Посилюються й ризики зростання економічної неактивності серед працездатних. Ефективно впливати на підвищення економічної активності населення, конкурентоспроможність, мобільність робочої сили на ринку праці має Державна служба зайнятості. Допомогти їй у цьому має програма ваучерів, яку почали запроваджувати у 2013 році на виконання Закону «Про зайнятість населення».
Програма спрямована на людей, яким більше 45-ти — саме їм було надано можливість пройти безплатну перепідготовку за спеціальним ваучером за рахунок коштів Фонду державного соцстрахування на випадок безробіття і, отримавши нові знання, підвищити конкурентоспроможність на ринку праці. Але програма виявилася не такою популярною, як очікувалося, і не знайшла значного поширення серед наших співгромадян.
Позаторік ваучери отримали 8,6 тис. працюючих, котрим більше 45-ти і які мали страховий стаж не менш ніж 15 років. Торік — 5,7 тис., а за січень-лютий року нинішнього — 267 осіб. Така статистика свідчить про те, що треба вживати заходів, спрямованих на ефективне впровадження ваучерної програми.
ЗМІНИ
Минулого року ваучерний механізм дещо змінився: ваучери надають за переліком професій, що містить 35 позицій, людям, яким більш як 45 років, за винятком зареєстрованих безробітних. Найбільш популярними у ваучерній програмі виявилися професії тракториста-машиніста, плодоовочівника, електрогазозварювальника, водія-навантажувача, землевпорядника, програміста програмного забезпечення, фахівця комп’ютерних систем.
За військової агресії актуальними стали професії соціальних працівників та медсестер. Нещодавно набули чинності зміни до Закону «Про зайнятість населення», відповідно до яких програму ваучерів поширено на внутрішньо переміщених осіб працездатного віку за відсутності підходящої для них роботи. Знімають і вікові обмеження для переселенців, адже 65% серед них — молодь до 35 років.
Зачіпають зміни і певні категорії учасників АТО. Отже, у ваучерній програмі зможуть взяти участь особи, звільнені з військової служби до досягнення ними пенсійного віку за відповідними законами, якщо матимуть вислугу не менше, ніж десять років.
Долучитися до програми зможуть також особи, звільнені з військової служби після участі в АТО з числа інвалідів. В умовах війни і вимушеної внутрішньої міграції такі зміни до законодавства набувають особливої ваги. Крім того, законом встановлено, що перелік професій і спеціальностей ваучерної програми встановлюватиме Мінсоцполітики.
Дехто вважає, що з переліку ваучерних варто вилучити професію бджолярів, але в службі зайнятості запевняють, що вона — перспективна: Україна вийшла на третє місце у світі за виробництвом меду і на перше в Європі за експортом солодкого продукту. Бджолярський фах дуже популярний на селі, де попиту на постійну зайнятість давно немає і навряд чи буде у найближчому майбутньому.
Однією з найважливіших точок зростання вітчизняної економіки уряд визначив агропромисловий комплекс і розвиток зайнятості у сільській місцевості. Поки ж маємо серйозні проблеми з членами особистих селянських господарств, які не мають можливості отримати статус безробітних, але як зайняті мають право долучитися до ваучерної програми і згодом отримувати доходи від своєї землі.
ДОПОМОГА
Державна служба зайнятості, запевняють її керівники, зацікавлена в подальшому розвитку сучасних інструментів підвищення конкурентоспроможності робочої сили. І для цього активно співпрацює з роботодавцями, органами Міністерства освіти і науки. Нині розробляються нові пропозиції для внесення змін до Закону «Про зайнятість населення».
Зокрема, є ідеї щодо розширення мережі навчальних закладів із необхідним переліком ліцензованих професій для ваучерної програми. Цікаві пропозиції й щодо розвитку заочних та вечірніх форм ваучерного навчання.
Аби з’ясувати проблеми, які гальмують програму ваучерів, Державна служба зайнятості звернулася за технічною допомогою до Програми розвитку ООН. У рамках проекту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектора в Україні» її фахівці провели оцінку функціонування програми ваучерів і підготували рекомендації щодо її вдосконалення.
Варто зазначити, що проект надає підтримку уряду України та Міністерству соціальної політики у прискоренні впровадження реформ у соцсекторі та досягненні коротко- і середньострокових цілей соціально-економічного розвитку України. Протягом дії проекту з 2011 року було підготовлено пропозиції до пенсійної реформи, адміністративної реформи в соцсфері, оптимізації діяльності установ, що надають соцпослуги, розроблено понад 30 нормативних документів.
За сприяння проекту понад 2000 фахівців з питань соцзахисту та надання соцпослуг з усіх регіонів України пройшли навчання з планування, управління та надання соцпослуг. Зокрема, з оцінки потреб громади в соцпослугах, соцзамовлення, контролю якості, стандартів, обізнаності громадськості, розрахунку вартості соцпослуг, управління діяльністю терцентрів, надання допомоги внутрішньо переміщеним.
ДОСЛІДЖЕННЯ
Соціологічні дослідження фахівців ПРООН засвідчили, що серед отримувачів ваучерів більше тих, кому за 45–49 років. Працівники центрів зайнятості (ЦЗ) відзначають, що старші люди менш активні в отриманні ваучерів. Це більше пов’язано зі станом їхнього здоров’я, меншою мобільністю, упередженими стереотипами, що після 45-ти запізно навчатися, тридцятирічні мають більше шансів працевлаштуватися.
Жінки більш активно долучаються до ваучерного навчання, бо є соціально активнішими. Люди з вищою освітою частіше звертаються за ваучерами. Серед прихильників навчання більше тих, хто живе у містах, ніж сільських мешканців, адже за знаннями треба їздити в інші населені пункти, винаймати квартиру.
Соціологи виявили: долучитися до ваучерної освіти найчастіше людей спонукає бажання особистого розвитку, отримання кращих можливостей для кар’єрного росту, підвищення зарплати, а також надії на міцніші позиції на ринку праці, нову роботу, зміну життя на краще чи загроза звільнення, бажання роботодавця.
Під час соцопитувань було встановлено, що впровадження ваучерної програми на етапах консультування та видачі ваучерів у ЦЗ організовано досить добре. Переважна більшість опитаних задоволені повнотою наданої інформації та комфортністю спілкування з фахівцями ЦЗ. Процедура оформлення ваучера не потребує багато часу, зазвичай, достатньо двох-трьох відвідувань, переважно це загалом півгодини.
Але не всі отримані ваучери в подальшому використовуються. Основне — підбір підходящого навчального закладу. Це треба зробити за 90 днів, а цей термін не завжди збігається зі вступною кампанією, і право на ваучер втрачається. Іноді термін видачі ваучера закінчується раніше, ніж була сформована навчальна група, і люди знову-таки не могли навчатися.
Навчальні заклади зацікавлені у співпраці за ваучерною програмою, адже конкуренція на ринку освітніх послуг загострилася через скорочення чисельності молоді. За ваучерне навчання держава гарантовано платить. Проте не всі навчальні заклади пропонують програми, зручні для працюючих дорослих.
В основному люди дізнавалися про ваучерне навчання на сайті Держслужби зайнятості, Міносвіти, вишів чи на спеціальних інформстендах ЦЗ. Багато хто не вірив, що ваучери можна отримати безплатно і в майбутньому не доведеться платити за навчання чи відпрацьовувати на певному місці кілька років.
Результати навчання за ваучером засвідчили, що люди стали більш упевнено почуватися серед колег, знайшли нових друзів, здобули нові знання, які можна використати в роботі, отримали нову роботу з кращими умовами праці і вищою зарплатою, змогли офіційно працевлаштуватися.
АНАЛІЗ
Результати проведеної оцінки, рекомендації щодо подальших дій були обговорені на засіданні круглого столу «Програма ваучерів на навчання дорослих: аналіз ситуації, міжнародний досвід та перспективи» представниками Мінсоцполітики, Міносвіти, Держслужби зайнятості, Федерації роботодавців, Федерації профспілок, наукових установ, вищих навчальних закладів, міжнародних організацій.
Учасники відзначали сильні й слабкі сторони ваучерної програми. Її сила — у чіткій регламентації на законодавчому рівні й чіткому порядку видачі ваучерів. Фахівці ЦЗ успішно користуються методичними рекомендаціями, знають, як консультувати клієнтів.
А слабкість програми в тому, що вона не користується високим попитом серед населення через об’єктивні та суб’єктивні причини. Інколи люди не завершують навчальний процес, не можуть знайти необхідний вуз чи поєднувати роботу з навчанням. Когось не влаштовує перелік спеціальностей, які можна здобути з допомогою ваучера.
Фахівці ЦЗ відзначають, що у переліку спеціальностей більше таких, що користуються попитом серед чоловіків. Жінки можуть освоїти професію соцпрацівника, плодоовочівника, комп’ютерника. Експерти пропонують переглянути критерії для отримувачів ваучерів, зокрема зменшити вік до 35 років, надати можливість проходити перенавчання не тільки людям з професійно-технічною чи вищою освітою, а й тим, хто має загальносередню.
Варто акцентувати увагу на регіональних особливостях ринку праці, попиті на робочу силу в певних регіонах. Є ідея щодо закріплення за групами клієнтів фахівців ЦЗ, які б супроводжували людей у процесі пошуку навчальних закладів, консультували в процесі навчання. Не завадить і постійний моніторинг результатів навчання і змін у житті, а також оцінка вузів, які мають ліцензії і надають послуги з перенавчання.
ВИСНОВКИ
Розвиток ваучерної системи має стати складовою реформи національної політики на ринку праці, зазначають експерти ПРООН. Ваучерна програма стимулює людей, яким більш ніж 45 років, до продовження освіти, дає можливість заповнити прогалини чи компенсувати недостатню якість попередньої освіти, зменшує освітню нерівність між поколіннями. Програма оптимально поєднує монетизацію освітніх послуг зі збереженням соціальної спрямованості програми та підвищенням ролі її учасників у прийнятті рішень.
На жаль, програма реалізується у складному соціальному середовищі. У ньому панують стереотипи щодо неспроможності людей старшого віку засвоювати нові знання. Внаслідок цього люди після 40 років вважаються безперспективними працівниками. Завелика увага до молоді та байдужість до старших поколінь, які начебто мають вже поступитися місцем молодим.
До того ж люди пасивно ставляться до можливості щось змінити у своєму житті, не хочуть брати на себе відповідальність за власне майбутнє. Населення не довіряє заходам державної політики. Навчання впродовж життя залишається радше політичним слоганом, ніж формулою практичних дій. Люди не звикли розглядати професійне навчання як один із доступних способів поліпшення своїх життєвих перспектив.
Посилання на вік чи стан здоров’я часто слугують відмовками для того, аби приховати небажання вчитися чи вдаватися до інших активних дій. На успішність програми впливає ситуація в економіці: недостатньо наочний зв’язок між освітньо-кваліфікаційним рівнем людини та рівнем її заробітку й загального добробуту. Через поширення неформальної зайнятості багато працюючих не охоплені державним соціальним страхуванням.
А несприятливе макроекономічне середовище ставить під загрозу фінансову спроможність Фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття, з якого йдуть гроші на ваучерне навчання. Не сприяє реалізації програми й нерозвинута інфраструктура освіти дорослих.
Заклади професійної та вищої освіти здебільшого орієнтовані на первинну підготовку молоді і не готові враховувати особливості навчання людей старшого віку, зокрема працюючих. Державна служба зайнятості залишається основним і чи не єдиним інформатором щодо ваучерної програми, але від 2014 року зареєстрованим безробітним ваучери не видаються.
Тож інформаційна асиметрія може бути самостійною причиною низької популярності ваучерної програми. Але якщо орієнтуватися в оцінках поінформованого населення тільки на потік зареєстрованих безробітних 45 років і старших, за два роки дії ваучерної програми про неї мали дізнатися не менш ніж мільйон потенційних користувачів. Тож проблема обізнаності має істотно меншу вагу, ніж проблема активності, вважають експерти.
Фахівці ПРООН рекомендують здійснити реформування програми ваучерів у три етапи. На першому (2015–2016 р.) зосередитися на аспектах, що не потребують додаткового фінансування. Зокрема, поліпшити інформування про програму, переглянути порядок установлення переліку професій та напрямів, за якими може здійснюватися перепідготовка в межах ваучерної програми, а також передбачити доступ до програми самозайнятих осіб.
Елла НОВАК
