагро нагадують, що торік європейські експерти ретельно перевіряли вітчизняні молокопереробні підприємства. Суттєвих зауважень від перевіряльників вони не отримали. Навпаки, євроексперти позитивно оцінили ухвалення законів «Про безпечність харчових продуктів» та «Про ідентифікацію тварин». Про важливість цих законів в Україні говорили з 2008 року, і нарешті парламент ухвалив нововведення, що, зокрема, сприятимуть і розвитку молочної галузі.
Зараз спеціальна єврокомісія розглядає результати перевірок наших підприємств. У Мінагро сподіваються, що вона підготує звіт у червні-липні. Це дасть можливість підприємствам, котрі успішно пройшли перевірку стандартів якості, техніко-технологічного забезпечення виробництва, виходити на європейські ринки.
До отримання такого звіту наші молочники не можуть продавати свою продукцію в Європі. Мінагро домовилось з європейцями про те, що всі квоти, виділені нашій молочній галузі, почнуть діяти з моменту отримання Україною фінального звіту від європеревіряльників. Нині Мінагро також веде переговори з Китаєм про поставки нашої молочної продукції до Піднебесної.
Проблеми
Експерти Асоціації виробників молока прогнозують, що молочна галузь змінить структуру виробництва і продажу молокопродуктів та буде більше орієнтуватися на експорт. Це матиме стратегічне значення для неї, адже вигідно заробляти за кордоном валюту і перетворювати її на гривню за нинішнім курсом. Та, незважаючи на оптимістичні реляції, у молокопереробників досить важке фінансове становище.
Лише на кількох підприємствах зафіксовано фінансову стабільність, у решти — проблеми з обіговими коштами. Ті, хто думає про майбутнє, вироблятимуть продукцію для експорту, а не для внутрішнього ринку. Аналітики вважають, що така переорієнтація тиснутиме на ціну сирого молока.
Незважаючи на складну ситуацію в країні, торік молокопереробники виконали зобов’язання перед Мінагро — стримали падіння закупівельних цін, не давали менше 2,5 грн населенню за літр молока і менше 4,20 грн фермерам. Натомість Аграрний фонд не виконав обіцянок із закупівлі переробленої продукції.
В Асоціації виробників молока вважають, що великим успіхом молочної галузі у цьому році буде утримання обсягів виробництва на рівні минулого року і ефективне використання надлишкової сировини в осінньо-зимовий період для орієнтації її на експорт задля покращення свого фінансового стану.
Ніші
В Асоціації досить скептично оцінюють перспективи європейського ринку. Українських молочників там не дуже чекають. Навіть Польща на євроринок досі не може прорватись зі своєю молочкою. Але є певні категорії продуктів, з якими Україна може успішно конкурувати. Приміром, можна виробляти молочну продукцію для певних іноземних підприємств. Нині успішно постачається молочна суміш для «Макдональдса».
В Європі є локальні ринки українських мігрантів — Берлін, Італія, Іспанія, де чекають наших виробників. Вони не дуже великі, але закріпитися на них можна. В Асоціації вважають європейські квоти для української молочної продукції мізерними і впевнені, що вони не спрацюють. У Мінагро погоджуються, що квоти не дуже великі, але це перша можливість для українських молочників вийти на євроринок і почати формувати смак у нових споживачів.
Це складно, проте певні квоти вже використані, тож на нашу молочку є попит в Європі. Коли всі квоти будуть використані, можна буде домовлятися про їх збільшення. На сири квот немає, Європа для них відкрита. Та наші сировари не можуть конкурувати за асортиментом з європейськими, бо в Європі існує своя історія виробництва сирів, своя культура їх споживання. Українцям треба навчитися виробляти сири, які довго визрівають. До того ж ми не зможемо продавати в Європі сири під традиційними назвами євровиробників, приміром «Пармезан», «Рокфор», «Брі», «Брюєр». Для цих сирів треба буде придумувати вітчизняні назви і мати достатній маркетинговий бюджет, аби їх просувати на європейському ринку.
Непокоїть те, що з першого квітня цього року в Євросоюзі були скасовані квоти, які регулювали кількість виробництва молочної продукції. Тож Євросоюз буде нарощувати виробництво молочки і заходити на ринки, де зараз працюють українські молочні підприємства.
Вітчизняні молочники будуть намагатися втриматися на ринках країн СНД — Казахстану, Узбекистану, Таджикистану. Туди вони успішно постачають сири та згущене молоко. До речі, виробники згущика за останні шість місяців відкрили для своєї продукції більше 60 держав світу, його смакують навіть у Південній Африці.
Після втрати російського ринку зріс експорт сухого знежиреного молока до Китаю, Перу, Тайланду, Малайзії, Індонезії. Широкі перспективи наша молочна продукція має в азійських країнах, без Китаю там мешкає 537 млн потенційних споживачів нашого сухого молока і вершкового масла. На азійські ринки легше зайти, ніж на європейські, хоча там є своя культура споживання молочної продукції, і це треба враховувати.
Перспективні для нас і ринки африканських країн і Близького Сходу, зокрема Алжиру та Єгипту. Вони споживають молочної продукції на понад 1 млрд дол. і є транзитними державами, через які українська молочка йде до менш забезпечених країн Африканського континенту.
Елла НОВАК
