Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Серпень 14, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 17 Квiтень 2015 21:28

Не «хто винний?», а «що робити?»

Rate this item
(0 votes)

Ук­раї­на опи­ни­ла­ся на ме­жі без­пре­це­дент­ної со­ці­аль­но-еко­но­міч­ної кри­зи, що мо­же при­звес­ти до кри­тич­но­го зни­жен­ня рів­ня еко­но­міч­ної ак­тив­но­сті, об­ся­гу ВВП та зу­бо­жін­ня на­се­лен­ня, на­го­ло­шу­ють екс­пер­ти.

Найбільше дестабілізують ситуацію в країні події на її сході, анексія Криму, неспроможність влади подолати корупцію, гальмування глибинних реформ із дерегуляції та державного управління, а також відтік капіталу з країни, девальвація національної валюти, скорочення зовнішньоторговельної діяльності та обсягів промислового виробництва, відсутність рішучих дій із подолання неплатоспроможності населення.
Торік ВВП України впав на 6,8%, промислове виробництво — на 10,7%. Найбільше постраждало машинобудування (-21,3%), у тому числі виробництво автотранспортних засобів (-35,7%), металургійне виробництво (-14,9%), хімічна (-14,9%), добувна та переробна промисловість (-11,3%). Промисловість впала тому, що не було цільових програм її розвитку, а раніше напрацьовані концепції зірвалися, зауважують експерти.


Бізнесова спільнота вважає, що уряд припустився помилки, ухваливши рішення щодо реорганізації Мінпромполітики, приєднавши його до Мінекономіки. Адже формування й реалізація державної промполітики потребує значно масштабнішої роботи з урахуванням особливостей кожної галузі народного господарства.
Спад виробництва є наслідком зниження попиту та значного скорочення торговельних зв’язків із Росією. Торік експорт української продукції до РФ скоротився на 33,7%. Раніше Україна продавала на ринках СНД та Росії до 40% своєї продукції. 2014-го, незважаючи на безпрецедентні преференції ЄС, вітчизняний експорт до країн Євросоюзу додав лише 2,6%.
У той же час наша країна втратила на східних ринках, за найскромнішими підрахунками, мінімум 7–8 млрд дол. Єврокомпенсації не відбулося. Тож бізнесмени радять уряду розробити програму диверсифікації імпорту, імпортозаміщення, потурбуватися про розширення ринків збуту вітчизняної продукції.
Успішними діями уряду аналітики вважають диверсифікацію імпорту російських енергоносіїв. Певною мірою за рахунок цієї диверсифікації частка імпорту з РФ торік знизилася на 45,1% порівняно з позаторішньою. Потужний удар по вітчизняній економіці нанесли воєнні дії на сході країни та відсутність підтримки проукраїнського бізнесу в зоні АТО.
Схід України — це регіон найвищої концентрації промислового виробництва. Дестабілізація ситуації там призвела до додаткових втрат промислового виробництва, вугільної, хімічної, нафтохімічної, чорної металургії, а також машинобудування. Внесок промислових підприємств Донецької та Луганської областей до загального обсягу реалізованої промпродукції сягав близько 22%, із них у добувну промисловість і розробку кар’єрів — 27%, у переробну — 21%.


Збитки
На жаль, торік скоротились і обсяги будівництва (-21,7%), а кількість збиткових підприємств зросла до 44,2%. При цьому сума їхніх збитків збільшилася майже в 3,7 разу. Обсяг іноземних інвестицій обмілів на 56,8%. Торік у нашу економіку іноземні інвестори вклали лише 2451,7 млн дол., прямих інвестицій (акціонерного капіталу), а обсяг використаних капітальних інвестицій скоротився на 24,1%.
Упродовж минулого року гривня щодо долара девальвувала майже на 100%. Індекс споживчих цін (інфляція) сягнув 24,9%. А індекс цін виробників промислової продукції додав 31,8%. Золотовалютні резерви за дванадцять місяців минулого року скоротилися на 57,7% і на кінець грудня обчислювалися 7,53 млрд дол. (мінімальний обсяг цих резервів має становити близько 23 млрд дол.).
Оптовий та роздрібний товарообіг торік скоротився на 15% та 8.6%. Експорт та імпорт порівняно з 2013-м зменшилися на 13,5% та на 28,3%. Дефіцит зведеного платіжного балансу за січень-грудень минулого року становив 13,3 млрд дол., позаторік був профіцит у 2 млрд дол. Заборгованість із виплати заробітної плати на початок цього року перевищила 2,43 млрд грн. Це втричі більше показника початку 2014-го.
Державний та гарантований державою борг України на кінець минулого року перевищив 1,1 трлн грн (70,06% від прогнозованого обсягу ВВП), у тому числі зовнішній борг — 611,7 млрд грн, внутрішній — 488,87 млрд грн. Консолідований борг уже наближається до 100% ВВП, і це підвищує ризик виникнення дефолту в країні.
Із банківської системи торік наші співгромадяни забрали 126 млрд грн, бо перестали їй довіряти. Тож банківський сектор перебуває в скрутному становищі внаслідок девальвації нацвалюти, неможливості залучення ресурсів на зовнішньому ринку, зниження довіри до нього та непрозорості надання рефінансування комерційним банкам і недостатньої ліквідності фінустанов.
У цих складних умовах рефінансування від НБУ у першу чергу використовується банками для своєчасного повернення вкладів і підтримки ліквідності, а вже потім іде на збільшення обсягів кредитування. По суті, банківська система ізольована від реального сектора економіки: підприємства не можуть брати кредити під 30%. Рішення щодо рефінансування банків ухвалюються непублічно, відтак великі суми державних коштів розподіляються за невідомим принципом.
Загалом обсяг рефінансування банківської системи торік збільшився порівняно з попереднім роком в 3,1 разу — до 222,3 млрд грн. 2014-го середньозважена ставка рефінансування становила 15,57% річних. До того ж відсутність обґрунтованої грошово-кредитної політики НБУ призвела до цілковитої втрати зв’язку між рівнем облікової ставки як орієнтира вартості залучення і розміщення грошових коштів на відповідний період та рівнем вартості ресурсів банківських установ.


Бар'єри
Чинне валютне регулювання Нацбанку (обов’язковий продаж 75% валютної виручки, 90-денний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями, ускладнення купівлі іноземної валюти) негативно впливає на діяльність вітчизняних експортерів. Підприємства з тривалим високотехнологічним циклом виробництва об’єктивно не можуть виконувати ці нормативи.
Тож їм доводиться витрачати багато часу на корупційні схеми, аби скоригувати ці терміни. Вони не можуть інвестувати в модернізацію виробничих потужностей, кредити в іноземній валюті стають для них ризикованими. Їм доводиться порушувати терміни розрахунків з іноземними партнерами і умови зовнішньоекономічних контрактів.
Рішення регулятора призводять до скорочення експорту, зменшення обсягу виробничої продукції, зменшення надходжень до держбюджету. Чорною дірою, яка активно поглинає державні кошти, експерти називають держзакупівлі. Торік 47,6% держзакупівель, а це близько 59 млрд грн, відбулися за неконкурентною процедурою. Тобто були проведені за процедурою закупівлі в одного учасника.
У той час як згідно із Законом «Про державні закупівлі» процедура закупівлі в одного учасника застосовується лише у виняткових випадках. Зокрема, за відсутності конкуренції або за умови термінової потреби в товарах для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (техногенних чи природних), а також при закупівлі творів мистецтва. Торік сума держзакупівель сягнула 150 млрд грн.


Круте піке триває
Цьогоріч економіка країни не тільки не припинила падіння, а й погіршила показники. Промвиробництво впало на 21,7%. Жодна з галузей не продемонструвала збільшення обсягів, в тому числі й агропромисловий комплекс має від’ємні показники. Машинобудування скоротилося на 27%, металургійна й хімічна промисловість — на 23%. А ці галузі формують економічний потенціал країни. Експорт обмілів на 32%.
Скорочуються й масштаби підприємництва — вмирає малий і середній бізнес. Лише за два місяці в Києві припинили свою діяльність 20% суб’єктів підприємництва. Через скорочення економічної діяльності стрімко знижується рівень життя українців. Десятки тисяч людей залишилися без роботи.
В кінці минулого року в країні було офіційно зареєстровано 1,8 млн безробітних, які ледве зводять кінці з кінцями, бо лише за два місяці цього року споживчі ціни зросли на 8,6%. Безпрецедентно збільшуються тарифи на комунальні послуги, а реальна зарплата скромніша за торішню на 17,7%, її заборгованість досягла 1,57 млрд грн.


Очікування
У скрутні часи від влади чекають продуманих ефективних дій із прискорення подолання кризи, яка нещадно руйнує країну. Чекають назрілих реформ, які адаптують нас до Євросоюзу, і подальшого переходу економіки до сталого розвитку. Замість цього влада вдається до окремих хаотичних заходів, соціально економічні наслідки яких не розраховані навіть на короткострокову перспективу, зазначають експерти. Не відпрацьовано економічну, промислову, валютно-фінансову політику країни, немає діалогу з громадянським суспільством і бізнесом.
Безумовно, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями надає суттєву підтримку Україні. Але транші МВФ нічого не принесуть, крім боргових зобов’язань, якщо не запрацює реальна економіка. Тому промислово-підприємницька спільнота наполягає на розробці та реалізації державної промислової стратегії.
Бізнес акцентує на активізації експортної політики, адаптації нашої економіки до європейських стандартів, на реформуванні податкового та інвестиційного середовища, аби підприємцям було вигідно й зручно працювати в Україні. І особливо — на підтримці малого й середнього бізнесу.
Надто турбує бізнес незбалансована податкова політика, відсутність дієвих реформ податкової системи, які б стимулювали підприємців працювати легально і прозоро. Ухвалення широко розрекламованої урядом податкової реформи насправді не призвело до зниження навантаження на фонд оплати праці. Зменшення коефіцієнта єдиного соціального внеску дало незначний ефект.
Не введено й механізм трансфертного ціноутворення. На жаль, не запрацювала повною мірою система автоматичного відшкодування ПДВ. Не вирішено проблеми переплат податків суб’єктами господарювання та не спрацювала ідея податкового компромісу. За даними фіскальної служби, бізнесмени подали заявки на застосування механізму податкового компромісу, тобто на погашення занижених податкових зобов’язань із ПДВ та податку на прибуток, лише на 7,5 млрд грн.
При цьому сума недоплачених за чорними схемами податків до держбюджету сягає 70 млрд грн. Решта платників-бізнесменів, які занижували податки до бюджету, не вірять владі і не заявляють про своє право на податковий компроміс. Тож бюджет отримав мізер від такого потужного механізму, як податковий компроміс.
Експерти вважають, що треба було вводити податковий компроміс після реформ, які б зменшили податкове навантаження на фонд оплати праці, та після відновлення діалогу з бізнесом, який би зміцнив довіру до влади. Якби держава дала бізнесу додаткові податкові стимули для розвитку, тоді б він перейшов на легальне поле і до податкового компромісу долучилось би більше компаній.
Нині бізнес не впевнений у завтрашньому дні, не знає, чого чекати далі, як виживати в умовах збільшення фіскального тиску, тож не поспішає виходити з тіні й платити легальну зарплату найманим працівникам. Влада обіцяла ліквідувати спецрахунки з ПДВ, на яких заморожуються обігові кошти підприємств. Навіть скасувала закон щодо цього, але норми про спецрахунки перенесла до іншого закону. Тож спеціальні рахунки запрацюють з 1 липня цього року і вимиватимуть суттєві обігові кошти суб’єктів господарювання.


Баротьба з кризою
За ініціативою УСПП була створена Антикризова рада громадських організацій, до якої увійшло понад 100 всеукраїнських об’єднань. Вона сформувала актуальний пакет невідкладних заходів — Антикризову програму спільних дій влади й бізнесу та передала його уряду. Ця програма спрямована на стабілізацію ситуації в країні, активізацію зростання економіки та покращення добробуту людей.
У документі пропонується спільними зусиллями НБУ та уряду за участі громадських організацій, бізнесу, експертів, науковців та роботодавців розробити програму доступного кредитування реального сектора економіки державними та комерційними банками.
Незайвим буде й надання державних гарантій для бізнес-проектів, які кредитуються державними банками, відповідно до пріоритетів економічної політики. Бізнес пропонує зменшити частку обов’язкового продажу валютної виручки з 75% до 50%, а для деяких сфер — до 25%.
Підприємці вважають, що докорінно мусить змінитися промислова політика — в державі має панувати стратегія модернізації, інноваційного розвитку. У фіскальній політиці варто відмовитися від каральної моделі контролю, стимулювати підприємництво. Нагальною є реформа податку на додану вартість. А підтримка малого та середнього бізнесу в умовах кризи дозволить зменшити соціальну напругу завдяки самозайнятості населення.
Ділова спільнота наголошує на необхідності активізації співпраці з ЄС та реальної імплементації Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Україні потрібна Національна програма адаптації економіки до умов вільної торгівлі з ЄС. Антикризова програма містить і вимоги з підвищення енергетичної безпеки, підтримки проукраїнського бізнесу в зоні АТО, розвитку експортної політики, децентралізації, посилення боротьби з корупцією.
Ситуація не допускає зволікань, вважають підприємці. Влада повинна усвідомити ступінь відповідальності та працювати у партнерстві з діловою громадою. Антрикризова рада громадських організацій вимагає від уряду невідкладних результативних заходів, які дозволять українській економіці в стислі строки припинити падіння, досягти стабілізації та поступово вийти на рейки сталого зростання.
Одночасно (хоча це й дуже складно) має відбуватися реформування економіки та самої держави. За європейськими стандартами, системно, згідно з визначеною разом із громадянським суспільством стратегією розвитку України.
Антикризова рада та УСПП наполягають на проведенні Національного круглого столу з розвитку України. Його мета — консолідувати можливості влади, суспільства, європейських партнерів у подоланні кризи, розробці та впровадженні механізму системної побудови держави європейського типу.
Алла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».